Тренувальні питання курсу: відкриті банки з поясненнями.

]]> tr Теоретичні основи організації та регулювання операційної діяльності

]]> tr-m1 Місце операційної функції серед функцій підприємства, історія доктрин, принципи й методи операційного менеджменту, продуктивність як мірило.

]]> tr-t01 Яка з трьох базових функцій підприємства безпосередньо перетворює ресурси на товар або послугу, яку замовив клієнт?

]]> Три базові функції підприємства прибрати не можна жодну: маркетинг з’ясовує попит і формує замовлення, операції створюють замовлений продукт, а фінанси й облік показують, наскільки економно це зроблено. Забезпечувальні функції — кадри, закупівлі, ІТ — обслуговують ці три, але самі продукту не створюють.

]]> 1 0 0 t01-q001 true true abc 0 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Маркетинг визначає попит і формує замовлення, тобто відповідає на питання «що виробляти й для кого», а не перетворює ресурси на продукт.

]]> Так. Операційна функція — це сукупність дій, унаслідок яких організація виробляє продукцію та послуги для зовнішнього споживача; саме вона перетворює ресурси на замовлений товар чи послугу.

]]> Фінанси й облік оцінюють, наскільки економно досягнуто результату, і дають ресурс на наступний цикл, але самі товар чи послугу не створюють.

]]> Забезпечувальні функції обслуговують три базові, але прибрати будь-яку з них можна без зупинки підприємства — на відміну від операцій, без яких продукту просто не буде.

]]> bloom-remember topic-t01 Оцініть твердження. Операційну функцію виконують лише виробничі підприємства, а сфера послуг — банки, лікарні, готелі, транспортні компанії — операційної функції не має.

]]> Операційну функцію виконують усі без винятку організації, незалежно від галузі й форми власності: організація, яка не постачає нічого назовні, просто не існує як організація. У сфері послуг та сама логіка перетворення входів на вихід зберігається, лише предметом перетворення є не метал, а інформація, стан клієнта чи його власність.

]]> 1 1 0 t01-q002 true Ні, це не так. Теорія управління виробництвом застосовується і за межами заводу — в охороні здоров’я, банківській справі, готельному господарстві й на транспорті; відмінність послуг лише в тому, що клієнт бере участь у процесі перетворення, послугу не можна виготовити наперед, а виробництво й споживання відбуваються одночасно.

]]> false Так, твердження хибне. Операційну функцію виконують усі організації без винятку: комерційні й некомерційні, великі й малі, державні й приватні, — інакше вони нічого не постачали б зовнішньому споживачеві.

]]> bloom-remember topic-t01 Установіть відповідність між поняттям категорійного апарату теми та його визначенням.

]]> Три поняття складають ієрархію: операція — найменша керована одиниця роботи, операційна функція — вся сукупність таких одиниць, яка дає продукт зовнішньому споживачеві, а процес перетворення — те, що відбувається з ресурсами всередині цієї функції. Додана вартість — критерій, який відокремлює корисну роботу від втрати.

  • Операція → Завершена частина процесу зі своєю метою й результатом, виконана над предметом праці на одному робочому місці — Так. Операція — найдрібніша одиниця; вона входить до операційної функції, але сама її не вичерпує, і охоплює не лише фізичні дії, а й, наприклад, оформлення замовлення чи розрахунок норми.
  • Операційна функція → Сукупність дій, унаслідок яких організація виробляє продукцію чи послугу для зовнішнього споживача — Так. Функція — це вся сукупність операцій, що веде до продукту назовні; її виконують усі організації без винятку.
  • Процес перетворення → Послідовність подій, у ході яких ресурси стають готовою продукцією чи послугами — Так. Це ядро операційної системи: механізм, яким входи (матеріали, люди, інформація) стають виходами.
  • Додана вартість → Приріст вартості понад вартість спожитих ресурсів — різниця між вартістю виходу і вартістю входів — Так. Це єдиний надійний критерій корисності операції: дія, за яку споживач не платить, доданої вартості не створює і є втратою.
]]> 1 0 0 t01-q003 true Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> bloom-remember topic-t01 Яка історична хвиля вперше додала до поділу праці вимір операції — розрахунок вартості кожної операції і норму часу?

]]> Дисципліна складалася хвилями, і кожна додавала новий предмет управління, не скасовуючи попередньої. Адам Сміт лише розклав роботу на прості операції; саме Чарльз Беббідж порахував вартість кожної з них, а Джеймс Ватт із партнером запровадили норми часу. З цього моменту операція перестає бути описом і стає числом.

]]> 1 0 0 t01-q004 true true abc 0 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Сміт показав, що розкладання роботи на прості операції підвищує випуск, але саму операцію ще не вимірював — це наступний крок.

]]> Ця хвиля з’явилася в другій половині XX ст. і стосується усунення втрат, а не первинного виміру операції.

]]> Ця хвиля виникла в середині XX ст., уже після того, як операцію навчилися вимірювати й нормувати.

]]> Так. У XIX ст. Беббідж порахував вартість кожної операції окремо, а Ватт з партнером запровадили встановлення норм часу — операція стала числом, без якого неможливий і сам показник продуктивності.

]]> bloom-remember topic-t01 Які з переліченого належать до п’яти класичних елементів операційного менеджменту?

]]> Класичний перелік елементів операційного менеджменту складається з п’яти позицій: персонал, заводи й сервісні підрозділи, матеріали й комплектувальні вироби, процеси та системи планування й управління. Прибрати з цього переліку неможливо нічого — система без останньої позиції перетворюється на набір обладнання, яким ніхто не керує. Рішення інших функцій підприємства до цього переліку не входять.

]]> 1 0 0 t01-q005 false true abc 1 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Так, персонал — перший з п’яти класичних елементів операційного менеджменту.

]]> Так, це третій елемент переліку — те, що операційна система перетворює на продукт.

]]> Так, без цього елемента система перетворюється на набір обладнання, яким ніхто не керує.

]]> Маркетинг — окрема базова функція підприємства, а не елемент операційної системи.

]]> Це питання фінансів і обліку, воно не входить до переліку елементів операційного менеджменту.

]]> bloom-remember topic-t01 Чому системний підхід стверджує, що оптимум цілого не дорівнює сумі оптимумів частин?

]]> Системний підхід вимагає декомпозиції й синтезу одночасно: поділити ціле на елементи й дослідити їхні властивості саме як частин цілого. Практичний наслідок жорсткий: цех, який завантажив себе на повну, накопичує незавершене виробництво перед вузьким місцем, і система в цілому працює гірше, хоча кожен підрозділ окремо «оптимальний».

]]> 1 0 0 t01-q006 true true abc 0 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Так. Локальний оптимум ділянки не враховує пропускну здатність сусідніх ланок, і саме тому сума локальних оптимумів не дає оптимуму системи.

]]> Порядок звітності — організаційне питання; він не пояснює, чому локальне поліпшення шкодить системі в цілому.

]]> Це формулювання процесного підходу, а не пояснення того, чому сума локальних оптимумів не дає оптимуму системи.

]]> Ситуаційні змінні стосуються умов, за яких прийом лишається дійсним, а не причини розбіжності локального й системного оптимуму.

]]> bloom-understand topic-t01 Які з перелічених факторів належать до ситуаційних змінних, здатних змінити найкраще операційне рішення?

]]> Ситуаційний підхід вимагає визначати ситуаційні змінні, внутрішні й зовнішні, які впливають на операційну систему: обсяг і мінливість попиту, номенклатуру, доступність матеріалу, кваліфікацію персоналу, стан обладнання, вимоги регулятора. Ознаки, що стосуються юридичної форми чи структури власності підприємства, до цього переліку не належать.

]]> 1 0 0 t01-q007 false true abc 1 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Так, обсяг і мінливість попиту — одна із ситуаційних змінних, названих у темі.

]]> Так, кваліфікація персоналу входить до переліку ситуаційних змінних.

]]> Так, стан обладнання теж належить до ситуаційних змінних, які треба перевіряти перед застосуванням прийому.

]]> Юридична адреса не впливає на вибір операційного прийому і не входить до переліку ситуаційних змінних.

]]> Структура власності — предмет корпоративного управління, а не операційна ситуаційна змінна.

]]> bloom-understand topic-t01 Оцініть твердження. Часткова продуктивність за працею може зростати навіть тоді, коли багатофакторна продуктивність тієї самої системи за той самий період знижується.

]]> Часткова й багатофакторна продуктивність відрізняються лише знаменником, і саме тому можуть давати протилежні висновки про ту саму систему: заміна праці дорожчим обладнанням чи більшою витратою енергії піднімає часткову продуктивність за працею, але додаткові статті у знаменнику багатофакторного показника можуть з’їсти весь виграш. Тут же варто пам’ятати про суміжну пастку: продуктивність — це не прибутковість, а ефективність — не результативність; зростання одного показника саме собою не доводить поліпшення інших.

]]> 1 1 0 t01-q008 true Так. Заміна ресурсу відображається лише в одному знаменнику часткового показника, тоді як багатофакторний показник враховує всі ресурси одразу; коли додаткові витрати перевищують виграш від заміни, багатофакторна продуктивність падає, а часткова за працею — зростає.

]]> false Ні, це можливо і навіть типово. Часткова продуктивність показує лише одну грань роботи системи, тому підвищення одного часткового показника не гарантує, що система стала краще працювати загалом.

]]> bloom-understand topic-t01 Установіть відповідність між прикладом рішення операційного менеджера та групою, до якої воно належить.

]]> Рішення операційного менеджера поділяються на структурні — про потужність, розміщення, технологію, межі власного виробництва, — і поточні — про завантаження, запаси, графіки й персонал. Структурні рішення довгі, дорогі й майже незворотні; вони задають межі, у яких приймають поточні. Рішення інших функціональних підсистем (маркетингу, фінансів) до цього поділу не належать узагалі.

  • Вибір технології та обладнання нового цеху → Структурне рішення — Так, вибір технології й обладнання фіксує межі системи на роки вперед і майже не підлягає перегляду без нових капітальних витрат.
  • Розмір виробничої партії наступного місяця → Поточне рішення — Так, розмір партії можна переглянути щомісяця, не перебудовуючи саму систему.
  • Розміщення нового виробничого майданчика → Структурне рішення — Так, розміщення об’єкта — довге й дороге рішення, яке практично неможливо скасувати.
  • Кількість людей, виведених у зміну цього тижня → Поточне рішення — Так, чисельність зміни коригують щотижня в межах уже створеної системи.
]]> 1 0 0 t01-q009 true Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> bloom-understand topic-t01 Доповніть три твердження про показники операційної системи. Продуктивність, у знаменнику якої стоїть лише один вид ресурсу — праця, матеріали, енергія або капітал, — називають {1:MULTICHOICE:=частковою продуктивністю#Так: у знаменнику один вид ресурсу — праця, матеріали, енергія або капітал.~багатофакторною продуктивністю#Багатофакторна продуктивність ставить у знаменник суму кількох ресурсів, а не один.~результативністю операційної системи#Результативність відповідає на питання «чи ту роботу ми робимо», а не на співвідношення виходу й одного ресурсу.}. Продуктивність, у знаменнику якої стоїть сума кількох ресурсів, зведених до спільної грошової одиниці, називають {1:MULTICHOICE:=багатофакторною продуктивністю#Так: сума кількох ресурсів, зведених до спільної грошової одиниці, — знаменник саме багатофакторного показника.~частковою продуктивністю#Часткова продуктивність ставить у знаменник лише один вид ресурсу.~результативністю операційної системи#Результативність не має власного «знаменника» з ресурсів — вона про досягнення цілей.}. Показник, який відповідає на питання «чи правильно ми робимо роботу» і вимірюється співвідношеннями виходу і входу, називають {1:MULTICHOICE:=ефективністю операційної системи#Так: ефективність — міра економності, вона відповідає на питання «чи правильно ми робимо роботу».~результативністю операційної системи#Результативність відповідає на інше питання — «чи ту роботу ми робимо», а не про економність витрат.~продуктивністю праці#Продуктивність праці — конкретний частковий показник, а не загальна міра економності системи.}.

]]> Часткова продуктивність легко рахується й тлумачиться, але показує лише одну грань системи; багатофакторна зводить кілька ресурсів до спільної одиниці й не дає «поліпшити» результат простою заміною одного ресурсу іншим. Ефективність — це про економність, а результативність — про досягнення цілей; систему можна дуже економно завантажити випуском, який нікому не потрібен, тому одне поняття не замінює інше.

]]> 0 0 t01-q010 bloom-understand topic-t01 Дільниця за зміну виготовила 540 виробів. На це витрачено 90 людино-годин праці та 1080 кілограмів матеріалу. Яка часткова продуктивність праці, виробів на людино-годину?

]]> Часткова продуктивність = Обсяг випуску / Обсяг одного виду витрачених ресурсів (PROD-01). У знаменнику має стояти саме той ресурс, продуктивність якого рахують, — тут це людино-години: 540 / 90 = 6,0 виробу на людино-годину. Дані про матеріал у цьому розрахунку не використовуються.

Джерело: розділ «Competitiveness, Strategy, and Productivity», часткова продуктивність (PROD-01) Stevenson W. J. Operations Management, 2020 (перевірено 23.09.2026)

]]> 1 0 0 t01-q011 6 Правильно: 540 виробів поділити на 90 людино-годин дає 6,0 виробу на людино-годину.

]]> 0.01 0.5 Так виходить, якщо поділити випуск на кілограми матеріалу (540 / 1080). Питання просить саме продуктивність праці, тож у знаменнику мають бути людино-години.

]]> 0.01 0.17 Це переставлені місцями чисельник і знаменник (90 / 540). Продуктивність — це випуск, поділений на ресурс, а не навпаки.

]]> 0.01 0.46 Так вийде, якщо скласти людино-години й кілограми матеріалу разом і поділити на них випуск (540 / 1170). Додавати ресурси різних одиниць виміру можна лише для багатофакторної продуктивності, і то після переведення їх у спільну грошову одиницю, а не в натуральних одиницях.

]]> 0.01 0 0.1 3 0 bloom-apply topic-t01 Цех виготовив продукції на 900 000 грн. За той самий період витрачено: оплата праці — 300 000 грн, матеріали — 250 000 грн, електроенергія — 50 000 грн. Яка багатофакторна продуктивність, грн випуску на 1 грн витрачених ресурсів?

]]> Багатофакторна продуктивність = Обсяг випуску / (Праця + Матеріали + Енергія + Капітал) (PROD-02). Сума витрачених ресурсів становить 300 000 + 250 000 + 50 000 = 600 000 грн, тож 900 000 / 600 000 = 1,5 грн випуску на кожну гривню витрачених ресурсів.

Джерело: розділ «Competitiveness, Strategy, and Productivity», багатофакторна продуктивність (PROD-02) Stevenson W. J. Operations Management, 2020 (перевірено 23.09.2026)

]]> 1 0 0 t01-q012 1.5 Правильно: 900 000 / (300 000 + 250 000 + 50 000) = 900 000 / 600 000 = 1,5.

]]> 0.01 1.64 Так виходить, якщо забути про витрати на електроенергію (900 000 / 550 000). Багатофакторний показник враховує всі перелічені ресурси одразу.

