Тренувальні питання курсу: відкриті банки з поясненнями.

]]> tr Теоретичні основи організації та регулювання операційної діяльності

]]> tr-m1 Місце операційної функції серед функцій підприємства, історія доктрин, принципи й методи операційного менеджменту, продуктивність як мірило.

]]> tr-t01 Яка з трьох базових функцій підприємства безпосередньо перетворює ресурси на товар або послугу, яку замовив клієнт?

]]> Три базові функції підприємства прибрати не можна жодну: маркетинг з’ясовує попит і формує замовлення, операції створюють замовлений продукт, а фінанси й облік показують, наскільки економно це зроблено. Забезпечувальні функції — кадри, закупівлі, ІТ — обслуговують ці три, але самі продукту не створюють.

]]> 1 0 0 t01-q001 true true abc 0 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Маркетинг визначає попит і формує замовлення, тобто відповідає на питання «що виробляти й для кого», а не перетворює ресурси на продукт.

]]> Так. Операційна функція — це сукупність дій, унаслідок яких організація виробляє продукцію та послуги для зовнішнього споживача; саме вона перетворює ресурси на замовлений товар чи послугу.

]]> Фінанси й облік оцінюють, наскільки економно досягнуто результату, і дають ресурс на наступний цикл, але самі товар чи послугу не створюють.

]]> Забезпечувальні функції обслуговують три базові, але прибрати будь-яку з них можна без зупинки підприємства — на відміну від операцій, без яких продукту просто не буде.

]]> bloom-remember topic-t01 Оцініть твердження. Операційну функцію виконують лише виробничі підприємства, а сфера послуг — банки, лікарні, готелі, транспортні компанії — операційної функції не має.

]]> Операційну функцію виконують усі без винятку організації, незалежно від галузі й форми власності: організація, яка не постачає нічого назовні, просто не існує як організація. У сфері послуг та сама логіка перетворення входів на вихід зберігається, лише предметом перетворення є не метал, а інформація, стан клієнта чи його власність.

]]> 1 1 0 t01-q002 true Ні, це не так. Теорія управління виробництвом застосовується і за межами заводу — в охороні здоров’я, банківській справі, готельному господарстві й на транспорті; відмінність послуг лише в тому, що клієнт бере участь у процесі перетворення, послугу не можна виготовити наперед, а виробництво й споживання відбуваються одночасно.

]]> false Так, твердження хибне. Операційну функцію виконують усі організації без винятку: комерційні й некомерційні, великі й малі, державні й приватні, — інакше вони нічого не постачали б зовнішньому споживачеві.

]]> bloom-remember topic-t01 Установіть відповідність між поняттям категорійного апарату теми та його визначенням.

]]> Три поняття складають ієрархію: операція — найменша керована одиниця роботи, операційна функція — вся сукупність таких одиниць, яка дає продукт зовнішньому споживачеві, а процес перетворення — те, що відбувається з ресурсами всередині цієї функції. Додана вартість — критерій, який відокремлює корисну роботу від втрати.

  • Операція → Завершена частина процесу зі своєю метою й результатом, виконана над предметом праці на одному робочому місці — Так. Операція — найдрібніша одиниця; вона входить до операційної функції, але сама її не вичерпує, і охоплює не лише фізичні дії, а й, наприклад, оформлення замовлення чи розрахунок норми.
  • Операційна функція → Сукупність дій, унаслідок яких організація виробляє продукцію чи послугу для зовнішнього споживача — Так. Функція — це вся сукупність операцій, що веде до продукту назовні; її виконують усі організації без винятку.
  • Процес перетворення → Послідовність подій, у ході яких ресурси стають готовою продукцією чи послугами — Так. Це ядро операційної системи: механізм, яким входи (матеріали, люди, інформація) стають виходами.
  • Додана вартість → Приріст вартості понад вартість спожитих ресурсів — різниця між вартістю виходу і вартістю входів — Так. Це єдиний надійний критерій корисності операції: дія, за яку споживач не платить, доданої вартості не створює і є втратою.
]]> 1 0 0 t01-q003 true Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> bloom-remember topic-t01 Яка історична хвиля вперше додала до поділу праці вимір операції — розрахунок вартості кожної операції і норму часу?

]]> Дисципліна складалася хвилями, і кожна додавала новий предмет управління, не скасовуючи попередньої. Адам Сміт лише розклав роботу на прості операції; саме Чарльз Беббідж порахував вартість кожної з них, а Джеймс Ватт із партнером запровадили норми часу. З цього моменту операція перестає бути описом і стає числом.

]]> 1 0 0 t01-q004 true true abc 0 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Сміт показав, що розкладання роботи на прості операції підвищує випуск, але саму операцію ще не вимірював — це наступний крок.

]]> Ця хвиля з’явилася в другій половині XX ст. і стосується усунення втрат, а не первинного виміру операції.

]]> Ця хвиля виникла в середині XX ст., уже після того, як операцію навчилися вимірювати й нормувати.

]]> Так. У XIX ст. Беббідж порахував вартість кожної операції окремо, а Ватт з партнером запровадили встановлення норм часу — операція стала числом, без якого неможливий і сам показник продуктивності.

]]> bloom-remember topic-t01 Які з переліченого належать до п’яти класичних елементів операційного менеджменту?

]]> Класичний перелік елементів операційного менеджменту складається з п’яти позицій: персонал, заводи й сервісні підрозділи, матеріали й комплектувальні вироби, процеси та системи планування й управління. Прибрати з цього переліку неможливо нічого — система без останньої позиції перетворюється на набір обладнання, яким ніхто не керує. Рішення інших функцій підприємства до цього переліку не входять.

]]> 1 0 0 t01-q005 false true abc 1 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Так, персонал — перший з п’яти класичних елементів операційного менеджменту.

]]> Так, це третій елемент переліку — те, що операційна система перетворює на продукт.

]]> Так, без цього елемента система перетворюється на набір обладнання, яким ніхто не керує.

]]> Маркетинг — окрема базова функція підприємства, а не елемент операційної системи.

]]> Це питання фінансів і обліку, воно не входить до переліку елементів операційного менеджменту.

]]> bloom-remember topic-t01 Чому системний підхід стверджує, що оптимум цілого не дорівнює сумі оптимумів частин?

]]> Системний підхід вимагає декомпозиції й синтезу одночасно: поділити ціле на елементи й дослідити їхні властивості саме як частин цілого. Практичний наслідок жорсткий: цех, який завантажив себе на повну, накопичує незавершене виробництво перед вузьким місцем, і система в цілому працює гірше, хоча кожен підрозділ окремо «оптимальний».

]]> 1 0 0 t01-q006 true true abc 0 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Так. Локальний оптимум ділянки не враховує пропускну здатність сусідніх ланок, і саме тому сума локальних оптимумів не дає оптимуму системи.

]]> Порядок звітності — організаційне питання; він не пояснює, чому локальне поліпшення шкодить системі в цілому.

]]> Це формулювання процесного підходу, а не пояснення того, чому сума локальних оптимумів не дає оптимуму системи.

]]> Ситуаційні змінні стосуються умов, за яких прийом лишається дійсним, а не причини розбіжності локального й системного оптимуму.

]]> bloom-understand topic-t01 Які з перелічених факторів належать до ситуаційних змінних, здатних змінити найкраще операційне рішення?

]]> Ситуаційний підхід вимагає визначати ситуаційні змінні, внутрішні й зовнішні, які впливають на операційну систему: обсяг і мінливість попиту, номенклатуру, доступність матеріалу, кваліфікацію персоналу, стан обладнання, вимоги регулятора. Ознаки, що стосуються юридичної форми чи структури власності підприємства, до цього переліку не належать.

]]> 1 0 0 t01-q007 false true abc 1 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Так, обсяг і мінливість попиту — одна із ситуаційних змінних, названих у темі.

]]> Так, кваліфікація персоналу входить до переліку ситуаційних змінних.

]]> Так, стан обладнання теж належить до ситуаційних змінних, які треба перевіряти перед застосуванням прийому.

]]> Юридична адреса не впливає на вибір операційного прийому і не входить до переліку ситуаційних змінних.

]]> Структура власності — предмет корпоративного управління, а не операційна ситуаційна змінна.

]]> bloom-understand topic-t01 Оцініть твердження. Часткова продуктивність за працею може зростати навіть тоді, коли багатофакторна продуктивність тієї самої системи за той самий період знижується.

]]> Часткова й багатофакторна продуктивність відрізняються лише знаменником, і саме тому можуть давати протилежні висновки про ту саму систему: заміна праці дорожчим обладнанням чи більшою витратою енергії піднімає часткову продуктивність за працею, але додаткові статті у знаменнику багатофакторного показника можуть з’їсти весь виграш. Тут же варто пам’ятати про суміжну пастку: продуктивність — це не прибутковість, а ефективність — не результативність; зростання одного показника саме собою не доводить поліпшення інших.

]]> 1 1 0 t01-q008 true Так. Заміна ресурсу відображається лише в одному знаменнику часткового показника, тоді як багатофакторний показник враховує всі ресурси одразу; коли додаткові витрати перевищують виграш від заміни, багатофакторна продуктивність падає, а часткова за працею — зростає.