]]> 0.01 0.67 Це переставлені місцями чисельник і знаменник (600 000 / 900 000).

]]> 0.01 3 Так вийде, якщо порахувати часткову продуктивність лише за оплатою праці (900 000 / 300 000). Питання просить саме багатофакторний показник, у знаменнику якого стоїть сума всіх ресурсів.

]]> 0.01 0 0.1 3 0 bloom-apply topic-t01 У базовому періоді продуктивність праці становила 4,0 виробу на людино-годину, у поточному — 5,2 виробу на людино-годину. Обчисліть індекс зміни продуктивності, %.

]]> Індекс зміни продуктивності = Продуктивність поточного періоду / Продуктивність базового періоду · 100% (PROD-03), і обидві продуктивності мають бути одного виду й порахованими за однією методикою. Тут 5,2 / 4,0 · 100% = 130,0%: поточна продуктивність становить 130% від базової, тобто зросла на 30 відсоткових пунктів понад базовий рівень.

Джерело: розділ 9, п. 9.1, с. 248, динамічний індекс продуктивності (PROD-03) Капінос Г.І., Бабій І.В. Операційний менеджмент, 2013 (перевірено 23.09.2026)

]]> 1 0 0 t01-q013 130 Правильно: 5,2 / 4,0 · 100% = 130,0%.

]]> 0.1 76.9 Це переставлені місцями базовий і поточний період (4,0 / 5,2 · 100% ≈ 76,9%).

]]> 0.1 30 Це відсоток приросту продуктивності [(5,2 − 4,0) / 4,0 · 100%], а не сам індекс. Індекс за формулою PROD-03 дорівнює 100% плюс приріст, тобто 130,0%.

]]> 0.1 1.3 Це відношення продуктивностей (5,2 / 4,0) без множення на 100%, як вимагає формула PROD-03.

]]> 0.1 0 0.1 3 0 bloom-apply topic-t01 Цех має проєктну потужність 24 000 виробів за квартал і ефективну потужність 20 000 виробів за квартал (з урахуванням планових зупинок на переналагодження й технічне обслуговування). Фактичний випуск становив 18 000 виробів. Коефіцієнт використання потужності дорівнює {1:NUMERICAL:=75:0.1#Правильно: 18 000 / 24 000 · 100% = 75,0% (CAP-01).~90:0.1#Це вихід, якщо поділити на ефективну потужність (18 000 / 20 000) — це ефективність використання (CAP-02), а не використання проєктної потужності (CAP-01).~83.33:0.1#Це відношення ефективної потужності до проєктної (20 000 / 24 000), а не фактичного випуску до потужності.} %. Ефективність використання потужності дорівнює {1:NUMERICAL:=90:0.1#Правильно: 18 000 / 20 000 · 100% = 90,0% (CAP-02).~75:0.1#Це коефіцієнт використання проєктної потужності (CAP-01), а не ефективність використання ефективної потужності (CAP-02).~83.33:0.1#Це відношення ефективної потужності до проєктної, а не фактичного випуску до ефективної потужності.} %.

]]> Використання = Фактичний випуск / Проєктна потужність · 100% (CAP-01); Ефективність = Фактичний випуск / Ефективна потужність · 100% (CAP-02). Тут 18 000 / 24 000 = 75,0% і 18 000 / 20 000 = 90,0%. Різниця між двома числами — керований резерв: 2 000 виробів між проєктною й ефективною потужністю з’їдені плановими зупинками і поза впливом менеджера, а решта 2 000 між ефективною потужністю й фактом — це те, за що він справді відповідає.

Джерело: Supplement 7 «Capacity and Constraint Management», підрозділ «Design and Effective Capacity», коефіцієнт використання потужності (CAP-01) Heizer J., Render B., Munson C. Operations Management, 2016 (перевірено 23.09.2026)

Джерело: Supplement 7 «Capacity and Constraint Management», підрозділ «Design and Effective Capacity», ефективність використання потужності (CAP-02) Heizer J., Render B., Munson C. Operations Management, 2016 (перевірено 23.09.2026)

]]> 0 0 t01-q014 bloom-apply topic-t01 Лінія має OEE 72,9% за складовими: доступність 90%, темп (продуктивність) 90% і якість 90%. Менеджер може підняти рівно одну з трьох складових на 5 відсоткових пунктів (до 95%), інші лишаються без змін. Яка з трьох дій дасть найбільший приріст OEE?

]]> OEE = Доступність × Продуктивність × Якість (CAP-03) — добуток, а не сума й не середнє. Коли всі три множники рівні (тут 0,90), підвищення будь-якого з них на ту саму відносну величину дає однаковий результат, бо множення комутативне: 0,95 × 0,90 × 0,90 = 0,7695 незалежно від того, який саме множник підняли. Тому питання «яку складову покращувати першою заради найбільшого приросту OEE» без додаткової інформації про вартість чи технічну можливість підвищення не має єдиної відповіді на користь однієї складової.

Джерело: KPI «OEE index», загальна ефективність обладнання (CAP-03) ISO 22400-2:2014 (перевірено 23.09.2026)

]]> 1 0 0 t01-q015 true true abc 0 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Усі три множники в добутку CAP-03 рівноправні: збільшення будь-якого з них при незмінних інших дає однаковий числовий приріст OEE, а не залежить від того, який саме множник це коштовий.

]]> Аргумент про вартість браку правильний сам собою, але на приріст OEE він не впливає: добуток симетричний щодо своїх співмножників незалежно від того, який з них «дорожчий».

]]> Так. 0,95 × 0,90 × 0,90 дає той самий результат 0,7695 (76,95%), яку б із трьох рівних складових не підняли до 95%, — бо в добутку порядок і вибір множника, який змінюють, ролі не відіграють.

]]> Темп — лише один із трьох рівноправних множників добутку CAP-03; сам собою він не «важливіший» за доступність чи якість для приросту підсумкового показника.

]]> bloom-analyze topic-t01 Етапи розробки операційної стратегії, операційні пріоритети та компроміси між ними, виражена компетентність, вплив життєвого циклу продукту.

]]> tr-t02 Що з переліченого найточніше означає операційну стратегію підприємства?

]]> Операційна стратегія — підсистема корпоративної стратегії: розробка загальної політики та планів використання ресурсів фірми, націлених на максимально ефективну підтримку її довгострокової конкурентної стратегії. Це стратегічний, а не тактичний рівень рішень.

]]> 1 0 0 t02-q001 true true abc 0 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Так. Це і є операційна стратегія: підсистема корпоративної стратегії, спрямована на довгострокову конкурентну перевагу, а не на щоденне управління.

]]> Розклад завантаження — поточне, тактичне рішення: коротке й оборотне, воно діє в межах уже заданої стратегією структури, а не визначає її.

]]> Перелік цін для збуту — питання маркетингової, а не операційної стратегії: він відповідає на питання «що продавати і за скільки», а не «як виробляти».

]]> bloom-remember topic-t02 Оцініть твердження. Тактичні рішення операційної системи є довгостроковими й майже незворотними, на відміну від структурних, які легко змінити за короткий період.

]]> Усе навпаки: структурні рішення — довгі, дорогі й майже незворотні (потужність, розміщення, вертикальна інтеграція, технологія), а тактичні — короткі й оборотні (запаси, розклади, якість, ремонт). Тактика реалізує вже задану структуру, а не визначає її.

]]> 1 1 0 t02-q002 true Ні, це не так: твердження переставляє властивості місцями. Довгостроковими й майже незворотними є саме структурні рішення, а тактичні — короткі й легко оборотні.

]]> false Так, це неправда. Структурні рішення (потужність, розміщення, вертикальна інтеграція, технологія) — довгі, дорогі й майже незворотні; тактичні (запаси, розклади, якість, ремонт) — короткі й оборотні.

]]> bloom-remember topic-t02 Установіть відповідність між операційним пріоритетом і його визначенням.

]]> Чотири операційні пріоритети описують різні напрями конкуренції операційної системи: ціну, стабільний результат без дефектів, швидкість і надійність постачання та здатність швидко змінювати асортимент. Жодна система не може лідирувати за всіма одразу — у цьому суть компромісу.

  • Пріоритет витрат → Низька ціна там, де споживачі не розрізняють товари різних виробників — Так. Це сегменти товарів повсякденного попиту, де основним критерієм вибору лишається ціна, і виграє виробник із найнижчими витратами.
  • Пріоритет якості та надійності → Стабільний результат без дефектів, узгоджений з вимогами конкретного сегмента ринку — Так. Поєднує якість продукту (рівень якої залежить від сегмента) і якість процесу (відсутність дефектів), від якої залежить надійність для споживача.
  • Пріоритет часу виконання → Швидкість виконання замовлення й надійність постачання точно в обіцяний термін — Так. Обидві здатності — швидкість і надійність — важливі однаково: швидкий, але ненадійний постачальник програє так само, як надійний, але повільний.
  • Пріоритет гнучкості → Широкий асортимент і здатність швидко реагувати на зміну попиту чи вивести новий продукт — Так. Гнучкість — це і ширина асортименту, і швидкість, з якою фірма розробляє нову продукцію та перебудовує процеси під неї.
]]> 1 0 0 t02-q003 true Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> bloom-remember topic-t02 Побудова операційної системи «від процесу» (а не «від продукту») типова для…

]]> Побудова «від продукту» — стандартний, найпоширеніший шлях: конструкція товару задає вимоги до процесу. «Від процесу» — виняток для обмеженого кола ринкових структур, насамперед нішевих фірм, які самі є джерелом стандарту якості для невеликого, але стабільного сегмента попиту.

]]> 1 0 0 t02-q004 true true abc 0 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Для масового стандартного товару типовий саме шлях «від продукту»: конструкція товару задає вимоги до процесу, а не навпаки.

]]> Так. Побудова «від процесу» придатна лише для обмеженого кола ринкових структур — насамперед нішевих фірм із власним стандартом якості для стабільного, хоч і невеликого попиту.

]]> Нестабільна конструкція на стадії зародження — ознака життєвого циклу продукту, а не підстава для побудови системи «від процесу».

]]> bloom-remember topic-t02 Що таке виражена компетентність операційної системи?

]]> Виражена компетентність — особлива здатність операційної системи, яку конкурентам важко швидко й дешево скопіювати і яка дає підприємству стійку перевагу саме в тих операційних пріоритетах, які воно обрало провідними. Вона завжди прив’язана до конкретного набору пріоритетів.

]]> 1 0 0 t02-q005 true true abc 0 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Швидкість одного підрозділу відносно сусіднього — не те саме, що виражена компетентність: вона має давати перевагу на ринку, а не лише всередині компанії.

]]> Затверджений перелік стандартів — документ, а не здатність системи; виражена компетентність — це те, що система фактично вміє робити краще за конкурентів, а не те, що про неї написано.

]]> Так. Вона прив’язана до конкретного набору операційних пріоритетів і дає підприємству перевагу, яку конкуренти не можуть швидко й дешево відтворити.

]]> bloom-remember topic-t02 Чому побудова операційної системи «від процесу» непридатна для більшості підприємств?

]]> Для нестабільного чи масового попиту продукт має визначати вимоги до процесу, а не навпаки: інакше система не встигне підлаштуватися під зміну конструкції товару чи зростання обсягів. «Від процесу» працює лише там, де сама технологія фірми є стандартом якості для стабільного сегмента.

]]> 1 0 0 t02-q006 true true abc 0 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Так. Коли попит масовий або конструкція продукту ще змінюється, система мусить підлаштовуватися під продукт, а не навпаки — інакше вона не відповідатиме ринку.

]]> Вартість технології — не критерій вибору напрямку побудови системи; вирішує відповідність між стабільністю попиту, конструкцією продукту й можливостями процесу.

]]> Побудова «від процесу» так само спирається на технологічні операції, як і «від продукту» — різниться лише те, що саме є відправною точкою проєктування.

]]> bloom-understand topic-t02 Дослідження великих виробничих фірм показують: якість продукції та вчасність постачання — типові кваліфікаційні вимоги, а низька ціна — типова виграшна характеристика. Як це розуміти правильно?

]]> Узагальнення досліджень — орієнтир, а не готова відповідь: він показує типову картину для великих виробничих фірм, але не звільняє від обов’язку визначити власну пару «кваліфікатор — переможець» для кожного конкретного продукту.

]]> 1 0 0 t02-q007 true true abc 0 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Навпаки: дослідження прямо називають ціну типовою виграшною характеристикою, тобто пріоритет витрат лишається дуже актуальним для цих фірм.

]]> Так. Узагальнення описує типову картину для великих виробничих фірм, але не є універсальним правилом: для конкретного продукту кваліфікатор і переможець визначають окремо.

]]> Якість і вчасність лишаються важливими саме як кваліфікаційні вимоги: без них товар узагалі не потрапляє до розгляду, навіть якщо він найдешевший.

]]> bloom-understand topic-t02 Оцініть твердження. Якщо життєвий цикл процесу випереджає життєвий цикл самого продукту — наприклад, процес уже стандартизували й автоматизували, поки конструкція продукту ще змінюється, — це загрожує конкурентоспроможності організації так само, як і відставання процесу від продукту.

]]> Розбіжність шкодить в обидва боки: якщо процес відстає, система не встигає за зростанням обсягів і стандартизацією продукту; якщо процес випереджає, дорогий автоматизований процес доводиться постійно переналаштовувати під продукт, що ще змінює форму, — і те, і інше підриває конкурентоспроможність.

]]> 1 1 0 t02-q008 true Так, це правда. Життєвий цикл процесу має розвиватися разом із життєвим циклом продукту в обидва боки: передчасна автоматизація під нестабільну конструкцію так само шкідлива, як і застарілий процес під уже стандартизований масовий продукт.

]]> false Ні, це неправильна оцінка: твердження правильне. Розбіжність циклів шкодить незалежно від напрямку — і коли процес відстає від продукту, і коли випереджає його.

]]> bloom-understand topic-t02 Установіть відповідність між стадією життєвого циклу продукту та характером операційного процесу на цій стадії.

]]> Кожна стадія життєвого циклу вимагає іншого процесу й спирається на іншу конкурентну перевагу: спершу на гнучкість і відмітні ознаки, потім на нові технічні рішення й модифікації виробу, далі на ціну й ефективність процесу, наостанок — на економію наявної інфраструктури.

  • Зародження → Гнучкий, дрібносерійний, слабко автоматизований процес; конкуренція не ціною — Так. Конструкція виробу ще нестабільна, обсяги низькі, а конкурентоспроможність спирається на відмітні ознаки продукту.
  • Зростання → Домінують нові технічні рішення в конструкції продукту, а не економія на процесі — Так. Попит стрімко зростає, але підприємство ще й далі вдосконалює сам продукт — конкуренція тут не цінова.
  • Зрілість → Конструкція стабілізувалася; головне завдання — розробка окремих модифікацій виробу — Так. Стратегічні зусилля переходять від нових технічних принципів до варіантів продукту під різні сегменти вже сформованого попиту.
  • Насичення → Переважно цінова конкуренція; головне завдання — скорочення виробничих витрат — Так. Ринок уже заповнений, зростання обсягів сповільнюється, і процес остаточно стає стандартизованим, капіталомістким і масовим.
  • Спад → Підтримка наявною інфраструктурою; скорочення експлуатаційних витрат без нових вкладень — Так. Товар підтримують уже наявними ресурсами, бо нові вкладення в розвиток процесу на цій стадії не виправдовують себе.
]]> 1 0 0 t02-q009 true Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> bloom-understand topic-t02 Доповніть три твердження про операційні пріоритети. Коли сегмент ринку не розрізняє товари різних виробників і перемагає лише найдешевший варіант, провідним є {1:MULTICHOICE:=пріоритет витрат#Так: коли товари не розрізняють, перемагає найнижча ціна — типова ознака пріоритету витрат.~пріоритет гнучкості#Гнучкість — про асортимент і швидкість зміни продукту, а не про перемогу найдешевшого варіанта.~пріоритет якості та надійності#В описаній ситуації товари не розрізняють саме тому, що якість сприймається як однакова, — вирішує ціна.}. Коли компанія обіцяє точний термін постачання і зобов’язана його дотримати, провідним є {1:MULTICHOICE:=пріоритет часу виконання#Так: обіцяний і дотриманий термін постачання — це і є пріоритет часу виконання.~пріоритет витрат#Обіцяний термін постачання стосується часу виконання, а не рівня витрат виробництва.~пріоритет гнучкості#Дотримання обіцяного терміну — про надійність часу, а не про широту асортименту.}. Коли компанія повинна швидко змінювати асортимент під нову моду чи попит, провідним є {1:MULTICHOICE:=пріоритет гнучкості#Так: швидка зміна асортименту під нову моду чи попит — це і є пріоритет гнучкості.~пріоритет часу виконання#Час виконання — про швидкість і надійність постачання вже визначеного продукту, а не про зміну асортименту.~пріоритет якості та надійності#Якість і надійність — про стабільний результат без дефектів, а не про швидкість зміни асортименту.}.

]]> Кожна ринкова ситуація вказує на інший провідний пріоритет: нерозрізнювані товари конкурують ціною, обіцяний термін вимагає надійного дотримання часу, а швидка зміна асортименту — гнучкості. Визначення провідного пріоритету — перший крок побудови операційної стратегії під конкретний ринок.

]]> 0 0 t02-q010 bloom-understand topic-t02 Підприємство вирішує, у якій черзі цього кварталу обробляти поточний потік замовлень у вже наявній системі бронювання, не змінюючи її. До якого рівня належить це рішення?

]]> Рівень визначає не тип ресурсу (інформаційна система, обладнання, персонал), а горизонт і оборотність рішення: чи це довгострокова архітектура системи, чи поточна експлуатація вже наявної структури.

]]> 1 0 0 t02-q011 true true abc 0 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Не тип ресурсу визначає рівень рішення, а його горизонт: тут ідеться про роботу вже наявної інфраструктури цього кварталу, а не про створення нової архітектури.

]]> Будь-яке рішення операційного менеджменту належить або до структурного, або до тактичного рівня; «поза рівнями» рішень не буває.

]]> Так. Рішення коротке й оборотне: воно стосується того, як цього кварталу експлуатувати вже створену структуру, а не змінює саму структуру.

]]> bloom-apply topic-t02 За кейсом теми (Zara / Inditex): компанія тримає половину виробників кінцевого продукту поруч зі штаб-квартирою і щороку вкладає значні кошти в логістичні потужності, хоча виробництво в іншому регіоні могло б коштувати дешевше. Який компроміс операційних пріоритетів це ілюструє?

]]> Компроміс — це ціна, яку система платить за перевагу в одному пріоритеті втратою в іншому. Тут компанія свідомо жертвує нижчими витратами заради швидшого й надійнішого постачання товару в магазин.

]]> 1 0 0 t02-q012 true true abc 0 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Так. Розміщення виробників ближче й інвестиції в логістику скорочують час від замовлення до полиці магазину ціною вищих витрат — саме так виглядає компроміс на практиці.

]]> В описі кейсу немає провідного пріоритету витрат: компанія свідомо обирає дорожче розміщення й логістику, а не найнижчу собівартість.

]]> Це суперечить самому визначенню компромісу: опис прямо показує, що швидкість куплена ціною вищих витрат, а не отримана без жодної втрати.

]]> bloom-apply topic-t02 Установіть відповідність між кейсом теми і операційним поняттям, яке він ілюструє.

]]> Кожен кейс теми показує окрему грань операційної стратегії: вертикальну інтеграцію як структурне рішення, стратегію процесу сервісної системи, компроміс операційних пріоритетів і конкурентоспроможність під зовнішнім шоком.

  • Kernel → Вертикальна інтеграція «елеватори → заводи → термінали» як структурний вибір меж операційного ланцюга — Так. Кожен новий елемент ланцюга — окреме структурне рішення, що звужує залежність від зовнішніх постачальників послуг.
  • Southwest Airlines → Структурне рішення про мережу й парк літаків не захищає від збою в тактичній системі планування екіпажів — Так. Мережа «з точки в точку» і уніфікований парк працювали технічно справно; колапс стався в інфраструктурній, тактичній частині системи.
  • Zara / Inditex → Пріоритет часу виконання, куплений ціною вищих логістичних витрат — Так. Близьке розміщення виробників і інвестиції в логістику — свідома плата за швидкість постачання товару в магазин.
  • Ferrexpo → Конкурентоспроможність як здатність змінити раніше ухвалене структурне рішення під зовнішнім шоком — Так. Компанія відповіла на блокаду логістичного каналу переорієнтацією постачання на залізницю, а не просто очікуванням відновлення старого маршруту.
]]> 1 0 0 t02-q013 true Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> bloom-apply topic-t02 Продукт щойно перейшов зі стадії зародження на стадію зростання: попит почав стрімко збільшуватися, а конструкція товару ще й далі вдосконалюється. Яка зміна операційної стратегії найбільш виправдана?

]]> На стадії зростання домінують заходи, пов’язані з новими технічними рішеннями в продукті, а не з економією на процесі: ціна тут ще не головний фактор конкуренції. Перехід до стандартизованого масового процесу, зосередженого на витратах, настає пізніше — на стадії насичення.

]]> 1 0 0 t02-q014 true true abc 0 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Дрібносерійний процес зародження не встигне за обсягами, що зростають на цій стадії, навіть якщо ціна тут іще не головний фактор конкуренції.

]]> Так. На стадії зростання домінують заходи, пов’язані з реалізацією нових технічних рішень у продукті, а обсяги вже виправдовують перші кроки від дрібносерійного процесу до менш трудомісткого.

]]> Це завдання стадії насичення, а не зростання: конструкція на зростанні ще змінюється новими технічними рішеннями, і основним фактором конкурентоспроможності тут іще не стала ціна.

]]> bloom-apply topic-t02 Southwest Airlines роками будувала операційну систему на уніфікованому парку літаків і мережі «з точки в точку» — структурних рішеннях під пріоритет витрат. Узимку 2022 р. компанія масово скасувала рейси через збій у розподілі екіпажів між рейсами, тоді як мережа й парк продовжували працювати справно. Що з переліченого найточніше пояснює цей епізод?

]]> Структурні й тактичні рішення відповідають за різні частини стійкості системи. Парк і мережа — структурне рішення, що визначає, як система влаштована; воно не зобов’язане саме по собі витримувати будь-яке навантаження на всі підсистеми, зокрема на тактичне планування екіпажів, яке працює вже в межах цієї структури.

]]> 1 0 0 t02-q015 true true abc 0 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Опис прямо суперечить цьому: парк і мережа продовжували працювати технічно справно, а збій стався в іншій частині системи — плануванні екіпажів.

]]> Цей самий епізод спростовує твердження: колапс стався попри уніфікований парк, бо структурне рішення не поширюється автоматично на тактичну систему планування екіпажів.

]]> Так. Стійкість системи залежить від обох рівнів разом: структурне рішення задає межі, а тактичне керування має витримувати навантаження вже в цих межах — саме воно тут і не витримало.

]]> bloom-analyze topic-t02 Системний підхід до операційного менеджменту, склад операційної системи, класифікація операційних систем і закон Літтла як міра потоку.

]]> tr-t03 Яка підсистема операційної системи безпосередньо перетворює сировину на кінцеву продукцію?

]]> Операційна система складається з трьох підсистем. Переробна безпосередньо перетворює вхід на вихід — саме тут відбувається сам процес перетворення. Забезпечення обслуговує переробну, а планування й контроль ухвалює рішення на основі інформації про її стан, — але жодна з цих двох сама продукту не створює.

]]> 1 0 0 t03-q001 true true abc 0 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Підсистема забезпечення виконує функції, потрібні для роботи переробної (енергія, ремонт, матеріали, транспорт), але сама кінцевого продукту не створює.

]]> Так. Переробна підсистема перетворює сировину на кінцеву продукцію; склад і послідовність її операцій визначають вид усієї операційної системи.

]]> Ця підсистема отримує інформацію про стан переробної підсистеми й ухвалює рішення про завантаження, але перетворення виконує не вона.

]]> Операційна функція — сукупність дій, що дають продукт зовнішньому споживачеві; це ширше поняття теми 1, а не одна з трьох підсистем операційної системи.

]]> bloom-remember topic-t03 Оцініть твердження. Сукупність ресурсів можна назвати операційною системою, навіть якщо результат її роботи неможливо виділити окремо від результату сусіднього підрозділу.

]]> Операційна система відповідає чотирьом критеріям сформованості: економічна самостійність, організаційна цілісність, наявність спеціалізованих інформаційних структур і можливість виділити загальний результат роботи. Останній критерій найпрактичніший: якщо результат підрозділу не можна виміряти окремо від сусіднього, це не самостійна операційна система, а частина чужої, і планувати її як окрему одиницю не можна.

]]> 1 1 0 t03-q002 true Ні, це не так. Можливість виділити загальний результат роботи — один з чотирьох критеріїв сформованості; без нього сукупність ресурсів не відповідає визначенню операційної системи.

]]> false Так, твердження хибне. Без можливості виділити власний результат підрозділ не можна планувати як самостійну операційну систему — це один з чотирьох обов’язкових критеріїв.

]]> bloom-remember topic-t03 Установіть відповідність між підсистемою операційної системи та її роллю.

]]> Три підсистеми відповідають за різні частини циклу «вхід — перетворення — вихід»: переробна виконує саме перетворення, забезпечення обслуговує переробну, а планування й контроль керує обома на основі інформації про стан переробної підсистеми й незавершене виробництво.

  • Переробна підсистема → Безпосередньо перетворює вхідні ресурси на кінцеву продукцію чи послугу — Так, це ядро операційної системи — тут відбувається сам процес перетворення.
  • Підсистема забезпечення → Виконує функції, потрібні для роботи переробної підсистеми, сама продукту не створює — Так, зупинка цієї підсистеми зупиняє переробну так само надійно, як поломка самого агрегату.
  • Підсистема планування й контролю → Отримує інформацію про стан і незавершене виробництво й ухвалює рішення про завантаження — Так, саме ця підсистема робить операційну систему керованою.
]]> 1 0 0 t03-q003 true Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> bloom-remember topic-t03 Скільки критеріїв сформованості виокремлює курс для операційної системи?

]]> Курс виокремлює чотири критерії сформованості операційної системи: економічна самостійність, організаційна цілісність, наявність спеціалізованих інформаційних структур і можливість виділити загальний результат роботи.

]]> 1 0 0 t03-q004 true true abc 0 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Два критерії — це неповний перелік; курс виокремлює чотири.

]]> Три критерії — теж неповний перелік; бракує принаймні одного з чотирьох.

]]> Так: економічна самостійність, організаційна цілісність, спеціалізовані інформаційні структури, можливість виділити загальний результат роботи.

]]> П’ять — це кількість видів операційних систем за класифікацією, а не критеріїв сформованості.

]]> bloom-remember topic-t03 Що з переліченого належить до складу входу операційної системи?

]]> Склад входу розкладається на три групи: об’єкти операційної діяльності (матеріальні ресурси, клієнти й власність клієнтів), засоби операційної діяльності (обладнання, енергія, інформація) і персонал. Показники результату роботи системи чи рішення інших функцій підприємства до складу входу не належать.

]]> 1 0 0 t03-q005 false true abc 1 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Так, це перша з трьох груп входу операційної системи.

]]> Так, це друга група входу.

]]> Так, персонал — третя група входу операційної системи.

]]> Це показник результату роботи системи, а не елемент її входу.

]]> Це рішення маркетингової функції підприємства, а не елемент входу операційної системи.

]]> bloom-remember topic-t03 Чому дільниця, яка максимізувала власне завантаження, може погіршити роботу операційної системи в цілому?

]]> Системний підхід попереджає: оптимум цілого не дорівнює сумі оптимумів частин. Дільниця, «оптимальна» сама по собі, накопичує незавершене виробництво перед сусідньою дільницею чи вузьким місцем, і система в цілому працює гірше, хоча кожен підрозділ окремо звітує про власний рекорд.

]]> 1 0 0 t03-q006 true true abc 0 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Опис не називає жодної проблеми з енергією, ремонтом чи постачанням — ідеться про завантаження самої дільниці.

]]> Максимізація завантаження не змінює вид операційної системи — тип виробництва визначає характер процесу, а не рівень завантаження.

]]> Так. Локальний оптимум дільниці не враховує пропускну здатність сусідніх ланок, тому сума локальних оптимумів не дає оптимуму системи.

]]> bloom-understand topic-t03 Які твердження правильно описують місце серійного виробництва в класифікаційному спектрі операційних систем?

]]> Серійна операційна система посідає проміжне місце між одиничною і масовою: великосерійне виробництво тяжіє до масового, дрібносерійне — до одиничного, а серійний випуск часто є перехідною стадією освоєння нової продукції на шляху до масового виробництва. Межі між сусідніми видами умовні.

]]> 1 0 0 t03-q007 false true abc 1 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Так, великосерійне виробництво найближче до масового за обсягом і стандартизацією.

]]> Так, дрібносерійне виробництво найближче до одиничної системи за різноманітністю й малим обсягом.

]]> Так, зростання обсягів і кількості виробів у партіях характеризує послідовний перехід до масового випуску.

]]> Безперервне виробництво — протилежний кінець спектра: суцільний потік, найвищий обсяг і найнижча різноманітність.

]]> Навпаки: висока різноманітність і низька стандартизація дрібносерійного виробництва типово підвищують собівартість одиниці.

]]> bloom-understand topic-t03 Оцініть твердження. Закон Літтла пояснює причину, через яку в конкретній системі накопичується велике незавершене виробництво.

]]> Закон Літтла — тотожність, яка виконується завжди, коли система перебуває у стійкому стані: вона лише каже, що незавершене виробництво, пропускна здатність і час перебування мусять узгоджуватися, і якщо відомі будь-які дві величини, третя визначена однозначно. Причину, чому саме незавершене виробництво велике, доведеться шукати окремо — у чергах перед вузьким місцем, розмірі партій, зупинках через брак матеріалу.

]]> 1 1 0 t03-q008 true Ні, це не так. Формула дає мову для опису й зв’язок між трьома величинами, а не причинний механізм: вона не пояснює, чому саме L велике.

]]> false Так, твердження хибне. Закон Літтла — тотожність для стійкого стану системи, а не діагноз причини; причину зростання незавершеного виробництва пояснює аналіз конкретної системи, а не сама формула.