]]> false Ні, це можливо і навіть типово. Часткова продуктивність показує лише одну грань роботи системи, тому підвищення одного часткового показника не гарантує, що система стала краще працювати загалом.

]]> bloom-understand topic-t01 Установіть відповідність між прикладом рішення операційного менеджера та групою, до якої воно належить.

]]> Рішення операційного менеджера поділяються на структурні — про потужність, розміщення, технологію, межі власного виробництва, — і поточні — про завантаження, запаси, графіки й персонал. Структурні рішення довгі, дорогі й майже незворотні; вони задають межі, у яких приймають поточні. Рішення інших функціональних підсистем (маркетингу, фінансів) до цього поділу не належать узагалі.

  • Вибір технології та обладнання нового цеху → Структурне рішення — Так, вибір технології й обладнання фіксує межі системи на роки вперед і майже не підлягає перегляду без нових капітальних витрат.
  • Розмір виробничої партії наступного місяця → Поточне рішення — Так, розмір партії можна переглянути щомісяця, не перебудовуючи саму систему.
  • Розміщення нового виробничого майданчика → Структурне рішення — Так, розміщення об’єкта — довге й дороге рішення, яке практично неможливо скасувати.
  • Кількість людей, виведених у зміну цього тижня → Поточне рішення — Так, чисельність зміни коригують щотижня в межах уже створеної системи.
]]> 1 0 0 t01-q009 true Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> bloom-understand topic-t01 Доповніть три твердження про показники операційної системи. Продуктивність, у знаменнику якої стоїть лише один вид ресурсу — праця, матеріали, енергія або капітал, — називають {1:MULTICHOICE:=частковою продуктивністю#Так: у знаменнику один вид ресурсу — праця, матеріали, енергія або капітал.~багатофакторною продуктивністю#Багатофакторна продуктивність ставить у знаменник суму кількох ресурсів, а не один.~результативністю операційної системи#Результативність відповідає на питання «чи ту роботу ми робимо», а не на співвідношення виходу й одного ресурсу.}. Продуктивність, у знаменнику якої стоїть сума кількох ресурсів, зведених до спільної грошової одиниці, називають {1:MULTICHOICE:=багатофакторною продуктивністю#Так: сума кількох ресурсів, зведених до спільної грошової одиниці, — знаменник саме багатофакторного показника.~частковою продуктивністю#Часткова продуктивність ставить у знаменник лише один вид ресурсу.~результативністю операційної системи#Результативність не має власного «знаменника» з ресурсів — вона про досягнення цілей.}. Показник, який відповідає на питання «чи правильно ми робимо роботу» і вимірюється співвідношеннями виходу і входу, називають {1:MULTICHOICE:=ефективністю операційної системи#Так: ефективність — міра економності, вона відповідає на питання «чи правильно ми робимо роботу».~результативністю операційної системи#Результативність відповідає на інше питання — «чи ту роботу ми робимо», а не про економність витрат.~продуктивністю праці#Продуктивність праці — конкретний частковий показник, а не загальна міра економності системи.}.

]]> Часткова продуктивність легко рахується й тлумачиться, але показує лише одну грань системи; багатофакторна зводить кілька ресурсів до спільної одиниці й не дає «поліпшити» результат простою заміною одного ресурсу іншим. Ефективність — це про економність, а результативність — про досягнення цілей; систему можна дуже економно завантажити випуском, який нікому не потрібен, тому одне поняття не замінює інше.

]]> 0 0 t01-q010 bloom-understand topic-t01 Дільниця за зміну виготовила 540 виробів. На це витрачено 90 людино-годин праці та 1080 кілограмів матеріалу. Яка часткова продуктивність праці, виробів на людино-годину?

]]> Часткова продуктивність = Обсяг випуску / Обсяг одного виду витрачених ресурсів (PROD-01). У знаменнику має стояти саме той ресурс, продуктивність якого рахують, — тут це людино-години: 540 / 90 = 6,0 виробу на людино-годину. Дані про матеріал у цьому розрахунку не використовуються.

Джерело: розділ «Competitiveness, Strategy, and Productivity», часткова продуктивність (PROD-01) Stevenson W. J. Operations Management, 2020 (перевірено 23.09.2026)

]]> 1 0 0 t01-q011 6 Правильно: 540 виробів поділити на 90 людино-годин дає 6,0 виробу на людино-годину.

]]> 0.01 0.5 Так виходить, якщо поділити випуск на кілограми матеріалу (540 / 1080). Питання просить саме продуктивність праці, тож у знаменнику мають бути людино-години.

]]> 0.01 0.17 Це переставлені місцями чисельник і знаменник (90 / 540). Продуктивність — це випуск, поділений на ресурс, а не навпаки.

]]> 0.01 0.46 Так вийде, якщо скласти людино-години й кілограми матеріалу разом і поділити на них випуск (540 / 1170). Додавати ресурси різних одиниць виміру можна лише для багатофакторної продуктивності, і то після переведення їх у спільну грошову одиницю, а не в натуральних одиницях.

]]> 0.01 0 0.1 3 0 bloom-apply topic-t01 Цех виготовив продукції на 900 000 грн. За той самий період витрачено: оплата праці — 300 000 грн, матеріали — 250 000 грн, електроенергія — 50 000 грн. Яка багатофакторна продуктивність, грн випуску на 1 грн витрачених ресурсів?

]]> Багатофакторна продуктивність = Обсяг випуску / (Праця + Матеріали + Енергія + Капітал) (PROD-02). Сума витрачених ресурсів становить 300 000 + 250 000 + 50 000 = 600 000 грн, тож 900 000 / 600 000 = 1,5 грн випуску на кожну гривню витрачених ресурсів.

Джерело: розділ «Competitiveness, Strategy, and Productivity», багатофакторна продуктивність (PROD-02) Stevenson W. J. Operations Management, 2020 (перевірено 23.09.2026)

]]> 1 0 0 t01-q012 1.5 Правильно: 900 000 / (300 000 + 250 000 + 50 000) = 900 000 / 600 000 = 1,5.

]]> 0.01 1.64 Так виходить, якщо забути про витрати на електроенергію (900 000 / 550 000). Багатофакторний показник враховує всі перелічені ресурси одразу.

]]> 0.01 0.67 Це переставлені місцями чисельник і знаменник (600 000 / 900 000).

]]> 0.01 3 Так вийде, якщо порахувати часткову продуктивність лише за оплатою праці (900 000 / 300 000). Питання просить саме багатофакторний показник, у знаменнику якого стоїть сума всіх ресурсів.

]]> 0.01 0 0.1 3 0 bloom-apply topic-t01 У базовому періоді продуктивність праці становила 4,0 виробу на людино-годину, у поточному — 5,2 виробу на людино-годину. Обчисліть індекс зміни продуктивності, %.

]]> Індекс зміни продуктивності = Продуктивність поточного періоду / Продуктивність базового періоду · 100% (PROD-03), і обидві продуктивності мають бути одного виду й порахованими за однією методикою. Тут 5,2 / 4,0 · 100% = 130,0%: поточна продуктивність становить 130% від базової, тобто зросла на 30 відсоткових пунктів понад базовий рівень.

Джерело: розділ 9, п. 9.1, с. 248, динамічний індекс продуктивності (PROD-03) Капінос Г.І., Бабій І.В. Операційний менеджмент, 2013 (перевірено 23.09.2026)

]]> 1 0 0 t01-q013 130 Правильно: 5,2 / 4,0 · 100% = 130,0%.

]]> 0.1 76.9 Це переставлені місцями базовий і поточний період (4,0 / 5,2 · 100% ≈ 76,9%).

]]> 0.1 30 Це відсоток приросту продуктивності [(5,2 − 4,0) / 4,0 · 100%], а не сам індекс. Індекс за формулою PROD-03 дорівнює 100% плюс приріст, тобто 130,0%.

]]> 0.1 1.3 Це відношення продуктивностей (5,2 / 4,0) без множення на 100%, як вимагає формула PROD-03.

]]> 0.1 0 0.1 3 0 bloom-apply topic-t01 Цех має проєктну потужність 24 000 виробів за квартал і ефективну потужність 20 000 виробів за квартал (з урахуванням планових зупинок на переналагодження й технічне обслуговування). Фактичний випуск становив 18 000 виробів. Коефіцієнт використання потужності дорівнює {1:NUMERICAL:=75:0.1#Правильно: 18 000 / 24 000 · 100% = 75,0% (CAP-01).~90:0.1#Це вихід, якщо поділити на ефективну потужність (18 000 / 20 000) — це ефективність використання (CAP-02), а не використання проєктної потужності (CAP-01).~83.33:0.1#Це відношення ефективної потужності до проєктної (20 000 / 24 000), а не фактичного випуску до потужності.} %. Ефективність використання потужності дорівнює {1:NUMERICAL:=90:0.1#Правильно: 18 000 / 20 000 · 100% = 90,0% (CAP-02).~75:0.1#Це коефіцієнт використання проєктної потужності (CAP-01), а не ефективність використання ефективної потужності (CAP-02).~83.33:0.1#Це відношення ефективної потужності до проєктної, а не фактичного випуску до ефективної потужності.} %.