]]> bloom-understand topic-t03 Установіть відповідність між видом операційної системи та його характеристикою.

]]> П’ять видів операційних систем утворюють спектр за обсягом випуску й ступенем повторюваності: проєктна (один неповторюваний результат), одинична (широка номенклатура, малі кількості), серійна (партії, що періодично повторюються) і масова (вузька номенклатура, великий обсяг). Безперервна система і закон Літтла в цій відповідності не задіяні.

  • Проєктна операційна система → Один неповторюваний результат з визначеним початком і кінцем — Так, ресурси мобілізовані під конкретний проєкт, а після завершення систему розформовують.
  • Одинична операційна система → Широка номенклатура виробів у малих кількостях, універсальне обладнання — Так, кожне замовлення може вимагати власного маршруту й наладки.
  • Серійна операційна система → Партії продукції, що періодично повторюються — Так, обладнання переналаштовують під чергову партію, тому випуск чергується з переналагодженням.
  • Масова операційна система → Вузька номенклатура, великий обсяг, спеціалізоване обладнання — Так, висока продуктивність ціною низької гнучкості щодо зміни номенклатури.
]]> 1 0 0 t03-q009 true Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> bloom-understand topic-t03 Доповніть два твердження про підсистеми операційної системи. Підсистема, яка виконує функції, потрібні для роботи переробної підсистеми, але сама кінцевого продукту не створює, називається {1:MULTICHOICE:=підсистемою забезпечення#Так: забезпечення обслуговує переробну підсистему, сама продукту не створює.~переробною підсистемою#Переробна підсистема сама виконує перетворення, а не обслуговує його.~підсистемою планування й контролю#Ця підсистема ухвалює рішення на основі інформації, а не обслуговує переробну технічно.}. Підсистема, яка на основі інформації про незавершене виробництво ухвалює рішення про завантаження, послідовність і строки робіт, називається {1:MULTICHOICE:=підсистемою планування й контролю#Так: саме ця підсистема отримує інформацію про незавершене виробництво й керує завантаженням.~підсистемою забезпечення#Забезпечення обслуговує переробну підсистему технічно, а рішень про завантаження не ухвалює.~переробною підсистемою#Переробна підсистема — джерело інформації про незавершене виробництво, а не той, хто на її основі планує.}.

]]> Забезпечення обслуговує переробну підсистему — енергія, ремонт, матеріали, транспорт, — але сама продукту не створює. Планування й контроль отримує від переробної підсистеми інформацію про її стан і незавершене виробництво й на цій основі керує завантаженням; саме ця підсистема робить операційну систему керованою.

]]> 0 0 t03-q010 bloom-understand topic-t03 Дільниця приймає в обробку 50 замовлень на добу. У середньому одночасно в дільниці перебуває 125 замовлень. Який середній час проходження замовлення, у добах?

]]> Закон Літтла: L = λ · W, звідси W = L / λ (CAP-04). Тут 125 / 50 = 2,5 доби.

Джерело: тема 10 «Теорія черг», п. 10.3 «Різноманітність моделей черг», с. 102, закон Літтла (CAP-04) Гевко І. Операційний менеджмент, 2017 (перевірено 23.09.2026)

]]> 1 0 0 t03-q011 2.5 Правильно: 125 / 50 = 2,5 доби.

]]> 0.01 0.4 Це переставлені місцями чисельник і знаменник (50 / 125). Закон Літтла дає W = L / λ, а не λ / L.

]]> 0.01 6250 Це добуток L і λ (125 · 50), а не частка. Для W потрібно поділити незавершене виробництво на пропускну здатність.

]]> 1 175 Це сума 125 і 50, а не частка. Закон Літтла пов’язує величини множенням і діленням, а не додаванням.

]]> 1 0 0.1 3 0 bloom-apply topic-t03 Пропускна здатність дільниці становить 15 виробів на годину. Середній час перебування виробу в системі — 8 годин. Скільки виробів у середньому одночасно перебуває в системі?

]]> Закон Літтла: L = λ · W (CAP-04). Тут 15 · 8 = 120 виробів.

Джерело: тема 10 «Теорія черг», п. 10.3 «Різноманітність моделей черг», с. 102, закон Літтла (CAP-04) Гевко І. Операційний менеджмент, 2017 (перевірено 23.09.2026)

]]> 1 0 0 t03-q012 120 Правильно: L = λ · W = 15 · 8 = 120 виробів.

]]> 0.1 1.875 Це частка 15 / 8, а не добуток. Для L потрібно перемножити пропускну здатність і час перебування, а не поділити їх.

]]> 0.01 23 Це сума 15 і 8, а не добуток. Закон Літтла — множення, а не додавання величин.

]]> 0.1 0.53 Це частка 8 / 15 — переставлені величини й переставлена операція водночас.

]]> 0.01 0 0.1 3 0 bloom-apply topic-t03 У системі одночасно перебуває в середньому 180 одиниць. Середній час перебування одиниці в системі становить 12 годин. Яка пропускна здатність системи, одиниць на годину?

]]> Закон Літтла: L = λ · W, звідси λ = L / W (CAP-04). Тут 180 / 12 = 15 одиниць на годину.

Джерело: тема 10 «Теорія черг», п. 10.3 «Різноманітність моделей черг», с. 102, закон Літтла (CAP-04) Гевко І. Операційний менеджмент, 2017 (перевірено 23.09.2026)

]]> 1 0 0 t03-q013 15 Правильно: λ = L / W = 180 / 12 = 15 одиниць на годину.

]]> 0.1 2160 Це добуток L і W (180 · 12), а не частка. Для λ потрібно поділити незавершене виробництво на час перебування.

]]> 1 0.0667 Це переставлені місцями чисельник і знаменник (12 / 180). Закон Літтла дає λ = L / W, а не W / L.

]]> 0.001 192 Це сума 180 і 12, а не частка. Закон Літтла пов’язує величини множенням і діленням, а не додаванням.

]]> 1 0 0.1 3 0 bloom-apply topic-t03 Цех скоротив незавершене виробництво з 90 до 54 замовлень, не змінюючи пропускної здатності 18 замовлень на добу. Середній час проходження замовлення до скорочення (у добах) дорівнював {1:NUMERICAL:=5:0.1#Правильно: 90 / 18 = 5 діб.~3:0.1#Це відповідь після скорочення (54 / 18), а питання просить строк до скорочення.~1620:1#Це добуток 90 і 18, а не частка.}. Після скорочення він дорівнює {1:NUMERICAL:=3:0.1#Правильно: 54 / 18 = 3 доби.~5:0.1#Це відповідь до скорочення (90 / 18), а питання просить строк після скорочення.~972:1#Це добуток 54 і 18, а не частка.}.

]]> Закон Літтла: W = L / λ (CAP-04), і пропускна здатність тут стала — 18 замовлень на добу. До скорочення W = 90 / 18 = 5 діб; після скорочення W = 54 / 18 = 3 доби. Пропускна здатність не змінилася — строк скоротився лише тому, що зменшили чергу всередині системи.

Джерело: тема 10 «Теорія черг», п. 10.3 «Різноманітність моделей черг», с. 102, закон Літтла (CAP-04) Гевко І. Операційний менеджмент, 2017 (перевірено 23.09.2026)

]]> 0 0 t03-q014 bloom-apply topic-t03 Компанія послідовно пропускає замовлення через три ланки: безперервний завод, сезонний склад і потокову логістичну ланку. Менеджер може дещо підвищити пропускну здатність лише однієї ланки, інші лишаються без змін. Яка ланка дасть найбільший приріст пропускної здатності всієї компанії?

]]> У послідовному ланцюзі ланок пропускна здатність системи в цілому обмежена найповільнішою ланкою — вузьким місцем: прискорення ланки, яка вже не є найповільнішою, не змінює сумарну пропускну здатність, бо продукт однаково чекає перед вузьким місцем. Це той самий системний висновок з першого питання теми: оптимум цілого не дорівнює сумі оптимумів частин, і локальне поліпшення ланки, яка не є вузьким місцем, система просто не відчує.

]]> 1 0 0 t03-q015 true true abc 0 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Так. Пропускна здатність послідовного ланцюга дорівнює пропускній здатності найповільнішої ланки; прискорення саме вузького місця — єдине, що підвищує пропускну здатність усієї компанії.

]]> Грошовий обсяг ресурсів ланки не визначає, чи є вона вузьким місцем: рішення залежить від пропускної здатності, а не від вартості.

]]> На відміну від добутку в показнику OEE, послідовний ланцюг пропускних здатностей несиметричний: прискорення ланки, що не є вузьким місцем, не підвищує сумарну пропускну здатність системи.

]]> Собівартість обробки — показник ефективності ланки, а не її місця у визначенні пропускної здатності всього ланцюга.

]]> bloom-analyze topic-t03 Операційний процес як основа функціонування системи, принципи його організації, типи процесів і три види руху партій деталей у часі.

]]> tr-t04 Яка зі складових операційної діяльності підприємства безпосередньо перетворює ресурси на результат?

]]> Операційна діяльність підприємства — єдність трьох нерозривних складових: ресурсів, операційного процесу і результатів. Саме процес перетворює ресурси на результат; без нього ресурс так і лишається ресурсом, а результат неможливо ні отримати, ні виміряти.

]]> 1 0 0 t04-q001 true true abc 0 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Ресурси — це те, що залучає підприємство (матеріали, праця, енергія, інформація); самі по собі вони нічого не перетворюють, поки їх не задіяно в процесі.

]]> Так. Операційний процес — сукупність взаємопов’язаних операцій, яка перетворює предмет праці на готову продукцію чи послугу; саме він реалізує потенціал ресурсів у конкретний результат.

]]> Результати — це те, що процес дає на виході (основне й другорядне); вони є наслідком перетворення, а не самим перетворенням.

]]> Операційна система — не одна зі складових операційної діяльності, а сукупність ресурсів і процесів, у якій ця діяльність відбувається; вона задає статичний потенціал, а не перетворює ресурси сама.

]]> bloom-remember topic-t04 Оцініть твердження. Допоміжний процес безпосередньо перетворює предмет праці на готову продукцію операційної системи.

]]> Безпосереднє перетворення предмета праці на готову продукцію — ознака основного процесу. Допоміжний процес сам не створює продукт, а виробляє те, що фізично споживає основний: оснащення, енергію, відремонтоване обладнання. Транспортування, складування й контроль якості — це вже обслуговуючі процеси: вони нічого не виробляють, а лише рухають, зберігають чи перевіряють.

]]> 1 1 0 t04-q002 true Ні, це не так. Основний і допоміжний процеси розрізняють саме за цією ознакою: основний безпосередньо перетворює предмет праці на продукцію, а допоміжний виробляє те, що споживає основний, не створюючи продукт сам.

]]> false Так, твердження хибне. Це визначення основного, а не допоміжного процесу: ресурси допоміжного процесу часто взагалі не видно в готовому продукті, хоча без них основний процес рано чи пізно зупиняється.

]]> bloom-remember topic-t04 Установіть відповідність між принципом організації операційного процесу та його визначенням.

]]> Кожен із п’яти принципів має власне вимірне відображення. Пропорційність і безперервність стосуються узгодженості й безперервності потоку між ланками процесу; паралельність і прямоточність — того, як саме предмет праці рухається в часі й просторі. Жоден із них не тотожний виробничому циклу чи показнику використання потужності — це поняття з інших розділів курсу.

  • Пропорційність → Узгодженість пропускної здатності суміжних ланок операційного процесу між собою — Так. Ділянка, потужніша за сусідню, не збільшує кінцевий випуск процесу, а лише накопичує запас перед вузьким місцем — це і є порушення пропорційності.
  • Безперервність → Скорочення або усунення перерв у русі предмета праці операційним процесом — Так. Вимірюється часткою робочого часу в загальній тривалості виробничого циклу; перерва в русі предмета праці — пряме порушення цього принципу.
  • Паралельність → Одночасне виконання частин операційного процесу над різними деталями партії — Так. Саме паралельність дозволяє різним операціям виконуватися одночасно й скорочує тривалість виробничого циклу.
  • Прямоточність → Рух предмета праці найкоротшим шляхом, без зворотних і зустрічних переміщень між операціями — Так. Забезпечується розміщенням робочих місць у послідовності технологічних операцій, а не за принципом однорідного обладнання.
]]> 1 0 0 t04-q003 true Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> bloom-remember topic-t04 Виробничий цикл — це…

]]> Виробничий цикл охоплює не лише час виконання технологічних операцій, а й час допоміжних операцій та перерв; це календарний період, а не показник роботи одного робочого місця чи іншого показника курсу.

Джерело: розділ 4, п. 4.5 «Організація виробничого процесу в просторі та часі», с. 83, послідовний вид руху (PC-01) Капінос Г.І., Бабій І.В. Операційний менеджмент, 2013 (перевірено 23.09.2026)

]]> 1 0 0 t04-q004 true true abc 0 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Так. Виробничий цикл охоплює час виконання технологічних і допоміжних операцій та час перерв, а не лише саму обробку.

]]> Це лише частина циклу. Виробничий цикл охоплює й допоміжні операції, і перерви — саме тому три види руху партії дають різну тривалість циклу за тих самих норм часу операцій.

]]> Це показник завантаження робочого місця, а не тривалість проходження партії всім процесом: виробничий цикл стосується партії деталей, а не окремого робочого місця.

]]> bloom-remember topic-t04 Який вид руху партії деталей передбачає, що кожна наступна операція розпочинається лише після завершення обробки всієї партії на попередній операції?

]]> Це визначення послідовного руху партії — найпростішого в організації й найдовшого за тривалістю циклу з трьох видів руху, бо кожна деталь партії чекає обробки всіх інших перед переходом на наступну операцію.

Джерело: розділ 4, п. 4.5 «Організація виробничого процесу в просторі та часі», с. 83, послідовний вид руху (PC-01) Капінос Г.І., Бабій І.В. Операційний менеджмент, 2013 (перевірено 23.09.2026)

]]> 1 0 0 t04-q005 true true abc 0 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Так: саме послідовний рух вимагає завершення обробки всієї партії на кожній операції, перш ніж почати наступну.

]]> Навпаки: при паралельному русі деталі передаються транспортними партіями одразу після обробки, і різні операції можуть виконуватися одночасно.

]]> Паралельно-послідовний рух передає транспортну партію на наступну операцію, щойно це можливо без простою обладнання, — а не чекає обробки всієї партії, як послідовний.

]]> bloom-remember topic-t04 Підприємство найняло додаткових працівників і ще не змінило жодного технологічного процесу та не випустило жодної додаткової одиниці продукції. Що саме зросло в його операційній діяльності?

]]> Операційна діяльність — єдність ресурсів, процесу й результату. Найм персоналу змінює лише потенціал трудових ресурсів; поки цей потенціал не реалізовано операційним процесом, результату, який можна виміряти, ще немає.

]]> 1 0 0 t04-q006 true true abc 0 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Новий персонал сам по собі не дає продукції: без реалізованого операційного процесу результат ще не з’явився і не може зрости.

]]> Так. Ресурси й результат — різні складові операційної діяльності; зростання ресурсної бази без реалізованого процесу не дає результату, який можна виміряти.

]]> Персонал — це ресурс операційної діяльності (трудовий), а не її результат; результатом є продукція чи послуга, отримана внаслідок операційного процесу.

]]> bloom-understand topic-t04 Оцініть твердження. Технологічна спеціалізація дільниць завжди дає коротший виробничий цикл, ніж предметна спеціалізація.

]]> Усе навпаки. Предметна спеціалізація закріплює за дільницею повний виріб і розміщує обладнання в послідовності його операцій, що дає короткий прямоточний маршрут; технологічна групує однорідне обладнання незалежно від виробу, і предмет праці рухається довшим, часто зустрічним маршрутом.

]]> 1 1 0 t04-q007 true Ні. Предметна спеціалізація, а не технологічна, дає короткий прямоточний маршрут і найкоротший виробничий цикл — ціною вузької спеціалізації дільниці під один виріб.

]]> false Так, твердження хибне. Технологічна спеціалізація дає гнучкість, але подовжує маршрут предмета праці між дільницями; коротший цикл забезпечує саме предметна спеціалізація.

]]> bloom-understand topic-t04 Доповніть речення назвами порушених принципів. Дільниця, потужніша за сусідню наступну, нарощує чергу незавершеного виробництва перед нею — порушено принцип {1:MULTICHOICE:=пропорційності#Так: потужніша ланка не збільшує випуск процесу, а лише накопичує запас перед вузьким місцем.~ритмічності#Ритмічність — про рівномірність випуску в часі, а не про узгодженість потужності суміжних ланок.~прямоточності#Прямоточність — про довжину й напрям маршруту, а не про чергу перед вузьким місцем.}. Місячний план виконали авралом в останній тиждень — порушено принцип {1:MULTICHOICE:=ритмічності#Так: ритмічність вимагає рівномірного випуску за рівні проміжки часу, а не авралу в останні дні.~пропорційності#Пропорційність стосується узгодженості потужності ланок, а не рівномірності випуску в часі.~безперервності#Безперервність — про перерви в русі предмета праці, а не про нерівномірність випуску за період.}. Деталь возять цехом туди-сюди, хоча можна везти напряму, — порушено принцип {1:MULTICHOICE:=прямоточності#Так: прямоточність вимагає найкоротшого шляху предмета праці без зворотних і зустрічних переміщень.~паралельності#Паралельність — про одночасне виконання частин процесу, а не про довжину чи напрям маршруту.~пропорційності#Пропорційність стосується пропускної здатності ланок, а не маршруту предмета праці.}.

]]> Кожна ситуація вказує на конкретний, вимірний принцип: неузгоджена пропускна здатність — пропорційність, нерівномірний випуск за період — ритмічність, зайвий, не найкоротший маршрут — прямоточність. Плутати їх не варто: кожен принцип має власне, окреме вимірне відображення.

]]> 0 0 t04-q008 bloom-understand topic-t04 Швейний цех шиє одяг; окремий підрозділ того самого підприємства ремонтує швейні машини. До якого типу процесу належить ремонт?

]]> Ремонт обладнання — класичний допоміжний процес: він сам не перетворює предмет праці на одяг, а готує ресурс, який основний процес фізично споживає, — справне обладнання; без нього основний процес рано чи пізно зупиниться. Допоміжні процеси є частиною операційного процесу підприємства, а не чимось поза ним.

]]> 1 0 0 t04-q009 true true abc 0 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Потрібність для роботи основного процесу не робить процес основним: основним вважають лише той, який безпосередньо перетворює предмет праці на продукцію, а ремонт шиє не одяг, а лагодить машину.

]]> Операційний процес охоплює й основні, й допоміжні, й обслуговуючі процеси разом; ремонт обладнання — це саме допоміжний процес, а не щось поза операційним процесом підприємства.

]]> Так. Ремонт не створює продукт сам, а готує справне обладнання, яке основний процес далі зношує, — це і є визначальна ознака допоміжного процесу.

]]> Обслуговуючі процеси — транспортування, складування, контроль якості — лише рухають, зберігають чи перевіряють готове. Ремонт натомість щоразу створює ресурс, який основний процес споживає, — справне обладнання, — тому він допоміжний.

]]> bloom-understand topic-t04 Що з переліченого підвищує складність операційного процесу?

]]> Складність процесу зростає з кількістю операцій, різноманітністю маршрутів і кількістю паралельних гілок, які потрібно координувати. Стандартизація номенклатури й скорочення кількості гілок чи операцій, навпаки, складність знижують.

]]> 1 0 0 t04-q010 true true abc 0 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Менша кількість операцій — менше передач і черг між ними, тобто складність процесу знижується, а не зростає.

]]> Менше паралельних гілок — менше потреби в координації між ними, тобто складність знижується.

]]> Стандартизація скорочує різноманітність маршрутів, якими деталі проходять процес, і тому знижує складність.

]]> Так. Що більше різних маршрутів проходить один і той самий процес, то важче його спланувати й скоординувати — це і підвищує складність.

]]> bloom-understand topic-t04 Дільниця обробляє партію з n = 10 деталей на трьох операціях із нормами часу t1 = 4 хв, t2 = 2 хв, t3 = 6 хв (на кожній операції одне робоче місце, Ci = 1). Яка тривалість циклу за послідовного руху партії, хв?

]]> Tпосл = n · Σ(ti/Ci) (PC-01). Сума норм часу становить 4 + 2 + 6 = 12 хв, тож 10 · 12 = 120 хв.

Джерело: розділ 4, п. 4.5 «Організація виробничого процесу в просторі та часі», с. 83, послідовний вид руху (PC-01) Капінос Г.І., Бабій І.В. Операційний менеджмент, 2013 (перевірено 23.09.2026)

]]> 1 0 0 t04-q011 120 Правильно: 10 · (4 + 2 + 6) = 10 · 12 = 120 хв.

]]> 0.5 60 Так вийде, якщо помножити розмір партії лише на найтривалішу операцію (10 · 6). У формулі PC-01 n множать на суму норм часу всіх операцій, бо при послідовному русі вся партія проходить кожну з них.

]]> 0.5 12 Це лише сума норм часу операцій без множення на розмір партії n — забуто множник n у формулі PC-01.

]]> 0.5 96 Це тривалість циклу за паралельно-послідовного руху (PC-03) для тих самих даних, а не за послідовного (PC-01).

]]> 0.5 0 0.1 3 0 bloom-apply topic-t04 Для тієї самої дільниці (n = 10, t1 = 4 хв, t2 = 2 хв, t3 = 6 хв, Ci = 1) транспортна (передавальна) партія становить p = 4 деталі. Яка тривалість циклу за паралельного руху партії, хв?

]]> Tпар = p · Σ(ti/Ci) + (n − p) · max(ti/Ci) (PC-02). Тут 4 · 12 + (10 − 4) · 6 = 48 + 36 = 84 хв.

Джерело: розділ 4, п. 4.5 «Організація виробничого процесу в просторі та часі», с. 84, паралельний вид руху (PC-02) Капінос Г.І., Бабій І.В. Операційний менеджмент, 2013 (перевірено 23.09.2026)

]]> 1 0 0 t04-q012 84 Правильно: 4 · 12 + (10 − 4) · 6 = 48 + 36 = 84 хв.

]]> 0.5 120 Це тривалість циклу за послідовного руху (PC-01) — 10 · 12. Питання просить саме паралельний рух (PC-02).

]]> 0.5 48 Це лише перший доданок формули PC-02 (p · Σ(ti/Ci) = 4 · 12). Забуто другий доданок (n − p) · max(ti/Ci) — обробку решти партії на найтривалішій операції.

]]> 0.5 60 Так вийде, якщо порахувати всі операції так, ніби кожна триває стільки, скільки найдовша (n · max = 10 · 6). Формула PC-02 розрізняє операції: лише другий доданок бере max, перший — суму.

]]> 0.5 0 0.1 3 0 bloom-apply topic-t04 Для тієї самої дільниці (n = 10, p = 4, t1 = 4 хв, t2 = 2 хв, t3 = 6 хв) розрахуйте тривалість циклу за паралельно-послідовного руху. Сума мінімумів кожної пари суміжних операцій дорівнює {1:NUMERICAL:=4:0.1#Правильно: min(4, 2) + min(2, 6) = 2 + 2 = 4 хв.~10:0.1#Так вийде, якщо взяти максимум, а не мінімум кожної пари: max(4, 2) + max(2, 6) = 4 + 6 = 10.~2:0.1#Це лише один із двох мінімумів суміжних пар (наприклад, min(2, 6) = 2) — забуто додати мінімум першої пари операцій.} хв. Тривалість циклу за паралельно-послідовного руху дорівнює {1:NUMERICAL:=96:0.5#Правильно: 120 − (10 − 4) · 4 = 120 − 24 = 96 хв.~120:0.5#Це тривалість циклу за послідовного руху (Tпосл, PC-01) без віднімання другого доданку формули PC-03.~84:0.5#Це тривалість циклу за паралельного руху (Tпар, PC-02) для тих самих даних, а не за паралельно-послідовного (PC-03).} хв.

]]> Tзм = Tпосл − (n − p) · Σ min(ti/Ci; ti+1/Ci+1) (PC-03). Пари суміжних операцій: min(4, 2) = 2 і min(2, 6) = 2, разом 2 + 2 = 4 хв. Tпосл = 120 хв (з PC-01), тож Tзм = 120 − (10 − 4) · 4 = 120 − 24 = 96 хв.

Джерело: розділ 4, п. 4.5 «Організація виробничого процесу в просторі та часі», с. 83, паралельно-послідовний вид руху (PC-03) Капінос Г.І., Бабій І.В. Операційний менеджмент, 2013 (перевірено 23.09.2026)

]]> 0 0 t04-q013 bloom-apply topic-t04 На тій самій дільниці (n = 10, t1 = 4 хв, t2 = 2 хв, t3 = 6 хв) транспортну партію зменшили з p = 4 до p = 2. Яка тепер тривалість циклу за паралельного руху партії, хв?

]]> Tпар = p · Σ(ti/Ci) + (n − p) · max(ti/Ci) (PC-02). За p = 2 маємо 2 · 12 + (10 − 2) · 6 = 24 + 48 = 72 хв — менше, ніж 84 хв за p = 4: менша передавальна партія скорочує тривалість циклу за паралельного руху.

Джерело: розділ 4, п. 4.5 «Організація виробничого процесу в просторі та часі», с. 84, паралельний вид руху (PC-02) Капінос Г.І., Бабій І.В. Операційний менеджмент, 2013 (перевірено 23.09.2026)

]]> 1 0 0 t04-q014 72 Правильно: 2 · 12 + (10 − 2) · 6 = 24 + 48 = 72 хв.

]]> 0.5 84 Це попереднє значення за p = 4 — воно не враховує, що передавальну партію зменшили до p = 2.

]]> 0.5 120 Це тривалість циклу за послідовного руху (PC-01), яка від розміру передавальної партії p узагалі не залежить.

]]> 0.5 108 Так вийде, якщо переплутати місцями множники другого доданку формули PC-02 (2 · 6 + (10 − 2) · 12 = 12 + 96). У формулі саме p множить суму Σ(ti/Ci), а (n − p) множить максимум max(ti/Ci).

]]> 0.5 0 0.1 3 0 bloom-apply topic-t04 Для тієї самої партії (n і норми часу операцій незмінні) передавальну партію p поступово зменшують. Як це впливає на тривалість циклу за паралельного руху й чому?

]]> Формулу PC-02 можна переписати як Tпар = n · max(ti/Ci) + p · (Σ(ti/Ci) − max(ti/Ci)). Сума норм часу кількох операцій завжди не менша за найбільшу з них, тож другий доданок ніколи не від’ємний: менший p лише зменшує або лишає без змін увесь Tпар. Формула не враховує окремо час і вартість самого перевезення транспортної партії — це вже ситуаційне міркування поза формулою PC-02.

]]> 1 0 0 t04-q015 true true abc 0 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Формула PC-02 не враховує час чи вартість самого перевезення — лише норми часу операцій, розмір партії n і розмір передавальної партії p. У формулі менший p не збільшує, а зменшує розрахункову тривалість циклу.

]]> Так. Сума норм часу кількох операцій завжди не менша за найбільшу з них, тож цей доданок невід’ємний; зменшення множника p при незмінному іншому доданку n · max(ti/Ci) не може збільшити загальну суму.

]]> У формулі PC-02 обидва розміри партії присутні напряму: n входить через доданок n · max(ti/Ci), а p — через доданок p · (Σ(ti/Ci) − max(ti/Ci)); зміна p змінює значення другого доданка.

]]> bloom-analyze topic-t04 Організаційно-функціональна характеристика операційної діяльності підприємств

]]> tr-m2 Етапи проєктування операційної системи, вибір розміщення, планування приміщень, балансування потокової лінії, планування й нормування праці.

]]> tr-t05 Чим проєктування операційної системи принципово відрізняється від поточного управління нею?

]]> Проєктування і поточне управління розв’язують різні задачі щодо тих самих ресурсів: проєктування одного разу (чи щоразу, коли змінюється продукт або попит) визначає межі — потужність, локацію, компонування, лінію, норми, — а поточне управління щодня працює вже всередині цих меж. Тому проєктні рішення довгі й дорогі у виправленні, а поточні — швидкі й оборотні.

]]> 1 0 0 t05-q001 true true abc 0 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Проєктні рішення повертаються і для наявних підприємств — при розширенні, реконструкції чи перенесенні системи на новий майданчик, а не лише при відкритті нового підприємства.

]]> Так. Локація, компонування, баланс лінії й норми часу — це межі, які потім використовує оперативне планування; саме тому проєктні рішення тема 5 називає структурними.

]]> Навпаки: саме проєктування дає розрахункові методи цієї теми — метод вагових коефіцієнтів, метод центру ваги, баланс лінії, норму часу й виробітку.

]]> bloom-remember topic-t05 Оцініть твердження. Фактори мікрорівня вибору місця розташування стосуються цілої країни чи регіону — наприклад, розміру ринку збуту або політичної стабільності.

]]> Розмір ринку збуту й політична стабільність — фактори макрорівня: вони описують країну чи регіон загалом. Мікрорівень стосується конкретного майданчика: норм забудови, розміру й конфігурації ділянки, сумісності з сусідніми об’єктами, доступності транспорту й енергозабезпечення на місці.

]]> 1 1 0 t05-q002 true Ні, це не так. Розмір ринку збуту й політична стабільність описують країну чи регіон — це макрорівень; мікрорівень стосується конкретної ділянки.

]]> false Так, це не так. Перелічені фактори належать до макрорівня; мікрорівень — це вже властивості самого майданчика, а не регіону.

]]> bloom-remember topic-t05 Який метод вибору місця розташування вимагає призначити вагу кожному фактору й оцінити варіанти в балах?

]]> Метод вагових коефіцієнтів явно призначає вагу кожному фактору (у сумі — одиницю) і бал кожному варіанту за цим фактором, а тоді підсумовує добутки. Метод центру ваги працює інакше — обчислює координати за формулою без бальних оцінок; нормативна формула розміщення мережі — третій, окремий підхід, заданий не аналітиком компанії, а нормативним актом.

]]> 1 0 0 t05-q003 true true abc 0 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Так. Саме цей метод вимагає ваг (у сумі одиниця) і бальних оцінок кожного варіанта за кожним фактором — підсумковий бал і визначає вибір.