]]> Використання = Фактичний випуск / Проєктна потужність · 100% (CAP-01); Ефективність = Фактичний випуск / Ефективна потужність · 100% (CAP-02). Тут 18 000 / 24 000 = 75,0% і 18 000 / 20 000 = 90,0%. Різниця між двома числами — керований резерв: 2 000 виробів між проєктною й ефективною потужністю з’їдені плановими зупинками і поза впливом менеджера, а решта 2 000 між ефективною потужністю й фактом — це те, за що він справді відповідає.

Джерело: Supplement 7 «Capacity and Constraint Management», підрозділ «Design and Effective Capacity», коефіцієнт використання потужності (CAP-01) Heizer J., Render B., Munson C. Operations Management, 2016 (перевірено 23.09.2026)

Джерело: Supplement 7 «Capacity and Constraint Management», підрозділ «Design and Effective Capacity», ефективність використання потужності (CAP-02) Heizer J., Render B., Munson C. Operations Management, 2016 (перевірено 23.09.2026)

]]> 0 0 t01-q014 bloom-apply topic-t01 Лінія має OEE 72,9% за складовими: доступність 90%, темп (продуктивність) 90% і якість 90%. Менеджер може підняти рівно одну з трьох складових на 5 відсоткових пунктів (до 95%), інші лишаються без змін. Яка з трьох дій дасть найбільший приріст OEE?

]]> OEE = Доступність × Продуктивність × Якість (CAP-03) — добуток, а не сума й не середнє. Коли всі три множники рівні (тут 0,90), підвищення будь-якого з них на ту саму відносну величину дає однаковий результат, бо множення комутативне: 0,95 × 0,90 × 0,90 = 0,7695 незалежно від того, який саме множник підняли. Тому питання «яку складову покращувати першою заради найбільшого приросту OEE» без додаткової інформації про вартість чи технічну можливість підвищення не має єдиної відповіді на користь однієї складової.

Джерело: KPI «OEE index», загальна ефективність обладнання (CAP-03) ISO 22400-2:2014 (перевірено 23.09.2026)

]]> 1 0 0 t01-q015 true true abc 0 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Усі три множники в добутку CAP-03 рівноправні: збільшення будь-якого з них при незмінних інших дає однаковий числовий приріст OEE, а не залежить від того, який саме множник це коштовий.

]]> Аргумент про вартість браку правильний сам собою, але на приріст OEE він не впливає: добуток симетричний щодо своїх співмножників незалежно від того, який з них «дорожчий».

]]> Так. 0,95 × 0,90 × 0,90 дає той самий результат 0,7695 (76,95%), яку б із трьох рівних складових не підняли до 95%, — бо в добутку порядок і вибір множника, який змінюють, ролі не відіграють.

]]> Темп — лише один із трьох рівноправних множників добутку CAP-03; сам собою він не «важливіший» за доступність чи якість для приросту підсумкового показника.

]]> bloom-analyze topic-t01 Етапи розробки операційної стратегії, операційні пріоритети та компроміси між ними, виражена компетентність, вплив життєвого циклу продукту.

]]> tr-t02 Що з переліченого найточніше означає операційну стратегію підприємства?

]]> Операційна стратегія — підсистема корпоративної стратегії: розробка загальної політики та планів використання ресурсів фірми, націлених на максимально ефективну підтримку її довгострокової конкурентної стратегії. Це стратегічний, а не тактичний рівень рішень.

]]> 1 0 0 t02-q001 true true abc 0 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Так. Це і є операційна стратегія: підсистема корпоративної стратегії, спрямована на довгострокову конкурентну перевагу, а не на щоденне управління.

]]> Розклад завантаження — поточне, тактичне рішення: коротке й оборотне, воно діє в межах уже заданої стратегією структури, а не визначає її.

]]> Перелік цін для збуту — питання маркетингової, а не операційної стратегії: він відповідає на питання «що продавати і за скільки», а не «як виробляти».

]]> bloom-remember topic-t02 Оцініть твердження. Тактичні рішення операційної системи є довгостроковими й майже незворотними, на відміну від структурних, які легко змінити за короткий період.

]]> Усе навпаки: структурні рішення — довгі, дорогі й майже незворотні (потужність, розміщення, вертикальна інтеграція, технологія), а тактичні — короткі й оборотні (запаси, розклади, якість, ремонт). Тактика реалізує вже задану структуру, а не визначає її.

]]> 1 1 0 t02-q002 true Ні, це не так: твердження переставляє властивості місцями. Довгостроковими й майже незворотними є саме структурні рішення, а тактичні — короткі й легко оборотні.

]]> false Так, це неправда. Структурні рішення (потужність, розміщення, вертикальна інтеграція, технологія) — довгі, дорогі й майже незворотні; тактичні (запаси, розклади, якість, ремонт) — короткі й оборотні.

]]> bloom-remember topic-t02 Установіть відповідність між операційним пріоритетом і його визначенням.

]]> Чотири операційні пріоритети описують різні напрями конкуренції операційної системи: ціну, стабільний результат без дефектів, швидкість і надійність постачання та здатність швидко змінювати асортимент. Жодна система не може лідирувати за всіма одразу — у цьому суть компромісу.

  • Пріоритет витрат → Низька ціна там, де споживачі не розрізняють товари різних виробників — Так. Це сегменти товарів повсякденного попиту, де основним критерієм вибору лишається ціна, і виграє виробник із найнижчими витратами.
  • Пріоритет якості та надійності → Стабільний результат без дефектів, узгоджений з вимогами конкретного сегмента ринку — Так. Поєднує якість продукту (рівень якої залежить від сегмента) і якість процесу (відсутність дефектів), від якої залежить надійність для споживача.
  • Пріоритет часу виконання → Швидкість виконання замовлення й надійність постачання точно в обіцяний термін — Так. Обидві здатності — швидкість і надійність — важливі однаково: швидкий, але ненадійний постачальник програє так само, як надійний, але повільний.
  • Пріоритет гнучкості → Широкий асортимент і здатність швидко реагувати на зміну попиту чи вивести новий продукт — Так. Гнучкість — це і ширина асортименту, і швидкість, з якою фірма розробляє нову продукцію та перебудовує процеси під неї.
]]> 1 0 0 t02-q003 true Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> bloom-remember topic-t02 Побудова операційної системи «від процесу» (а не «від продукту») типова для…

]]> Побудова «від продукту» — стандартний, найпоширеніший шлях: конструкція товару задає вимоги до процесу. «Від процесу» — виняток для обмеженого кола ринкових структур, насамперед нішевих фірм, які самі є джерелом стандарту якості для невеликого, але стабільного сегмента попиту.

]]> 1 0 0 t02-q004 true true abc 0 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Для масового стандартного товару типовий саме шлях «від продукту»: конструкція товару задає вимоги до процесу, а не навпаки.

]]> Так. Побудова «від процесу» придатна лише для обмеженого кола ринкових структур — насамперед нішевих фірм із власним стандартом якості для стабільного, хоч і невеликого попиту.

]]> Нестабільна конструкція на стадії зародження — ознака життєвого циклу продукту, а не підстава для побудови системи «від процесу».

]]> bloom-remember topic-t02 Що таке виражена компетентність операційної системи?

]]> Виражена компетентність — особлива здатність операційної системи, яку конкурентам важко швидко й дешево скопіювати і яка дає підприємству стійку перевагу саме в тих операційних пріоритетах, які воно обрало провідними. Вона завжди прив’язана до конкретного набору пріоритетів.

]]> 1 0 0 t02-q005 true true abc 0 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Швидкість одного підрозділу відносно сусіднього — не те саме, що виражена компетентність: вона має давати перевагу на ринку, а не лише всередині компанії.

]]> Затверджений перелік стандартів — документ, а не здатність системи; виражена компетентність — це те, що система фактично вміє робити краще за конкурентів, а не те, що про неї написано.

]]> Так. Вона прив’язана до конкретного набору операційних пріоритетів і дає підприємству перевагу, яку конкуренти не можуть швидко й дешево відтворити.

]]> bloom-remember topic-t02 Чому побудова операційної системи «від процесу» непридатна для більшості підприємств?

]]> Для нестабільного чи масового попиту продукт має визначати вимоги до процесу, а не навпаки: інакше система не встигне підлаштуватися під зміну конструкції товару чи зростання обсягів. «Від процесу» працює лише там, де сама технологія фірми є стандартом якості для стабільного сегмента.

]]> 1 0 0 t02-q006 true true abc 0 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Так. Коли попит масовий або конструкція продукту ще змінюється, система мусить підлаштовуватися під продукт, а не навпаки — інакше вона не відповідатиме ринку.

]]> Вартість технології — не критерій вибору напрямку побудови системи; вирішує відповідність між стабільністю попиту, конструкцією продукту й можливостями процесу.

]]> Побудова «від процесу» так само спирається на технологічні операції, як і «від продукту» — різниться лише те, що саме є відправною точкою проєктування.

]]> bloom-understand topic-t02 Дослідження великих виробничих фірм показують: якість продукції та вчасність постачання — типові кваліфікаційні вимоги, а низька ціна — типова виграшна характеристика. Як це розуміти правильно?

]]> Узагальнення досліджень — орієнтир, а не готова відповідь: він показує типову картину для великих виробничих фірм, але не звільняє від обов’язку визначити власну пару «кваліфікатор — переможець» для кожного конкретного продукту.