]]> Метод центру ваги не використовує вагові коефіцієнти чи бали: він обчислює координати точки за обсягами перевезень, без суб’єктивної оцінки аналітика.

]]> Нормативна формула (наприклад, розміщення відділень Укрпошти) не залишає компанії вибору ваг чи балів: норматив задає держава, а не аналітик компанії.

]]> bloom-remember topic-t05 Який тип компонування приміщення групує обладнання за спільністю виконуваної функції, а не за послідовністю операцій виробу?

]]> Технологічне планування об’єднує однотипне обладнання в дільниці (усі токарні верстати разом, усі фрезерні окремо), тому маршрут виробу між дільницями довгий і не прямий. Предметне планування, навпаки, іде в порядку операцій виробу; комірчасте — компроміс між ними.

]]> 1 0 0 t05-q004 true true abc 0 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Предметне планування розставляє обладнання саме в порядку операцій виробу — це протилежний принцип до групування за функцією.

]]> Комірчасте планування групує обладнання під родину подібних деталей, а всередині комірки — уже в технологічній послідовності, а не суто за функцією обладнання.

]]> Так. Технологічне планування групує однотипне обладнання за функцією; ціна такого групування — довший і заплутаніший маршрут предмета праці між дільницями.

]]> bloom-remember topic-t05 Оцініть твердження. Штучний час — це норма часу на одиницю продукції, яка не включає частку підготовчо-завершального часу.

]]> Штучний час складається з оперативного часу (основного й допоміжного), часу обслуговування робочого місця і часу на відпочинок та особисті потреби — без підготовчо-завершального часу, який витрачають один раз на всю партію. Саме тому штучно-калькуляційний час додає до штучного часу окрему частку Тпз/n.

]]> 1 1 0 t05-q005 true Так, це так. Підготовчо-завершальний час — окрема категорія, яку враховують у штучно-калькуляційному часі, а не в самому штучному.

]]> false Ні, твердження правильне. Штучний час навмисно не включає підготовчо-завершальний час — його додають окремо, поділеним на розмір партії, у штучно-калькуляційному часі.

]]> bloom-remember topic-t05 У чому головна слабкість методу вагових коефіцієнтів порівняно з методом центру ваги?

]]> Метод вагових коефіцієнтів настільки об’єктивний, наскільки чесно призначені ваги й бали, — а їх призначає аналітик. Метод центру ваги цієї слабкості не має: його результат повністю визначений вхідними координатами й обсягами, без суб’єктивної оцінки, хоча він і бачить лише транспортну відстань, а не якісні фактори.

]]> 1 0 0 t05-q006 true true abc 0 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Метод порівнює будь-яку кількість варіантів одночасно — кожен отримує свій підсумковий бал; обмеження на кількість варіантів у методі немає.

]]> Так. На відміну від методу центру ваги, тут немає об’єктивного розрахунку — ваги й бали можуть змінити результат навіть за тих самих майданчиків.

]]> Метод універсальний щодо типу об’єкта: він так само застосовний і до заводу, і до сервісного підрозділу — обмеження стосується не типу об’єкта, а суб’єктивності самих оцінок.

]]> bloom-understand topic-t05 Чому метод центру ваги не може самостійно замінити метод вагових коефіцієнтів при остаточному виборі майданчика?

]]> Метод центру ваги оптимізує лише один критерій — сумарну зважену транспортну відстань — і зовсім не бачить якісних факторів на кшталт оподаткування, кваліфікації кадрів чи норм забудови. Тому його результат — точка, область пошуку, а не готове рішення про конкретний майданчик.

]]> 1 0 0 t05-q007 true true abc 0 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Так. Результат методу — географічна точка за одним критерієм; якісні фактори лишаються поза розрахунком і вимагають окремого методу вагових коефіцієнтів.

]]> Метод оперує обсягами перевезень і відстанями до постачальників чи ринків — це радше макрорівневий за суттю розрахунок, а не мікрорівневий.

]]> Результат — не просте середнє, а середнє, зважене обсягом перевезень кожної точки: точка з більшим обсягом «притягує» результат сильніше, ніж дало б просте середнє.

]]> bloom-understand topic-t05 Чому предметне (потокове) планування виправдане лише за високого й стабільного обсягу випуску одного продукту чи вузької родини продуктів?

]]> Предметне планування дає короткий, прямий маршрут предмета праці, але платить за це низькою гнучкістю: обладнання розставлене під конкретну послідовність операцій, і зміна виробу вимагає дорогого переналагодження всієї лінії. Виправдати цю ціну може лише великий і стабільний обсяг.

]]> 1 0 0 t05-q008 true true abc 0 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Площа приміщення не є визначальним критерієм вибору типу компонування в цій темі; питання саме про ціну гнучкості, а не про розмір ділянки.

]]> Сервісні підрозділи можуть використовувати різні типи компонування залежно від процесу; предметне планування не є єдиним придатним варіантом для послуг.

]]> Так. Короткий маршрут і швидкість — головна перевага предметного планування, а низька гнучкість — його ціна, яку виправдовує лише стабільно високий попит на той самий виріб.

]]> bloom-understand topic-t05 Лінію зібрано з більшої кількості станцій, ніж дає теоретичний мінімум Nmin. Яке пояснення найточніше відповідає логіці балансування?

]]> Nmin ігнорує технологічну послідовність операцій і рахує лише відношення суми часу до такту, тоді як фактичне закріплення операцій зобов’язане цю послідовність дотримати. Найчастіша причина розбіжності — довга операція, час якої не дозволяє об’єднати її із сусідньою без перевищення такту.

]]> 1 0 0 t05-q009 true true abc 0 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Помилка в такті вплинула б і на Nmin, і на фактичну кількість станцій однаково — вона не пояснює саме розбіжність між теоретичним мінімумом і фактом.

]]> Так. Це типовий результат балансування: операція, близька до такту за тривалістю, змушена стояти на власній станції з великим простоєм, тому станцій виходить більше за Nmin.

]]> Формула мінімальної кількості станцій — загальна для будь-якої потокової лінії, виробничої чи сервісної; обмеження застосовності тут ні до чого.

]]> bloom-understand topic-t05 Розмір партії n у формулі штучно-калькуляційного часу (Тшт + Тпз/n) збільшили вдвічі, а Тшт і Тпз лишилися незмінними. Що станеться з нормою часу на одиницю?

]]> Частка підготовчо-завершального часу на одиницю дорівнює Тпз/n: зі зростанням n ця частка зменшується, тож штучно-калькуляційний час наближається до самого штучного. У межі — за дуже великої партії — він практично дорівнює штучному часу.

]]> 1 0 0 t05-q010 true true abc 0 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Так. Тпз/n зменшується зі зростанням n, тож штучно-калькуляційний час (Тшт + Тпз/n) стає ближчим до самого Тшт.

]]> Навпаки: та сама сума Тпз ділиться на більше n, тож частка на одиницю зменшується, а не зростає.

]]> Штучно-калькуляційний час прямо залежить від n через доданок Тпз/n — інакше сама формула WM-03 не мала б сенсу.

]]> bloom-understand topic-t05 Компанія обирає між майданчиками C і D методом вагових коефіцієнтів. Ваги факторів: якість робочої сили — 0,5; транспорт — 0,3; податкове навантаження — 0,2. Майданчик C має оцінки 90, 50 і 70 балів за цими факторами; майданчик D — 70, 80 і 60 балів. Який майданчик набирає більше балів?

]]> Бал C: 0,5 · 90 + 0,3 · 50 + 0,2 · 70 = 45 + 15 + 14 = 74. Бал D: 0,5 · 70 + 0,3 · 80 + 0,2 · 60 = 35 + 24 + 12 = 71. Незважаючи на те що D переважає C за двома факторами з трьох, найбільша вага (0,5) у фактора, за яким сильніший C, і тому підсумковий бал вищий саме в C.

Джерело: розділ 8 «Location Strategies», підрозділ «The Factor-Rating Method» (LOC-01) Heizer J., Render B., Munson C. Operations Management, 2016 (перевірено 23.09.2026)

]]> 1 0 0 t05-q011 true true abc 0 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> 74 бали — це підсумковий бал майданчика C, а не D; майданчики переплутано місцями.

]]> Майданчик обрано правильно, але 71 бал — це підсумок майданчика D, а не C; числа переплутано між варіантами.

]]> Так. 0,5 · 90 + 0,3 · 50 + 0,2 · 70 = 74 бали проти 0,5 · 70 + 0,3 · 80 + 0,2 · 60 = 71 бала в D.

]]> bloom-apply topic-t05 Методом центру ваги розміщують склад для двох точок: перша — координати (10; 10), обсяг перевезень 60 тис. т; друга — координати (50; 30), обсяг перевезень 40 тис. т. Які координати дає розрахунок?

]]> Сумарний обсяг: 60 + 40 = 100 тис. т. Координата x*: (10 · 60 + 50 · 40) / 100 = (600 + 2000) / 100 = 26. Координата y*: (10 · 60 + 30 · 40) / 100 = (600 + 1200) / 100 = 18. Точку притягнула перша точка — вона має більший обсяг (60 зі 100 тис. т) — тому результат ближчий до (10; 10), ніж до простого середнього (30; 20).

Джерело: розділ 8 «Location Strategies», підрозділ «Center-of-Gravity Method» (LOC-02) Heizer J., Render B., Munson C. Operations Management, 2016 (перевірено 23.09.2026)

]]> 1 0 0 t05-q012 true true abc 0 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> (30; 20) — це просте, незважене середнє координат; метод центру ваги зважує координати обсягом перевезень, а не бере їх порівну.

]]> Так. (10·60+50·40)/100 = 26 і (10·60+30·40)/100 = 18 — точку «притягнула» точка з більшим обсягом перевезень.

]]> Числа обчислено правильно, але x і y переставлено місцями — перевірте, яка формула рахує яку координату.

]]> bloom-apply topic-t05 Доступний час зміни — 400 хв, попит — 200 виробів за зміну. Лінія складається з п’яти операцій із сумарним часом 190 с. Який такт лінії та яка мінімальна кількість робочих станцій?

]]> Такт: 400 хв · 60 с / 200 виробів = 24 000 / 200 = 120 с на виріб. Мінімальна кількість станцій: ⌈190 / 120⌉ = ⌈1,583⌉ = 2 станції — округлення завжди вгору, бо дробової станції не існує.

Джерело: тема 4 «Стратегія процесів», п. 4.5 «Основні види компонування обладнання, технологій та процесів», с. 48, такт лінії (CAP-05) Гевко І. Операційний менеджмент, 2017 (перевірено 23.09.2026)

Джерело: тема 4 «Стратегія процесів», п. 4.5 «Основні види компонування обладнання, технологій та процесів», с. 48, теоретичний мінімум кількості робочих місць (LB-01) Гевко І. Операційний менеджмент, 2017 (перевірено 23.09.2026)

]]> 1 0 0 t05-q013 true true abc 0 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Так. 400 · 60 / 200 = 120 с; ⌈190 / 120⌉ = 2 станції.

]]> Такт порахований правильно, але 190 / 120 = 1,583 округлюють угору, а не вниз: дробової станції немає, тож потрібні 2 станції, а не 1.

]]> 400 / 200 = 2 — це хвилини, а не секунди: суму часу операцій у секундах (190 с) поділено на такт у хвилинах. Такт — 2 хв, тобто 120 с, а теоретичний мінімум — 2 станції.

]]> bloom-apply topic-t05 Змінний фонд робочого часу — 500 хв, штучно-калькуляційний час операції — 4,18 хв. Скільки придатних виробів дає норма виробітку за зміну?

]]> Нвир = Тзм / Тшт.к = 500 / 4,18 ≈ 119,62. Округлюють завжди вниз, а не до найближчого цілого: 0,62 виробу наприкінці зміни не існує як придатна одиниця продукції.

Джерело: розділ 10, п. 10.10 «Хронометраж», с. 306, норма виробітку Нвир = Тзм / tшт.к (визначення — п. 6.3.2, с. 194) (WM-04) Капінос Г.І., Бабій І.В. Операційний менеджмент, 2013 (перевірено 23.09.2026)

]]> 1 0 0 t05-q014 true true abc 0 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> 500 / 4 = 125, але норму часу округлювати перед діленням не можна: рахують з точним значенням 4,18 хв, інакше результат систематично завищений.

]]> 500 / 4,18 ≈ 119,62; округлення до найближчого цілого (120) завищує норму виробітку на один виріб, якого фактично не буде.

]]> Так. 500 / 4,18 ≈ 119,62, а округлення завжди вниз, бо частка виробу не є придатною одиницею продукції.

]]> bloom-apply topic-t05 Дві бригади збалансували ту саму лінію — однакові операції, той самий такт C і та сама сума часу операцій Σt, — але отримали різну ефективність балансування: 72% і 84%. Що найкраще пояснює цю розбіжність?

]]> Ефективність = Σt / (N · C). Якщо Σt і C однакові в обох бригад, єдина змінна, що впливає на результат, — фактична кількість станцій N: менше N зменшує добуток N · C, а отже підвищує ефективність. Друга бригада, найімовірніше, закріпила операції за меншою кількістю станцій, ніж перша.

Джерело: тема 4 «Стратегія процесів», п. 4.5 «Основні види компонування обладнання, технологій та процесів», с. 48, ефективність лінії (коефіцієнт завантаження) (LB-02) Гевко І. Операційний менеджмент, 2017 (перевірено 23.09.2026)

Джерело: розділ 6 «Process Selection and Facility Layout», балансування лінії, balance delay (LB-03) Stevenson W. J. Operations Management, 2020 (перевірено 23.09.2026)

]]> 1 0 0 t05-q015 true true abc 0 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> За умовою такт C у обох бригад той самий; розбіжність у такті суперечила б умові задачі, а не пояснювала б її.

]]> Так. У формулі Ефективність = Σt / (N · C) за фіксованих Σt і C ефективність тим вища, чим менше N — саме менша кількість станцій і дає вищий відсоток.

]]> За умовою сума часу операцій Σt однакова в обох бригад; менший сумарний час суперечив би умові задачі, а не пояснював би розбіжність у межах цієї умови.

]]> bloom-analyze topic-t05 Прогнозування попиту, агрегатне планування, управління запасами, планування потреби в матеріалах і оперативне управління виробництвом.

]]> tr-t06 Яка стратегія агрегатного плану тримає нульовий запас і щоперіоду підлаштовує чисельність персоналу наймом і звільненням під прогнозований попит?

]]> Стратегія погоні за попитом (AGG-01) встановлює обсяг випуску кожного періоду рівним попиту цього самого періоду: запасу не накопичують, а персонал і понаднормовий час підлаштовують наймом і звільненням. Стратегія рівномірного виробництва (AGG-02) діє навпаки: сталий темп, а різницю з попитом покриває запас.

]]> 1 0 0 t06-q001 true true abc 0 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Навпаки: ця стратегія тримає сталий персонал і сталий темп випуску (AGG-02), а коливання попиту покриває запас, який накопичується й витрачається по періодах.

]]> Так. AGG-01: Виробництво_t = Попит_t — випуск точно повторює прогноз кожного періоду, а персонал наймають і звільняють услід за ним.

]]> ABC-аналіз ранжує позиції запасу за вартісною часткою (EOQ-05) — це метод управління запасами, а не стратегія агрегатного плану.

]]> Це метод визначення розміру замовлення в MRP (MRP-03): замовляти рівно нетто-потребу періоду, без надлишку. До агрегатного планування персоналу він не стосується.

]]> bloom-remember topic-t06 Оцініть твердження. Планування потреби в матеріалах (MRP) розраховує залежний попит — потребу в компонентах і вузлах, яка виводиться з плану випуску готового виробу, — а не незалежний попит на готові вироби, що продаються напряму споживачу.

]]> MRP справді працює для залежного попиту: брутто-потреба компонента виводиться з планового замовлення батьківського рівня специфікації, а не з власного прогнозу продажів цього компонента. Незалежний попит (готові вироби для продажу) обслуговують EOQ, точка замовлення і страховий запас.

]]> 1 1 0 t06-q002 true Так, це правда. EOQ і точка замовлення працюють для незалежного попиту; MRP розв’язує задачу, яку вони розв’язати не можуть, — переводить план готового виробу в план замовлень на кожен компонент специфікації через залежний попит.

]]> false Ні, твердження правильне. MRP переводить основний план-графік випуску готових виробів у план замовлень на кожен компонент специфікації саме тому, що попит на компоненти залежний — він виводиться з плану вищого рівня, а не з окремого прогнозу.

]]> bloom-remember topic-t06 Установіть відповідність між правилом пріоритетів і критерієм, який воно мінімізує.

]]> Чотири правила пріоритетів оптимізують чотири різні критерії черги: SPT — середній час виконання, EDD — максимальне запізнення, правило Джонсона — сумарний час виконання партії на двох послідовних верстатах, критичне відношення поєднує строк і залишок часу обробки в динамічний показник, який перераховують щодня.

]]> 1 0 0 t06-q003 true Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> bloom-remember topic-t06 У формулі оптимального розміру замовлення Q* = √(2DS / H) що позначає S?

]]> У формулі EOQ-01 D — річний попит, S — вартість оформлення й виконання одного замовлення, H — вартість зберігання одиниці запасу за рік. Більший S штовхає оптимальний розмір замовлення вгору (рідші, але більші замовлення), більший H — вниз.

]]> 1 0 0 t06-q004 true true abc 0 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Річний попит у формулі EOQ-01 позначає D, а не S.

]]> Час постачання (lead time) — це L, він входить у формулу точки замовлення ROP = d̄ · L (EOQ-03), а не у формулу EOQ.

]]> Так. S — вартість одного замовлення: чим вона вища, тим більшими партіями вигідно замовляти, щоб рідше її платити.

]]> Вартість зберігання одиниці запасу за рік у формулі EOQ-01 позначає H, а не S.

]]> bloom-remember topic-t06 Який із трьох горизонтів планування операцій узгоджує наявну потужність із сезонним попитом через персонал, понаднормовий час і запаси, не змінюючи самої потужності?

]]> Середньостроковий горизонт (агрегатне планування, місяці) працює саме так: потужність вже задана довгостроковим рішенням, і агрегатний план лише перерозподіляє її використання в часі. Довгостроковий горизонт (роки) визначає саму потужність; короткостроковий (дні й тижні) диспетчерує конкретні роботи в межах, які вже задав агрегатний план.

]]> 1 0 0 t06-q005 true true abc 0 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Довгостроковий горизонт визначає саму потужність, розміщення й технологію — структурні рішення на роки, а не узгодження вже наявної потужності з попитом.

]]> Короткостроковий горизонт диспетчерує конкретні роботи на дні й тижні всередині меж, які вже задав агрегатний план середнього горизонту.

]]> Кожен горизонт відповідає за своє питання; узгодження потужності з сезонним попитом через персонал і запаси — задача саме середнього горизонту.

]]> Так. Агрегатне планування — це саме середньостроковий горизонт: персонал, понаднормовий час і запаси узгоджують наявну потужність із сезонним попитом.

]]> bloom-remember topic-t06 За однакового сумарного попиту за горизонт стратегія погоні та стратегія рівномірного виробництва дають однакову суму регулярної оплати праці. Чому це не випадковість?

]]> Хоч персонал і темп випуску по періодах різні, обидві стратегії виробляють той самий сумарний обсяг за той самий горизонт планування (AGG-01 і AGG-02 виходять із того самого ряду попиту). Регулярна оплата пропорційна виробленому обсягу, тому сумарні регулярні витрати праці в обох стратегіях однакові — розходяться лише витрати найму, звільнення й зберігання (AGG-03).

]]> 1 0 0 t06-q006 true true abc 0 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Так. Сумарний випуск за горизонт однаковий в обох стратегій за визначенням, тому й сумарні регулярні витрати праці на одиницю продуктивності збігаються.

]]> Запас — це якраз те, чим стратегії відрізняються найбільше: погоня тримає нульовий запас, рівномірне виробництво накопичує й витрачає його по періодах.

]]> Навпаки, тут стратегії розходяться найбільше — погоня наймає й звільняє щоперіоду, рівномірне виробництво робить це щонайбільше один раз за весь горизонт.

]]> Понаднормовий час у жодній із двох крайніх стратегій із прикладу не задіяний; вони розходяться коштом найму-звільнення проти зберігання запасу, а не понаднормового часу.

]]> bloom-understand topic-t06 Оцініть твердження. Якщо MAPE прогнозу невисокий (наприклад, 6%), це саме по собі гарантує, що прогноз не зміщений системно в один бік.

]]> MAPE вимірює середній розмір похибки у відсотках від попиту, а не її напрямок. Прогноз може мати невисокий MAPE і водночас бути системно зміщеним — це виявляє окремий показник, сигнал відстеження (FC-07), який ділить накопичену похибку зі знаком на MAD. Точність і зміщення — різні питання.

]]> 1 1 0 t06-q007 true Ні, це не так. Невисокий MAPE показує лише те, що середній розмір похибки помірний; напрямок похибки він не враховує. Прогноз із малим MAPE усе одно може стабільно занижувати чи завищувати факт — це виявляє сигнал відстеження, а не MAPE.

]]> false Так, твердження хибне. MAPE і сигнал відстеження вимірюють різні речі: MAPE — розмір похибки, сигнал відстеження — її системне зміщення в один бік. Малий MAPE не звільняє від перевірки сигналу відстеження.

]]> bloom-understand topic-t06 Товар перейшов із системи управління запасами з фіксованим розміром замовлення на систему з фіксованим інтервалом поставки за тих самих параметрів попиту й часу постачання. Що саме зміниться?

]]> У системі з фіксованим розміром сталий саме обсяг замовлення (EOQ), а моменти замовлення плавають залежно від темпу споживання. У системі з фіксованим інтервалом (EOQ-06), навпаки, сталий інтервал між замовленнями T, а обсяг щоразу різний — це різниця між рівнем «поповнення до» S і фактичним запасом на момент перегляду.

]]> 1 0 0 t06-q008 true true abc 0 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Це навпаки описує систему з фіксованим розміром замовлення (EOQ), яку товар щойно залишив, а не ту, на яку він перейшов.

]]> Так. У системі з фіксованим інтервалом замовляють у сталі моменти часу T; обсяг щоразу дорівнює різниці між рівнем «поповнення до» S і фактичним запасом.

]]> Страховий запас потрібен ще більше — рівень S мусить покривати весь інтервал T плюс час постачання L, а не лише L, як точка замовлення.

]]> У системі з фіксованим інтервалом головний регулювальний параметр — рівень «поповнення до» S, а не точка замовлення ROP, яка характерна саме для системи з фіксованим розміром.

]]> bloom-understand topic-t06 Чому точка замовлення (ROP), розрахована без страхового запасу, забезпечує лише приблизно половинний рівень обслуговування?

]]> ROP = d̄ · L (EOQ-03) враховує тільки середній попит за час постачання. Фактичний попит за цей період із рівною ймовірністю виявляється і вищим, і нижчим за середній, тож без буфера дефіцит настає приблизно в половині циклів поповнення. Страховий запас (EOQ-04) додає буфер саме на випадки, коли попит перевищує середній.

]]> 1 0 0 t06-q009 true true abc 0 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Формула EOQ-03 прямо включає час постачання: ROP = d̄ · L. Проблема не у відсутності L, а у відсутності буфера на відхилення попиту від середнього.

]]> Так. Без запасу понад середній рівень система захищена лише від половини можливих відхилень попиту за час постачання.

]]> ROP — параметр саме системи з фіксованим розміром замовлення; система з фіксованим інтервалом використовує інший параметр, рівень «поповнення до» S.

]]> Формула EOQ-03 не містить коефіцієнта z — він з’являється лише у формулі страхового запасу (EOQ-04), коли до розрахунку додають буфер.

]]> bloom-understand topic-t06 Специфікація виробу показує, що деталь D входить лише до складу вузла B, а вузол B — до складу готового виробу А. Як правильно розрахувати брутто-потребу D?

]]> Залежний попит розгортається рівень за рівнем: брутто-потреба дочірнього компонента виводиться з планового замовлення свого безпосереднього батьківського рівня (яке вже враховує запас батьківського рівня), помноженого на норму витрати, а не напряму з основного плану-графіка (MPS).

]]> 1 0 0 t06-q010 true true abc 0 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Це проігнорує проміжний рівень B і його запас: якщо на складі вже є запас B, брутто-потреба D має враховувати саме планове замовлення B, а не весь випуск А без поправки.

]]> Нетто-потреба А і брутто-потреба D — показники різних рівнів специфікації з різними нормами витрати; прирівнювати їх напряму не можна.

]]> Брутто-потреби різних рівнів специфікації не підсумовують — кожен рівень розраховують окремо, від планового замовлення свого безпосереднього батьківського рівня.

]]> Так. Брутто-потреба дочірнього рівня виводиться з планового замовлення свого безпосереднього батьківського рівня, а не напряму з MPS готового виробу.

]]> bloom-understand topic-t06 Річний попит на комплектувальну деталь становить 1800 шт., вартість оформлення одного замовлення — 225 грн, вартість зберігання одиниці запасу за рік — 9 грн. Обчисліть оптимальний розмір замовлення (EOQ), шт.

]]> Q* = √(2DS / H) (EOQ-01). Тут 2DS = 2 · 1800 · 225 = 810 000; 810 000 / 9 = 90 000; √90 000 = 300 шт.

Джерело: розділ 6.2.4 «Системи управління запасами при незалежному попиті», с. 170–171, оптимальний розмір замовлення Qopt (EOQ-01) Капінос Г.І., Бабій І.В. Операційний менеджмент, 2013 (перевірено 23.09.2026)

]]> 1 0 0 t06-q011 300 Правильно: √(2 · 1800 · 225 / 9) = √90 000 = 300 шт.

]]> 0.5 212.1 Так вийде, якщо забути множник 2 у чисельнику формули (√(DS/H) = √45 000 ≈ 212,1). Формула EOQ-01 вимагає саме 2DS у чисельнику.

]]> 0.5 90000 Це 2DS/H без кореня — проміжний результат, а не сам EOQ. Формулу треба довести до кінця й добути квадратний корінь.

]]> 1 14.1 Так вийде, якщо порахувати √(D/H), геть забувши про вартість оформлення замовлення S (√(1800/9) = √200 ≈ 14,1). S обов’язково входить у формулу EOQ-01.

]]> 0.5 0 0.1 3 0 bloom-apply topic-t06 Фактичний попит за чотири періоди становив 50, 60, 55 і 65 шт.; прогноз на ці самі періоди — 45, 55, 58 і 60 шт. відповідно. Обчисліть середнє абсолютне відхилення (MAD), шт.

]]> MAD = (1/n) · Σ|Dt − Ft| (FC-04). Похибки: 50−45=5; 60−55=5; 55−58=−3; 65−60=5. Модулі: 5, 5, 3, 5; сума 18; MAD = 18/4 = 4,5 шт.

Джерело: тема 9 «Прогнозування в операційному менеджменті», п. 9.3 «Методи часових серій», с. 96, середнє абсолютне відхилення (САВ) (FC-04) Гевко І. Операційний менеджмент, 2017 (перевірено 23.09.2026)

]]> 1 0 0 t06-q012 4.5 Правильно: (5+5+3+5)/4 = 18/4 = 4,5 шт.

]]> 0.05 3 Так вийде, якщо не взяти модуль похибок і просто усереднити їх зі знаком: (5+5−3+5)/4 = 3,0. MAD вимагає саме модуля кожної похибки (FC-04), інакше додатні й від’ємні похибки скасовують одна одну.

]]> 0.05 21 Це значення середньоквадратичної похибки MSE (FC-05), а не MAD: (25+25+9+25)/4 = 21. Питання просить саме середнє абсолютне відхилення.

]]> 0.5 7.87 Це значення середньої абсолютної похибки у відсотках MAPE (FC-06), а не MAD в натуральних одиницях. MAD вимірюється в тих самих одиницях, що й сам попит.

]]> 0.1 0 0.1 3 0 bloom-apply topic-t06 Середній попит на позицію запасу становить 15 шт./день, час постачання — 4 дні. Точка замовлення без страхового запасу дорівнює {1:NUMERICAL:=60:0.5#Правильно: ROP = d̄ · L = 15 · 4 = 60 шт. (EOQ-03).~3.75:0.1#Це переставлені місцями чисельник і знаменник (L / d̄ = 4/15 ≈ 3,75). Формула EOQ-03 вимагає добутку d̄ · L, а не частки.~4:0.1#Це лише час постачання L без урахування середнього попиту d̄. Точка замовлення — це добуток обох величин.} шт. Якщо коефіцієнт рівня обслуговування z = 2,0, а стандартне відхилення попиту за час постачання σ_dLT = 15 шт., страховий запас дорівнює {1:NUMERICAL:=30:0.5#Правильно: SS = z · σ_dLT = 2,0 · 15 = 30 шт. (EOQ-04).~17:0.5#Так вийде, якщо додати z і σ_dLT замість того, щоб їх перемножити (2,0 + 15 = 17). Формула EOQ-04 вимагає добутку, а не суми.~7.5:0.5#Так вийде, якщо поділити σ_dLT на z замість множення (15 / 2,0 = 7,5). Формула EOQ-04: SS = z · σ_dLT.} шт.

]]> ROP = d̄ · L (EOQ-03): 15 · 4 = 60 шт. SS = z · σ_dLT (EOQ-04): 2,0 · 15 = 30 шт. Повна точка замовлення з урахуванням страхового запасу становила б 60 + 30 = 90 шт., хоча питання просить кожне значення окремо.

Джерело: розділ 6.2.4 «Системи управління запасами при незалежному попиті», с. 171, точка повторного замовлення R = dav · L (EOQ-03) Капінос Г.І., Бабій І.В. Операційний менеджмент, 2013 (перевірено 23.09.2026)

Джерело: розділ 6.2.4 «Системи управління запасами при незалежному попиті», с. 175–176, резервний запас z · σL (EOQ-04) Капінос Г.І., Бабій І.В. Операційний менеджмент, 2013 (перевірено 23.09.2026)

]]> 0 0 t06-q013 bloom-apply topic-t06 На робочому місці одночасно чекають чотири завдання з тривалістю обробки 3, 5, 2 і 4 дні відповідно (у порядку надходження). Застосуйте правило SPT і обчисліть середній час виконання завдань, днів.