]]> 1 0 0 t02-q007 true true abc 0 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Навпаки: дослідження прямо називають ціну типовою виграшною характеристикою, тобто пріоритет витрат лишається дуже актуальним для цих фірм.

]]> Так. Узагальнення описує типову картину для великих виробничих фірм, але не є універсальним правилом: для конкретного продукту кваліфікатор і переможець визначають окремо.

]]> Якість і вчасність лишаються важливими саме як кваліфікаційні вимоги: без них товар узагалі не потрапляє до розгляду, навіть якщо він найдешевший.

]]> bloom-understand topic-t02 Оцініть твердження. Якщо життєвий цикл процесу випереджає життєвий цикл самого продукту — наприклад, процес уже стандартизували й автоматизували, поки конструкція продукту ще змінюється, — це загрожує конкурентоспроможності організації так само, як і відставання процесу від продукту.

]]> Розбіжність шкодить в обидва боки: якщо процес відстає, система не встигає за зростанням обсягів і стандартизацією продукту; якщо процес випереджає, дорогий автоматизований процес доводиться постійно переналаштовувати під продукт, що ще змінює форму, — і те, і інше підриває конкурентоспроможність.

]]> 1 1 0 t02-q008 true Так, це правда. Життєвий цикл процесу має розвиватися разом із життєвим циклом продукту в обидва боки: передчасна автоматизація під нестабільну конструкцію так само шкідлива, як і застарілий процес під уже стандартизований масовий продукт.

]]> false Ні, це неправильна оцінка: твердження правильне. Розбіжність циклів шкодить незалежно від напрямку — і коли процес відстає від продукту, і коли випереджає його.

]]> bloom-understand topic-t02 Установіть відповідність між стадією життєвого циклу продукту та характером операційного процесу на цій стадії.

]]> Кожна стадія життєвого циклу вимагає іншого процесу й спирається на іншу конкурентну перевагу: спершу на гнучкість і відмітні ознаки, потім на нові технічні рішення й модифікації виробу, далі на ціну й ефективність процесу, наостанок — на економію наявної інфраструктури.

  • Зародження → Гнучкий, дрібносерійний, слабко автоматизований процес; конкуренція не ціною — Так. Конструкція виробу ще нестабільна, обсяги низькі, а конкурентоспроможність спирається на відмітні ознаки продукту.
  • Зростання → Домінують нові технічні рішення в конструкції продукту, а не економія на процесі — Так. Попит стрімко зростає, але підприємство ще й далі вдосконалює сам продукт — конкуренція тут не цінова.
  • Зрілість → Конструкція стабілізувалася; головне завдання — розробка окремих модифікацій виробу — Так. Стратегічні зусилля переходять від нових технічних принципів до варіантів продукту під різні сегменти вже сформованого попиту.
  • Насичення → Переважно цінова конкуренція; головне завдання — скорочення виробничих витрат — Так. Ринок уже заповнений, зростання обсягів сповільнюється, і процес остаточно стає стандартизованим, капіталомістким і масовим.
  • Спад → Підтримка наявною інфраструктурою; скорочення експлуатаційних витрат без нових вкладень — Так. Товар підтримують уже наявними ресурсами, бо нові вкладення в розвиток процесу на цій стадії не виправдовують себе.
]]> 1 0 0 t02-q009 true Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> bloom-understand topic-t02 Доповніть три твердження про операційні пріоритети. Коли сегмент ринку не розрізняє товари різних виробників і перемагає лише найдешевший варіант, провідним є {1:MULTICHOICE:=пріоритет витрат#Так: коли товари не розрізняють, перемагає найнижча ціна — типова ознака пріоритету витрат.~пріоритет гнучкості#Гнучкість — про асортимент і швидкість зміни продукту, а не про перемогу найдешевшого варіанта.~пріоритет якості та надійності#В описаній ситуації товари не розрізняють саме тому, що якість сприймається як однакова, — вирішує ціна.}. Коли компанія обіцяє точний термін постачання і зобов’язана його дотримати, провідним є {1:MULTICHOICE:=пріоритет часу виконання#Так: обіцяний і дотриманий термін постачання — це і є пріоритет часу виконання.~пріоритет витрат#Обіцяний термін постачання стосується часу виконання, а не рівня витрат виробництва.~пріоритет гнучкості#Дотримання обіцяного терміну — про надійність часу, а не про широту асортименту.}. Коли компанія повинна швидко змінювати асортимент під нову моду чи попит, провідним є {1:MULTICHOICE:=пріоритет гнучкості#Так: швидка зміна асортименту під нову моду чи попит — це і є пріоритет гнучкості.~пріоритет часу виконання#Час виконання — про швидкість і надійність постачання вже визначеного продукту, а не про зміну асортименту.~пріоритет якості та надійності#Якість і надійність — про стабільний результат без дефектів, а не про швидкість зміни асортименту.}.

]]> Кожна ринкова ситуація вказує на інший провідний пріоритет: нерозрізнювані товари конкурують ціною, обіцяний термін вимагає надійного дотримання часу, а швидка зміна асортименту — гнучкості. Визначення провідного пріоритету — перший крок побудови операційної стратегії під конкретний ринок.

]]> 0 0 t02-q010 bloom-understand topic-t02 Підприємство вирішує, у якій черзі цього кварталу обробляти поточний потік замовлень у вже наявній системі бронювання, не змінюючи її. До якого рівня належить це рішення?

]]> Рівень визначає не тип ресурсу (інформаційна система, обладнання, персонал), а горизонт і оборотність рішення: чи це довгострокова архітектура системи, чи поточна експлуатація вже наявної структури.

]]> 1 0 0 t02-q011 true true abc 0 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Не тип ресурсу визначає рівень рішення, а його горизонт: тут ідеться про роботу вже наявної інфраструктури цього кварталу, а не про створення нової архітектури.

]]> Будь-яке рішення операційного менеджменту належить або до структурного, або до тактичного рівня; «поза рівнями» рішень не буває.

]]> Так. Рішення коротке й оборотне: воно стосується того, як цього кварталу експлуатувати вже створену структуру, а не змінює саму структуру.

]]> bloom-apply topic-t02 За кейсом теми (Zara / Inditex): компанія тримає половину виробників кінцевого продукту поруч зі штаб-квартирою і щороку вкладає значні кошти в логістичні потужності, хоча виробництво в іншому регіоні могло б коштувати дешевше. Який компроміс операційних пріоритетів це ілюструє?

]]> Компроміс — це ціна, яку система платить за перевагу в одному пріоритеті втратою в іншому. Тут компанія свідомо жертвує нижчими витратами заради швидшого й надійнішого постачання товару в магазин.

]]> 1 0 0 t02-q012 true true abc 0 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Так. Розміщення виробників ближче й інвестиції в логістику скорочують час від замовлення до полиці магазину ціною вищих витрат — саме так виглядає компроміс на практиці.

]]> В описі кейсу немає провідного пріоритету витрат: компанія свідомо обирає дорожче розміщення й логістику, а не найнижчу собівартість.

]]> Це суперечить самому визначенню компромісу: опис прямо показує, що швидкість куплена ціною вищих витрат, а не отримана без жодної втрати.

]]> bloom-apply topic-t02 Установіть відповідність між кейсом теми і операційним поняттям, яке він ілюструє.

]]> Кожен кейс теми показує окрему грань операційної стратегії: вертикальну інтеграцію як структурне рішення, стратегію процесу сервісної системи, компроміс операційних пріоритетів і конкурентоспроможність під зовнішнім шоком.

  • Kernel → Вертикальна інтеграція «елеватори → заводи → термінали» як структурний вибір меж операційного ланцюга — Так. Кожен новий елемент ланцюга — окреме структурне рішення, що звужує залежність від зовнішніх постачальників послуг.
  • Southwest Airlines → Структурне рішення про мережу й парк літаків не захищає від збою в тактичній системі планування екіпажів — Так. Мережа «з точки в точку» і уніфікований парк працювали технічно справно; колапс стався в інфраструктурній, тактичній частині системи.
  • Zara / Inditex → Пріоритет часу виконання, куплений ціною вищих логістичних витрат — Так. Близьке розміщення виробників і інвестиції в логістику — свідома плата за швидкість постачання товару в магазин.
  • Ferrexpo → Конкурентоспроможність як здатність змінити раніше ухвалене структурне рішення під зовнішнім шоком — Так. Компанія відповіла на блокаду логістичного каналу переорієнтацією постачання на залізницю, а не просто очікуванням відновлення старого маршруту.
]]> 1 0 0 t02-q013 true Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> bloom-apply topic-t02 Продукт щойно перейшов зі стадії зародження на стадію зростання: попит почав стрімко збільшуватися, а конструкція товару ще й далі вдосконалюється. Яка зміна операційної стратегії найбільш виправдана?

]]> На стадії зростання домінують заходи, пов’язані з новими технічними рішеннями в продукті, а не з економією на процесі: ціна тут ще не головний фактор конкуренції. Перехід до стандартизованого масового процесу, зосередженого на витратах, настає пізніше — на стадії насичення.

]]> 1 0 0 t02-q014 true true abc 0 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Дрібносерійний процес зародження не встигне за обсягами, що зростають на цій стадії, навіть якщо ціна тут іще не головний фактор конкуренції.

]]> Так. На стадії зростання домінують заходи, пов’язані з реалізацією нових технічних рішень у продукті, а обсяги вже виправдовують перші кроки від дрібносерійного процесу до менш трудомісткого.

]]> Це завдання стадії насичення, а не зростання: конструкція на зростанні ще змінюється новими технічними рішеннями, і основним фактором конкурентоспроможності тут іще не стала ціна.

]]> bloom-apply topic-t02 Southwest Airlines роками будувала операційну систему на уніфікованому парку літаків і мережі «з точки в точку» — структурних рішеннях під пріоритет витрат. Узимку 2022 р. компанія масово скасувала рейси через збій у розподілі екіпажів між рейсами, тоді як мережа й парк продовжували працювати справно. Що з переліченого найточніше пояснює цей епізод?

]]> Структурні й тактичні рішення відповідають за різні частини стійкості системи. Парк і мережа — структурне рішення, що визначає, як система влаштована; воно не зобов’язане саме по собі витримувати будь-яке навантаження на всі підсистеми, зокрема на тактичне планування екіпажів, яке працює вже в межах цієї структури.

]]> 1 0 0 t02-q015 true true abc 0 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Опис прямо суперечить цьому: парк і мережа продовжували працювати технічно справно, а збій стався в іншій частині системи — плануванні екіпажів.

]]> Цей самий епізод спростовує твердження: колапс стався попри уніфікований парк, бо структурне рішення не поширюється автоматично на тактичну систему планування екіпажів.

]]> Так. Стійкість системи залежить від обох рівнів разом: структурне рішення задає межі, а тактичне керування має витримувати навантаження вже в цих межах — саме воно тут і не витримало.

]]> bloom-analyze topic-t02 Системний підхід до операційного менеджменту, склад операційної системи, класифікація операційних систем і закон Літтла як міра потоку.

]]> tr-t03 Яка підсистема операційної системи безпосередньо перетворює сировину на кінцеву продукцію?

]]> Операційна система складається з трьох підсистем. Переробна безпосередньо перетворює вхід на вихід — саме тут відбувається сам процес перетворення. Забезпечення обслуговує переробну, а планування й контроль ухвалює рішення на основі інформації про її стан, — але жодна з цих двох сама продукту не створює.

]]> 1 0 0 t03-q001 true true abc 0 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Підсистема забезпечення виконує функції, потрібні для роботи переробної (енергія, ремонт, матеріали, транспорт), але сама кінцевого продукту не створює.

]]> Так. Переробна підсистема перетворює сировину на кінцеву продукцію; склад і послідовність її операцій визначають вид усієї операційної системи.

]]> Ця підсистема отримує інформацію про стан переробної підсистеми й ухвалює рішення про завантаження, але перетворення виконує не вона.

]]> Операційна функція — сукупність дій, що дають продукт зовнішньому споживачеві; це ширше поняття теми 1, а не одна з трьох підсистем операційної системи.

]]> bloom-remember topic-t03 Оцініть твердження. Сукупність ресурсів можна назвати операційною системою, навіть якщо результат її роботи неможливо виділити окремо від результату сусіднього підрозділу.

]]> Операційна система відповідає чотирьом критеріям сформованості: економічна самостійність, організаційна цілісність, наявність спеціалізованих інформаційних структур і можливість виділити загальний результат роботи. Останній критерій найпрактичніший: якщо результат підрозділу не можна виміряти окремо від сусіднього, це не самостійна операційна система, а частина чужої, і планувати її як окрему одиницю не можна.

]]> 1 1 0 t03-q002 true Ні, це не так. Можливість виділити загальний результат роботи — один з чотирьох критеріїв сформованості; без нього сукупність ресурсів не відповідає визначенню операційної системи.

]]> false Так, твердження хибне. Без можливості виділити власний результат підрозділ не можна планувати як самостійну операційну систему — це один з чотирьох обов’язкових критеріїв.

]]> bloom-remember topic-t03 Установіть відповідність між підсистемою операційної системи та її роллю.

]]> Три підсистеми відповідають за різні частини циклу «вхід — перетворення — вихід»: переробна виконує саме перетворення, забезпечення обслуговує переробну, а планування й контроль керує обома на основі інформації про стан переробної підсистеми й незавершене виробництво.

  • Переробна підсистема → Безпосередньо перетворює вхідні ресурси на кінцеву продукцію чи послугу — Так, це ядро операційної системи — тут відбувається сам процес перетворення.
  • Підсистема забезпечення → Виконує функції, потрібні для роботи переробної підсистеми, сама продукту не створює — Так, зупинка цієї підсистеми зупиняє переробну так само надійно, як поломка самого агрегату.
  • Підсистема планування й контролю → Отримує інформацію про стан і незавершене виробництво й ухвалює рішення про завантаження — Так, саме ця підсистема робить операційну систему керованою.
]]> 1 0 0 t03-q003 true Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> bloom-remember topic-t03 Скільки критеріїв сформованості виокремлює курс для операційної системи?

]]> Курс виокремлює чотири критерії сформованості операційної системи: економічна самостійність, організаційна цілісність, наявність спеціалізованих інформаційних структур і можливість виділити загальний результат роботи.

]]> 1 0 0 t03-q004 true true abc 0 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Два критерії — це неповний перелік; курс виокремлює чотири.

]]> Три критерії — теж неповний перелік; бракує принаймні одного з чотирьох.

]]> Так: економічна самостійність, організаційна цілісність, спеціалізовані інформаційні структури, можливість виділити загальний результат роботи.

]]> П’ять — це кількість видів операційних систем за класифікацією, а не критеріїв сформованості.

]]> bloom-remember topic-t03 Що з переліченого належить до складу входу операційної системи?

]]> Склад входу розкладається на три групи: об’єкти операційної діяльності (матеріальні ресурси, клієнти й власність клієнтів), засоби операційної діяльності (обладнання, енергія, інформація) і персонал. Показники результату роботи системи чи рішення інших функцій підприємства до складу входу не належать.

]]> 1 0 0 t03-q005 false true abc 1 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Так, це перша з трьох груп входу операційної системи.

]]> Так, це друга група входу.

]]> Так, персонал — третя група входу операційної системи.

]]> Це показник результату роботи системи, а не елемент її входу.

]]> Це рішення маркетингової функції підприємства, а не елемент входу операційної системи.

]]> bloom-remember topic-t03 Чому дільниця, яка максимізувала власне завантаження, може погіршити роботу операційної системи в цілому?

]]> Системний підхід попереджає: оптимум цілого не дорівнює сумі оптимумів частин. Дільниця, «оптимальна» сама по собі, накопичує незавершене виробництво перед сусідньою дільницею чи вузьким місцем, і система в цілому працює гірше, хоча кожен підрозділ окремо звітує про власний рекорд.

]]> 1 0 0 t03-q006 true true abc 0 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Опис не називає жодної проблеми з енергією, ремонтом чи постачанням — ідеться про завантаження самої дільниці.

]]> Максимізація завантаження не змінює вид операційної системи — тип виробництва визначає характер процесу, а не рівень завантаження.

]]> Так. Локальний оптимум дільниці не враховує пропускну здатність сусідніх ланок, тому сума локальних оптимумів не дає оптимуму системи.

]]> bloom-understand topic-t03 Які твердження правильно описують місце серійного виробництва в класифікаційному спектрі операційних систем?

]]> Серійна операційна система посідає проміжне місце між одиничною і масовою: великосерійне виробництво тяжіє до масового, дрібносерійне — до одиничного, а серійний випуск часто є перехідною стадією освоєння нової продукції на шляху до масового виробництва. Межі між сусідніми видами умовні.

]]> 1 0 0 t03-q007 false true abc 1 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Так, великосерійне виробництво найближче до масового за обсягом і стандартизацією.

]]> Так, дрібносерійне виробництво найближче до одиничної системи за різноманітністю й малим обсягом.

]]> Так, зростання обсягів і кількості виробів у партіях характеризує послідовний перехід до масового випуску.

]]> Безперервне виробництво — протилежний кінець спектра: суцільний потік, найвищий обсяг і найнижча різноманітність.

]]> Навпаки: висока різноманітність і низька стандартизація дрібносерійного виробництва типово підвищують собівартість одиниці.

]]> bloom-understand topic-t03 Оцініть твердження. Закон Літтла пояснює причину, через яку в конкретній системі накопичується велике незавершене виробництво.

]]> Закон Літтла — тотожність, яка виконується завжди, коли система перебуває у стійкому стані: вона лише каже, що незавершене виробництво, пропускна здатність і час перебування мусять узгоджуватися, і якщо відомі будь-які дві величини, третя визначена однозначно. Причину, чому саме незавершене виробництво велике, доведеться шукати окремо — у чергах перед вузьким місцем, розмірі партій, зупинках через брак матеріалу.

]]> 1 1 0 t03-q008 true Ні, це не так. Формула дає мову для опису й зв’язок між трьома величинами, а не причинний механізм: вона не пояснює, чому саме L велике.

]]> false Так, твердження хибне. Закон Літтла — тотожність для стійкого стану системи, а не діагноз причини; причину зростання незавершеного виробництва пояснює аналіз конкретної системи, а не сама формула.

]]> bloom-understand topic-t03 Установіть відповідність між видом операційної системи та його характеристикою.

]]> П’ять видів операційних систем утворюють спектр за обсягом випуску й ступенем повторюваності: проєктна (один неповторюваний результат), одинична (широка номенклатура, малі кількості), серійна (партії, що періодично повторюються) і масова (вузька номенклатура, великий обсяг). Безперервна система і закон Літтла в цій відповідності не задіяні.

  • Проєктна операційна система → Один неповторюваний результат з визначеним початком і кінцем — Так, ресурси мобілізовані під конкретний проєкт, а після завершення систему розформовують.
  • Одинична операційна система → Широка номенклатура виробів у малих кількостях, універсальне обладнання — Так, кожне замовлення може вимагати власного маршруту й наладки.
  • Серійна операційна система → Партії продукції, що періодично повторюються — Так, обладнання переналаштовують під чергову партію, тому випуск чергується з переналагодженням.
  • Масова операційна система → Вузька номенклатура, великий обсяг, спеціалізоване обладнання — Так, висока продуктивність ціною низької гнучкості щодо зміни номенклатури.
]]> 1 0 0 t03-q009 true Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> bloom-understand topic-t03 Доповніть два твердження про підсистеми операційної системи. Підсистема, яка виконує функції, потрібні для роботи переробної підсистеми, але сама кінцевого продукту не створює, називається {1:MULTICHOICE:=підсистемою забезпечення#Так: забезпечення обслуговує переробну підсистему, сама продукту не створює.~переробною підсистемою#Переробна підсистема сама виконує перетворення, а не обслуговує його.~підсистемою планування й контролю#Ця підсистема ухвалює рішення на основі інформації, а не обслуговує переробну технічно.}. Підсистема, яка на основі інформації про незавершене виробництво ухвалює рішення про завантаження, послідовність і строки робіт, називається {1:MULTICHOICE:=підсистемою планування й контролю#Так: саме ця підсистема отримує інформацію про незавершене виробництво й керує завантаженням.~підсистемою забезпечення#Забезпечення обслуговує переробну підсистему технічно, а рішень про завантаження не ухвалює.~переробною підсистемою#Переробна підсистема — джерело інформації про незавершене виробництво, а не той, хто на її основі планує.}.

]]> Забезпечення обслуговує переробну підсистему — енергія, ремонт, матеріали, транспорт, — але сама продукту не створює. Планування й контроль отримує від переробної підсистеми інформацію про її стан і незавершене виробництво й на цій основі керує завантаженням; саме ця підсистема робить операційну систему керованою.

]]> 0 0 t03-q010 bloom-understand topic-t03 Дільниця приймає в обробку 50 замовлень на добу. У середньому одночасно в дільниці перебуває 125 замовлень. Який середній час проходження замовлення, у добах?

]]> Закон Літтла: L = λ · W, звідси W = L / λ (CAP-04). Тут 125 / 50 = 2,5 доби.

Джерело: тема 10 «Теорія черг», п. 10.3 «Різноманітність моделей черг», с. 102, закон Літтла (CAP-04) Гевко І. Операційний менеджмент, 2017 (перевірено 23.09.2026)

]]> 1 0 0 t03-q011 2.5 Правильно: 125 / 50 = 2,5 доби.

]]> 0.01 0.4 Це переставлені місцями чисельник і знаменник (50 / 125). Закон Літтла дає W = L / λ, а не λ / L.

]]> 0.01 6250 Це добуток L і λ (125 · 50), а не частка. Для W потрібно поділити незавершене виробництво на пропускну здатність.

]]> 1 175 Це сума 125 і 50, а не частка. Закон Літтла пов’язує величини множенням і діленням, а не додаванням.

]]> 1 0 0.1 3 0 bloom-apply topic-t03 Пропускна здатність дільниці становить 15 виробів на годину. Середній час перебування виробу в системі — 8 годин. Скільки виробів у середньому одночасно перебуває в системі?

]]> Закон Літтла: L = λ · W (CAP-04). Тут 15 · 8 = 120 виробів.

Джерело: тема 10 «Теорія черг», п. 10.3 «Різноманітність моделей черг», с. 102, закон Літтла (CAP-04) Гевко І. Операційний менеджмент, 2017 (перевірено 23.09.2026)

]]> 1 0 0 t03-q012 120 Правильно: L = λ · W = 15 · 8 = 120 виробів.

]]> 0.1 1.875 Це частка 15 / 8, а не добуток. Для L потрібно перемножити пропускну здатність і час перебування, а не поділити їх.

]]> 0.01 23 Це сума 15 і 8, а не добуток. Закон Літтла — множення, а не додавання величин.

]]> 0.1 0.53 Це частка 8 / 15 — переставлені величини й переставлена операція водночас.

]]> 0.01 0 0.1 3 0 bloom-apply topic-t03 У системі одночасно перебуває в середньому 180 одиниць. Середній час перебування одиниці в системі становить 12 годин. Яка пропускна здатність системи, одиниць на годину?

]]> Закон Літтла: L = λ · W, звідси λ = L / W (CAP-04). Тут 180 / 12 = 15 одиниць на годину.

Джерело: тема 10 «Теорія черг», п. 10.3 «Різноманітність моделей черг», с. 102, закон Літтла (CAP-04) Гевко І. Операційний менеджмент, 2017 (перевірено 23.09.2026)

]]> 1 0 0 t03-q013 15 Правильно: λ = L / W = 180 / 12 = 15 одиниць на годину.

]]> 0.1 2160 Це добуток L і W (180 · 12), а не частка. Для λ потрібно поділити незавершене виробництво на час перебування.

]]> 1 0.0667 Це переставлені місцями чисельник і знаменник (12 / 180). Закон Літтла дає λ = L / W, а не W / L.

]]> 0.001 192 Це сума 180 і 12, а не частка. Закон Літтла пов’язує величини множенням і діленням, а не додаванням.

]]> 1 0 0.1 3 0 bloom-apply topic-t03 Цех скоротив незавершене виробництво з 90 до 54 замовлень, не змінюючи пропускної здатності 18 замовлень на добу. Середній час проходження замовлення до скорочення (у добах) дорівнював {1:NUMERICAL:=5:0.1#Правильно: 90 / 18 = 5 діб.~3:0.1#Це відповідь після скорочення (54 / 18), а питання просить строк до скорочення.~1620:1#Це добуток 90 і 18, а не частка.}. Після скорочення він дорівнює {1:NUMERICAL:=3:0.1#Правильно: 54 / 18 = 3 доби.~5:0.1#Це відповідь до скорочення (90 / 18), а питання просить строк після скорочення.~972:1#Це добуток 54 і 18, а не частка.}.

]]> Закон Літтла: W = L / λ (CAP-04), і пропускна здатність тут стала — 18 замовлень на добу. До скорочення W = 90 / 18 = 5 діб; після скорочення W = 54 / 18 = 3 доби. Пропускна здатність не змінилася — строк скоротився лише тому, що зменшили чергу всередині системи.

Джерело: тема 10 «Теорія черг», п. 10.3 «Різноманітність моделей черг», с. 102, закон Літтла (CAP-04) Гевко І. Операційний менеджмент, 2017 (перевірено 23.09.2026)

]]> 0 0 t03-q014 bloom-apply topic-t03 Компанія послідовно пропускає замовлення через три ланки: безперервний завод, сезонний склад і потокову логістичну ланку. Менеджер може дещо підвищити пропускну здатність лише однієї ланки, інші лишаються без змін. Яка ланка дасть найбільший приріст пропускної здатності всієї компанії?

]]> У послідовному ланцюзі ланок пропускна здатність системи в цілому обмежена найповільнішою ланкою — вузьким місцем: прискорення ланки, яка вже не є найповільнішою, не змінює сумарну пропускну здатність, бо продукт однаково чекає перед вузьким місцем. Це той самий системний висновок з першого питання теми: оптимум цілого не дорівнює сумі оптимумів частин, і локальне поліпшення ланки, яка не є вузьким місцем, система просто не відчує.

]]> 1 0 0 t03-q015 true true abc 0 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Так. Пропускна здатність послідовного ланцюга дорівнює пропускній здатності найповільнішої ланки; прискорення саме вузького місця — єдине, що підвищує пропускну здатність усієї компанії.

]]> Грошовий обсяг ресурсів ланки не визначає, чи є вона вузьким місцем: рішення залежить від пропускної здатності, а не від вартості.

]]> На відміну від добутку в показнику OEE, послідовний ланцюг пропускних здатностей несиметричний: прискорення ланки, що не є вузьким місцем, не підвищує сумарну пропускну здатність системи.

]]> Собівартість обробки — показник ефективності ланки, а не її місця у визначенні пропускної здатності всього ланцюга.

]]> bloom-analyze topic-t03 Операційний процес як основа функціонування системи, принципи його організації, типи процесів і три види руху партій деталей у часі.

]]> tr-t04 Яка зі складових операційної діяльності підприємства безпосередньо перетворює ресурси на результат?

]]> Операційна діяльність підприємства — єдність трьох нерозривних складових: ресурсів, операційного процесу і результатів. Саме процес перетворює ресурси на результат; без нього ресурс так і лишається ресурсом, а результат неможливо ні отримати, ні виміряти.

]]> 1 0 0 t04-q001 true true abc 0 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Ресурси — це те, що залучає підприємство (матеріали, праця, енергія, інформація); самі по собі вони нічого не перетворюють, поки їх не задіяно в процесі.

]]> Так. Операційний процес — сукупність взаємопов’язаних операцій, яка перетворює предмет праці на готову продукцію чи послугу; саме він реалізує потенціал ресурсів у конкретний результат.

]]> Результати — це те, що процес дає на виході (основне й другорядне); вони є наслідком перетворення, а не самим перетворенням.

]]> Операційна система — не одна зі складових операційної діяльності, а сукупність ресурсів і процесів, у якій ця діяльність відбувається; вона задає статичний потенціал, а не перетворює ресурси сама.

]]> bloom-remember topic-t04 Оцініть твердження. Допоміжний процес безпосередньо перетворює предмет праці на готову продукцію операційної системи.

]]> Безпосереднє перетворення предмета праці на готову продукцію — ознака основного процесу. Допоміжний процес сам не створює продукт, а виробляє те, що фізично споживає основний: оснащення, енергію, відремонтоване обладнання. Транспортування, складування й контроль якості — це вже обслуговуючі процеси: вони нічого не виробляють, а лише рухають, зберігають чи перевіряють.

]]> 1 1 0 t04-q002 true Ні, це не так. Основний і допоміжний процеси розрізняють саме за цією ознакою: основний безпосередньо перетворює предмет праці на продукцію, а допоміжний виробляє те, що споживає основний, не створюючи продукт сам.

]]> false Так, твердження хибне. Це визначення основного, а не допоміжного процесу: ресурси допоміжного процесу часто взагалі не видно в готовому продукті, хоча без них основний процес рано чи пізно зупиняється.

]]> bloom-remember topic-t04 Установіть відповідність між принципом організації операційного процесу та його визначенням.

]]> Кожен із п’яти принципів має власне вимірне відображення. Пропорційність і безперервність стосуються узгодженості й безперервності потоку між ланками процесу; паралельність і прямоточність — того, як саме предмет праці рухається в часі й просторі. Жоден із них не тотожний виробничому циклу чи показнику використання потужності — це поняття з інших розділів курсу.

  • Пропорційність → Узгодженість пропускної здатності суміжних ланок операційного процесу між собою — Так. Ділянка, потужніша за сусідню, не збільшує кінцевий випуск процесу, а лише накопичує запас перед вузьким місцем — це і є порушення пропорційності.
  • Безперервність → Скорочення або усунення перерв у русі предмета праці операційним процесом — Так. Вимірюється часткою робочого часу в загальній тривалості виробничого циклу; перерва в русі предмета праці — пряме порушення цього принципу.
  • Паралельність → Одночасне виконання частин операційного процесу над різними деталями партії — Так. Саме паралельність дозволяє різним операціям виконуватися одночасно й скорочує тривалість виробничого циклу.
  • Прямоточність → Рух предмета праці найкоротшим шляхом, без зворотних і зустрічних переміщень між операціями — Так. Забезпечується розміщенням робочих місць у послідовності технологічних операцій, а не за принципом однорідного обладнання.
]]> 1 0 0 t04-q003 true Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> bloom-remember topic-t04 Виробничий цикл — це…

]]> Виробничий цикл охоплює не лише час виконання технологічних операцій, а й час допоміжних операцій та перерв; це календарний період, а не показник роботи одного робочого місця чи іншого показника курсу.

Джерело: розділ 4, п. 4.5 «Організація виробничого процесу в просторі та часі», с. 83, послідовний вид руху (PC-01) Капінос Г.І., Бабій І.В. Операційний менеджмент, 2013 (перевірено 23.09.2026)

]]> 1 0 0 t04-q004 true true abc 0 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Так. Виробничий цикл охоплює час виконання технологічних і допоміжних операцій та час перерв, а не лише саму обробку.

]]> Це лише частина циклу. Виробничий цикл охоплює й допоміжні операції, і перерви — саме тому три види руху партії дають різну тривалість циклу за тих самих норм часу операцій.

]]> Це показник завантаження робочого місця, а не тривалість проходження партії всім процесом: виробничий цикл стосується партії деталей, а не окремого робочого місця.

]]> bloom-remember topic-t04 Який вид руху партії деталей передбачає, що кожна наступна операція розпочинається лише після завершення обробки всієї партії на попередній операції?

]]> Це визначення послідовного руху партії — найпростішого в організації й найдовшого за тривалістю циклу з трьох видів руху, бо кожна деталь партії чекає обробки всіх інших перед переходом на наступну операцію.

Джерело: розділ 4, п. 4.5 «Організація виробничого процесу в просторі та часі», с. 83, послідовний вид руху (PC-01) Капінос Г.І., Бабій І.В. Операційний менеджмент, 2013 (перевірено 23.09.2026)

]]> 1 0 0 t04-q005 true true abc 0 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Так: саме послідовний рух вимагає завершення обробки всієї партії на кожній операції, перш ніж почати наступну.

]]> Навпаки: при паралельному русі деталі передаються транспортними партіями одразу після обробки, і різні операції можуть виконуватися одночасно.

]]> Паралельно-послідовний рух передає транспортну партію на наступну операцію, щойно це можливо без простою обладнання, — а не чекає обробки всієї партії, як послідовний.

]]> bloom-remember topic-t04 Підприємство найняло додаткових працівників і ще не змінило жодного технологічного процесу та не випустило жодної додаткової одиниці продукції. Що саме зросло в його операційній діяльності?

]]> Операційна діяльність — єдність ресурсів, процесу й результату. Найм персоналу змінює лише потенціал трудових ресурсів; поки цей потенціал не реалізовано операційним процесом, результату, який можна виміряти, ще немає.

]]> 1 0 0 t04-q006 true true abc 0 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Новий персонал сам по собі не дає продукції: без реалізованого операційного процесу результат ще не з’явився і не може зрости.

]]> Так. Ресурси й результат — різні складові операційної діяльності; зростання ресурсної бази без реалізованого процесу не дає результату, який можна виміряти.

]]> Персонал — це ресурс операційної діяльності (трудовий), а не її результат; результатом є продукція чи послуга, отримана внаслідок операційного процесу.

]]> bloom-understand topic-t04 Оцініть твердження. Технологічна спеціалізація дільниць завжди дає коротший виробничий цикл, ніж предметна спеціалізація.

]]> Усе навпаки. Предметна спеціалізація закріплює за дільницею повний виріб і розміщує обладнання в послідовності його операцій, що дає короткий прямоточний маршрут; технологічна групує однорідне обладнання незалежно від виробу, і предмет праці рухається довшим, часто зустрічним маршрутом.

]]> 1 1 0 t04-q007 true Ні. Предметна спеціалізація, а не технологічна, дає короткий прямоточний маршрут і найкоротший виробничий цикл — ціною вузької спеціалізації дільниці під один виріб.

]]> false Так, твердження хибне. Технологічна спеціалізація дає гнучкість, але подовжує маршрут предмета праці між дільницями; коротший цикл забезпечує саме предметна спеціалізація.

]]> bloom-understand topic-t04 Доповніть речення назвами порушених принципів. Дільниця, потужніша за сусідню наступну, нарощує чергу незавершеного виробництва перед нею — порушено принцип {1:MULTICHOICE:=пропорційності#Так: потужніша ланка не збільшує випуск процесу, а лише накопичує запас перед вузьким місцем.~ритмічності#Ритмічність — про рівномірність випуску в часі, а не про узгодженість потужності суміжних ланок.~прямоточності#Прямоточність — про довжину й напрям маршруту, а не про чергу перед вузьким місцем.}. Місячний план виконали авралом в останній тиждень — порушено принцип {1:MULTICHOICE:=ритмічності#Так: ритмічність вимагає рівномірного випуску за рівні проміжки часу, а не авралу в останні дні.~пропорційності#Пропорційність стосується узгодженості потужності ланок, а не рівномірності випуску в часі.~безперервності#Безперервність — про перерви в русі предмета праці, а не про нерівномірність випуску за період.}. Деталь возять цехом туди-сюди, хоча можна везти напряму, — порушено принцип {1:MULTICHOICE:=прямоточності#Так: прямоточність вимагає найкоротшого шляху предмета праці без зворотних і зустрічних переміщень.~паралельності#Паралельність — про одночасне виконання частин процесу, а не про довжину чи напрям маршруту.~пропорційності#Пропорційність стосується пропускної здатності ланок, а не маршруту предмета праці.}.

]]> Кожна ситуація вказує на конкретний, вимірний принцип: неузгоджена пропускна здатність — пропорційність, нерівномірний випуск за період — ритмічність, зайвий, не найкоротший маршрут — прямоточність. Плутати їх не варто: кожен принцип має власне, окреме вимірне відображення.

]]> 0 0 t04-q008 bloom-understand topic-t04 Швейний цех шиє одяг; окремий підрозділ того самого підприємства ремонтує швейні машини. До якого типу процесу належить ремонт?

]]> Ремонт обладнання — класичний допоміжний процес: він сам не перетворює предмет праці на одяг, а готує ресурс, який основний процес фізично споживає, — справне обладнання; без нього основний процес рано чи пізно зупиниться. Допоміжні процеси є частиною операційного процесу підприємства, а не чимось поза ним.

]]> 1 0 0 t04-q009 true true abc 0 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Потрібність для роботи основного процесу не робить процес основним: основним вважають лише той, який безпосередньо перетворює предмет праці на продукцію, а ремонт шиє не одяг, а лагодить машину.

]]> Операційний процес охоплює й основні, й допоміжні, й обслуговуючі процеси разом; ремонт обладнання — це саме допоміжний процес, а не щось поза операційним процесом підприємства.

]]> Так. Ремонт не створює продукт сам, а готує справне обладнання, яке основний процес далі зношує, — це і є визначальна ознака допоміжного процесу.

]]> Обслуговуючі процеси — транспортування, складування, контроль якості — лише рухають, зберігають чи перевіряють готове. Ремонт натомість щоразу створює ресурс, який основний процес споживає, — справне обладнання, — тому він допоміжний.

]]> bloom-understand topic-t04 Що з переліченого підвищує складність операційного процесу?

]]> Складність процесу зростає з кількістю операцій, різноманітністю маршрутів і кількістю паралельних гілок, які потрібно координувати. Стандартизація номенклатури й скорочення кількості гілок чи операцій, навпаки, складність знижують.

]]> 1 0 0 t04-q010 true true abc 0 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Менша кількість операцій — менше передач і черг між ними, тобто складність процесу знижується, а не зростає.

]]> Менше паралельних гілок — менше потреби в координації між ними, тобто складність знижується.

]]> Стандартизація скорочує різноманітність маршрутів, якими деталі проходять процес, і тому знижує складність.

]]> Так. Що більше різних маршрутів проходить один і той самий процес, то важче його спланувати й скоординувати — це і підвищує складність.

]]> bloom-understand topic-t04 Дільниця обробляє партію з n = 10 деталей на трьох операціях із нормами часу t1 = 4 хв, t2 = 2 хв, t3 = 6 хв (на кожній операції одне робоче місце, Ci = 1). Яка тривалість циклу за послідовного руху партії, хв?

]]> Tпосл = n · Σ(ti/Ci) (PC-01). Сума норм часу становить 4 + 2 + 6 = 12 хв, тож 10 · 12 = 120 хв.

Джерело: розділ 4, п. 4.5 «Організація виробничого процесу в просторі та часі», с. 83, послідовний вид руху (PC-01) Капінос Г.І., Бабій І.В. Операційний менеджмент, 2013 (перевірено 23.09.2026)

]]> 1 0 0 t04-q011 120 Правильно: 10 · (4 + 2 + 6) = 10 · 12 = 120 хв.

]]> 0.5 60 Так вийде, якщо помножити розмір партії лише на найтривалішу операцію (10 · 6). У формулі PC-01 n множать на суму норм часу всіх операцій, бо при послідовному русі вся партія проходить кожну з них.

]]> 0.5 12 Це лише сума норм часу операцій без множення на розмір партії n — забуто множник n у формулі PC-01.

]]> 0.5 96 Це тривалість циклу за паралельно-послідовного руху (PC-03) для тих самих даних, а не за послідовного (PC-01).

]]> 0.5 0 0.1 3 0 bloom-apply topic-t04 Для тієї самої дільниці (n = 10, t1 = 4 хв, t2 = 2 хв, t3 = 6 хв, Ci = 1) транспортна (передавальна) партія становить p = 4 деталі. Яка тривалість циклу за паралельного руху партії, хв?

]]> Tпар = p · Σ(ti/Ci) + (n − p) · max(ti/Ci) (PC-02). Тут 4 · 12 + (10 − 4) · 6 = 48 + 36 = 84 хв.

Джерело: розділ 4, п. 4.5 «Організація виробничого процесу в просторі та часі», с. 84, паралельний вид руху (PC-02) Капінос Г.І., Бабій І.В. Операційний менеджмент, 2013 (перевірено 23.09.2026)

]]> 1 0 0 t04-q012 84 Правильно: 4 · 12 + (10 − 4) · 6 = 48 + 36 = 84 хв.

]]> 0.5 120 Це тривалість циклу за послідовного руху (PC-01) — 10 · 12. Питання просить саме паралельний рух (PC-02).

]]> 0.5 48 Це лише перший доданок формули PC-02 (p · Σ(ti/Ci) = 4 · 12). Забуто другий доданок (n − p) · max(ti/Ci) — обробку решти партії на найтривалішій операції.

]]> 0.5 60 Так вийде, якщо порахувати всі операції так, ніби кожна триває стільки, скільки найдовша (n · max = 10 · 6). Формула PC-02 розрізняє операції: лише другий доданок бере max, перший — суму.

]]> 0.5 0 0.1 3 0 bloom-apply topic-t04 Для тієї самої дільниці (n = 10, p = 4, t1 = 4 хв, t2 = 2 хв, t3 = 6 хв) розрахуйте тривалість циклу за паралельно-послідовного руху. Сума мінімумів кожної пари суміжних операцій дорівнює {1:NUMERICAL:=4:0.1#Правильно: min(4, 2) + min(2, 6) = 2 + 2 = 4 хв.~10:0.1#Так вийде, якщо взяти максимум, а не мінімум кожної пари: max(4, 2) + max(2, 6) = 4 + 6 = 10.~2:0.1#Це лише один із двох мінімумів суміжних пар (наприклад, min(2, 6) = 2) — забуто додати мінімум першої пари операцій.} хв. Тривалість циклу за паралельно-послідовного руху дорівнює {1:NUMERICAL:=96:0.5#Правильно: 120 − (10 − 4) · 4 = 120 − 24 = 96 хв.~120:0.5#Це тривалість циклу за послідовного руху (Tпосл, PC-01) без віднімання другого доданку формули PC-03.~84:0.5#Це тривалість циклу за паралельного руху (Tпар, PC-02) для тих самих даних, а не за паралельно-послідовного (PC-03).} хв.

]]> Tзм = Tпосл − (n − p) · Σ min(ti/Ci; ti+1/Ci+1) (PC-03). Пари суміжних операцій: min(4, 2) = 2 і min(2, 6) = 2, разом 2 + 2 = 4 хв. Tпосл = 120 хв (з PC-01), тож Tзм = 120 − (10 − 4) · 4 = 120 − 24 = 96 хв.

Джерело: розділ 4, п. 4.5 «Організація виробничого процесу в просторі та часі», с. 83, паралельно-послідовний вид руху (PC-03) Капінос Г.І., Бабій І.В. Операційний менеджмент, 2013 (перевірено 23.09.2026)

]]> 0 0 t04-q013 bloom-apply topic-t04 На тій самій дільниці (n = 10, t1 = 4 хв, t2 = 2 хв, t3 = 6 хв) транспортну партію зменшили з p = 4 до p = 2. Яка тепер тривалість циклу за паралельного руху партії, хв?

]]> Tпар = p · Σ(ti/Ci) + (n − p) · max(ti/Ci) (PC-02). За p = 2 маємо 2 · 12 + (10 − 2) · 6 = 24 + 48 = 72 хв — менше, ніж 84 хв за p = 4: менша передавальна партія скорочує тривалість циклу за паралельного руху.

Джерело: розділ 4, п. 4.5 «Організація виробничого процесу в просторі та часі», с. 84, паралельний вид руху (PC-02) Капінос Г.І., Бабій І.В. Операційний менеджмент, 2013 (перевірено 23.09.2026)

]]> 1 0 0 t04-q014 72 Правильно: 2 · 12 + (10 − 2) · 6 = 24 + 48 = 72 хв.

]]> 0.5 84 Це попереднє значення за p = 4 — воно не враховує, що передавальну партію зменшили до p = 2.

]]> 0.5 120 Це тривалість циклу за послідовного руху (PC-01), яка від розміру передавальної партії p узагалі не залежить.

]]> 0.5 108 Так вийде, якщо переплутати місцями множники другого доданку формули PC-02 (2 · 6 + (10 − 2) · 12 = 12 + 96). У формулі саме p множить суму Σ(ti/Ci), а (n − p) множить максимум max(ti/Ci).

]]> 0.5 0 0.1 3 0 bloom-apply topic-t04 Для тієї самої партії (n і норми часу операцій незмінні) передавальну партію p поступово зменшують. Як це впливає на тривалість циклу за паралельного руху й чому?

]]> Формулу PC-02 можна переписати як Tпар = n · max(ti/Ci) + p · (Σ(ti/Ci) − max(ti/Ci)). Сума норм часу кількох операцій завжди не менша за найбільшу з них, тож другий доданок ніколи не від’ємний: менший p лише зменшує або лишає без змін увесь Tпар. Формула не враховує окремо час і вартість самого перевезення транспортної партії — це вже ситуаційне міркування поза формулою PC-02.

]]> 1 0 0 t04-q015 true true abc 0 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Формула PC-02 не враховує час чи вартість самого перевезення — лише норми часу операцій, розмір партії n і розмір передавальної партії p. У формулі менший p не збільшує, а зменшує розрахункову тривалість циклу.

]]> Так. Сума норм часу кількох операцій завжди не менша за найбільшу з них, тож цей доданок невід’ємний; зменшення множника p при незмінному іншому доданку n · max(ti/Ci) не може збільшити загальну суму.

]]> У формулі PC-02 обидва розміри партії присутні напряму: n входить через доданок n · max(ti/Ci), а p — через доданок p · (Σ(ti/Ci) − max(ti/Ci)); зміна p змінює значення другого доданка.

]]> bloom-analyze topic-t04