]]> Правило SPT (SCH-01) сортує завдання за зростанням тривалості: 2, 3, 4, 5. Моменти завершення: 2, 5, 9, 14. Середній час виконання = (2+5+9+14)/4 = 30/4 = 7,5 дня.

Джерело: розділ 15 «Short-Term Scheduling», підрозділ «Priority Rules for Sequencing Jobs», SPT (SCH-01) Heizer J., Render B., Munson C. Operations Management, 2016 (перевірено 23.09.2026)

]]> 1 0 0 t06-q014 7.5 Правильно: SPT-послідовність 2, 3, 4, 5 дає моменти завершення 2, 5, 9, 14; середнє (2+5+9+14)/4 = 7,5 дня.

]]> 0.05 8.75 Це середній час виконання за первинним порядком надходження (3, 5, 2, 4), а не за правилом SPT: моменти завершення 3, 8, 10, 14 дають середнє 8,75. Потрібно було спершу відсортувати завдання за зростанням тривалості.

]]> 0.05 30 Це сума моментів завершення без ділення на кількість завдань (2+5+9+14=30). Середній час виконання вимагає поділити цю суму на 4.

]]> 0.5 3.5 Це середня тривалість обробки самих завдань (3+5+2+4)/4 = 3,5, а не середній час їх виконання в черзі. Час виконання рахують від моментів завершення, а не від тривалості кожного завдання окремо.

]]> 0.05 0 0.1 3 0 bloom-apply topic-t06 Диспетчер порівнює два правила для тієї самої черги з п’яти завдань: SPT дає середній час виконання 10,6 дня при максимальному запізненні 13 днів; EDD дає середній час виконання 14,2 дня при максимальному запізненні 6 днів. За контрактом дільниця платить штраф лише за перевищення директивного строку на понад 10 днів у будь-якому окремому завданні; штрафу за середній час виконання в контракті немає. Яке правило варто обрати?

]]> Аналіз мусить спиратися на те, за що саме дільниця платить, а не на те, який показник «краще звучить» абстрактно. Контракт штрафує лише перевищення запізнення понад 10 днів у окремому завданні: SPT дає максимальне запізнення 13 днів (перевищує поріг і тягне штраф), EDD — 6 днів (під порогом, штрафу немає). Кращий середній час виконання SPT тут не має грошової ваги за умовами контракту.

]]> 1 0 0 t06-q015 true true abc 0 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Так. Контракт штрафує саме перевищення порогу запізнення в окремому завданні; за цим критерієм EDD безпечний (6 < 10), а SPT — ні (13 > 10), тому виграш SPT у середньому часі виконання тут не важить.

]]> Середній час виконання дійсно нижчий у SPT, але контракт штрафує не його, а перевищення строку в окремому завданні — саме за цим критерієм SPT програє.

]]> Сумарний час обробки завдань дійсно однаковий, але порядок виконання змінює моменти завершення кожного завдання окремо, а штраф контракту прив’язаний саме до запізнення окремого завдання, а не до суми.

]]> Правило Джонсона застосовується до задачі двох послідовних верстатів в однаковому порядку проходження, а не до довільної черги завдань на одному робочому місці — тут воно нерелевантне.

]]> bloom-analyze topic-t06 Проєктний підхід в операційному менеджменті, життєвий цикл проєкту, сітьове планування, критичний шлях, резерви часу, PERT і стиснення проєкту.

]]> tr-t07 Яка з перелічених характеристик є визначальною ознакою проєкту, а не поточної операційної діяльності?

]]> Проєкт — одноразовий комплекс робіт з чітко визначеними термінами початку й завершення, обмеженим обсягом ресурсів і унікальним результатом. Циклічність, повторюваний маршрут і необмежена в часі діяльність — це ознаки саме поточної операційної діяльності, а не проєкту.

]]> 1 0 0 t07-q001 true true abc 0 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Так. Результат проєкту не можна купити в каталозі постачальника, а терміни зафіксовано наперед — на відміну від поточної діяльності, яка триває, доки існує підприємство.

]]> Циклічність — ознака саме поточної операційної діяльності: цех виготовляє вироби цикл за циклом за відпрацьованим маршрутом, а проєкт циклічним не буває.

]]> Відпрацьований маршрут — ознака налагодженого процесу поточної діяльності. Кожна робота проєкту виконується вперше для команди, тож маршрут не повторюється в точності.

]]> Навпаки: проєкт завжди має чітко визначений термін завершення. Необмежена в часі діяльність — це ознака поточної операційної системи, а не проєкту.

]]> bloom-remember topic-t07 Оцініть твердження. Метод критичного шляху (CPM) характеризує тривалість кожної роботи трьома оцінками — оптимістичною, найімовірнішою й песимістичною.

]]> Трьома оцінками тривалості користується метод PERT, а не CPM. Метод критичного шляху виходить з того, що тривалість роботи відома з високою точністю, і тому характеризує кожну роботу єдиним числом.

]]> 1 1 0 t07-q002 true Ні, це не так. Саме єдине число тривалості — ознака методу критичного шляху. Три оцінки — оптимістична, найімовірніша й песимістична — належать методу PERT, який явно враховує невизначеність тривалості.

]]> false Так, твердження хибне. CPM бере тривалість роботи як точно відому й характеризує її одним числом; трьома оцінками користується метод PERT.

]]> bloom-remember topic-t07 Установіть відповідність між фазою життєвого циклу проєкту та її змістом.

]]> Чотири фази йдуть у порядку: ініціація визначає мету й ухвалює рішення «починати чи ні»; планування перетворює мету на перелік робіт і сітьовий графік; здійснення і контроль — виконання зі звіркою факту й плану; завершення закриває проєкт прийманням результату й розрахунками.

  • Ініціація проєкту → Формулювання мети, оцінка ресурсів і рішення «починати чи ні» — Так. Ініціація — перша фаза: вона ухвалює саме рішення розпочинати проєкт.
  • Планування → Перелік робіт із залежностями, оцінка тривалості, побудова сітьового графіка — Так. На плануванні готують саме той матеріал, з яким далі рахують критичний шлях.
  • Здійснення і контроль → Виконання робіт зі звіркою фактичного стану проти графіка, кошторису й специфікації якості — Так. Це фаза, де відхилення від плану фіксують і на них реагують.
  • Завершення → Приймання результату, закриття розрахунків з підрядниками, фіксація досвіду проєкту — Так. Завершення закриває проєкт як організаційну одиницю.
]]> 1 0 0 t07-q003 true Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> bloom-remember topic-t07 Яка формула визначає резерв часу роботи в методі критичного шляху?

]]> Резерв часу роботи — це різниця між пізнім і раннім початком (або між пізнім і раннім фінішем), формула PRJ-03. Інші наведені формули належать методу PERT (очікуваний час, імовірність строку) і стисненню проєкту (нахил вартості), а не розрахунку резерву.

]]> 1 0 0 t07-q004 true true abc 0 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Це формула очікуваного часу роботи в методі PERT, а не резерву часу.

]]> Правильно. Різниця між пізнім і раннім початком роботи — це і є її резерв часу (PRJ-03).

]]> Це формула для оцінки ймовірності дотримання строку проєкту, а не резерву часу окремої роботи.

]]> Це формула нахилу вартості для стиснення проєкту, а не резерву часу.

]]> bloom-remember topic-t07 Що саме показує вільний резерв часу роботи?

]]> Вільний резерв (PRJ-09) — це частина повного резерву, яку можна використати, не зсунувши ранній старт жодної наступної роботи. Це відрізняє його від повного резерву, який показує запас щодо строку всього проєкту, а не щодо конкретної наступної роботи.

]]> 1 0 0 t07-q005 true true abc 0 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Це визначення повного резерву (PRJ-03), а не вільного. Ці два числа для однієї й тієї самої роботи можуть бути різними.

]]> Це розмах трьох оцінок методу PERT, який використовують для розрахунку дисперсії (PRJ-06), а не резерв часу.

]]> Так. Саме це і є визначенням вільного резерву (PRJ-09): різниця між раннім стартом наступників і раннім фінішем роботи.

]]> Це нахил вартості стиснення (PRJ-08) — інша величина, яка стосується не резерву, а вартості скорочення строку.

]]> bloom-remember topic-t07 Робота має нульовий вільний резерв, але повний резерв 3 тижні. Що це означає для менеджера проєкту?

]]> Нульовий вільний резерв означає, що будь-яка затримка цієї роботи одразу передається наступній роботі — зсуває її ранній старт. Це ще не зачіпає строку всього проєкту, доки повний резерв (тут 3 тижні) не вичерпано: він поглинається резервом наступної роботи або кількох робіт шляху разом.

]]> 1 0 0 t07-q006 true true abc 0 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Критичною роботу робить нульовий повний резерв (PRJ-03), а не вільний. Тут повний резерв дорівнює 3 тижням, тож робота некритична.

]]> Наслідок є — затримка передається наступній роботі й «з’їдає» частину спільного резерву шляху, навіть якщо строк проєкту поки не зачеплено.

]]> Повний резерв шляху дорівнює 3 тижням і ще не вичерпаний; нульовий вільний резерв цієї однієї роботи цього не означає.

]]> Так. Нульовий вільний резерв передає затримку далі по графіку; строк проєкту тримається на повному резерві шляху, а не на вільному резерві однієї роботи.

]]> bloom-understand topic-t07 Чому стиснення роботи, яка НЕ лежить на критичному шляху, не скорочує строку проєкту?

]]> Строк проєкту визначає найдовший шлях сітьового графіка — критичний. Некритична робота має резерв часу: навіть скорочена, вона однаково завершиться раніше за критичний шлях і не змінить дати, коли завершується весь проєкт.

]]> 1 0 0 t07-q007 true true abc 0 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Тривалість некритичної роботи визначена так само чітко, як і критичної; різниця лише в тому, чи впливає вона на строк усього проєкту.

]]> Так. Поки резерв роботи більший за нуль, її скорочення не наближає весь проєкт до завершення — воно лише збільшує вже наявний резерв.

]]> Нахил вартості — про ціну скорочення, а не про його ефект на строк проєкту; він може бути будь-яким незалежно від того, критична робота чи ні.

]]> Некритичні роботи виконують у межах свого резерву часу до завершення проєкту, а не одночасно з ним.

]]> bloom-understand topic-t07 Оцініть твердження. За методом PERT (PRJ-07) імовірність завершити проєкт рівно за очікуваний строк TE дорівнює приблизно 50 %.

]]> Це властивість нормального розподілу, симетричного навколо середнього значення TE, а не окремий розрахунок: площа під кривою ліворуч і праворуч від середнього завжди однакова.

]]> 1 1 0 t07-q008 true Так, це правильно. TE — середнє нормального розподілу тривалості проєкту; для симетричного розподілу площа ліворуч від середнього завжди дорівнює 50 % (PRJ-07).

]]> false Ні, твердження правильне. Нормальний розподіл симетричний навколо середнього TE, тому ймовірність дотримати строк рівно TE становить 50 % (PRJ-07) — це не потребує окремого розрахунку Z.

]]> bloom-understand topic-t07 Установіть відповідність між кодом бази formula-baseline.md і тим, що саме він обчислює.

]]> PRJ-01 дає ранні терміни прямим проходом; PRJ-04 визначає сам критичний шлях за нульовими резервами; PRJ-06 рахує дисперсію тривалості окремої роботи для методу PERT; PRJ-09 дає вільний резерв — величину, відмінну від повного резерву PRJ-03.

  • PRJ-01 → Ранній старт і фініш роботи (прямий прохід) — Так. PRJ-01 — це ES = max(EF попередників), EF = ES + t.
  • PRJ-04 → Критичний шлях мережі — Так. PRJ-04 визначає найдовший шлях, сума резервів якого дорівнює нулю.
  • PRJ-06 → Дисперсія тривалості окремої роботи — Так. PRJ-06 — це σ² = ((p − o) / 6)², складова методу PERT.
  • PRJ-09 → Вільний резерв часу роботи — Так. PRJ-09 — різниця між найменшим раннім стартом наступників і раннім фінішем роботи.
]]> 1 0 0 t07-q009 true Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> bloom-understand topic-t07 У проєкті критичний шлях має резерв 0 і дисперсію 2,0; другий, майже критичний шлях має резерв лише 1 тиждень і дисперсію 3,5. Чому класичний розрахунок імовірності методом PERT для такого проєкту може бути завищеним?

]]> Це відомий недолік методу PERT — ефект злиття шляхів (merge bias): дисперсія й імовірність рахуються лише для «офіційного» критичного шляху, а шлях із високою дисперсією і малим резервом має реальний шанс перевищити його й самому стати критичним. Метод цей ризик не враховує.

]]> 1 0 0 t07-q010 true true abc 0 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Дисперсія 2,0 — просто сума дисперсій критичних робіт за формулою PRJ-06; сама по собі вона не є помилкою і не потребує коригування.

]]> Критичним є шлях з нульовим резервом (PRJ-04). Резерв 1 тиждень означає, що шлях некритичний, хоч і близький до критичного.

]]> Так. Це ефект злиття шляхів: що менший резерв і більша дисперсія такого шляху, то вищий шанс, що саме він, а не «офіційний» критичний шлях, визначить фактичний строк.

]]> Метод PERT застосовний до мереж із будь-якою кількістю шляхів; проблема не в застосовності методу, а в тому, що він не враховує дисперсію нехай навіть майже критичних шляхів.

]]> bloom-understand topic-t07 Робота має трьох безпосередніх попередників з ранніми фінішами 5, 9 і 7 тижнів; сама робота триває 3 тижні. Який її ранній фініш (EF), тижнів?

]]> Ранній старт роботи дорівнює максимуму з ранніх фінішів усіх попередників (PRJ-01): ES = max(5; 9; 7) = 9. Ранній фініш EF = ES + t = 9 + 3 = 12 тижнів.

Джерело: розділ 10, п. 10.11 «Методи сітьового планування. Техніка управління проектами методом критичного шляху (СРМ)», с. 307, ранні строки подій (PRJ-01) Капінос Г.І., Бабій І.В. Операційний менеджмент, 2013 (перевірено 23.09.2026)

]]> 1 0 0 t07-q011 12 Правильно: ES = max(5; 9; 7) = 9, EF = 9 + 3 = 12 тижнів.

]]> 0.01 9 Це лише ранній старт (ES) роботи — максимум з ранніх фінішів попередників. До нього ще треба додати тривалість самої роботи.

]]> 0.01 24 Так вийде, якщо підсумувати всі ранні фініші попередників замість того, щоб узяти їхній максимум: (5 + 9 + 7) + 3 = 24.

]]> 0.01 8 Так вийде, якщо взяти мінімум з ранніх фінішів попередників (5) замість максимуму, а тоді додати тривалість: 5 + 3.

]]> 0.01 0 0.1 3 0 bloom-apply topic-t07 Для роботи маємо три оцінки тривалості методом PERT: оптимістична 4 тижні, найімовірніша 6 тижнів, песимістична 14 тижнів. Чому дорівнює очікуваний час цієї роботи te, тижнів?

]]> Очікуваний час PERT (PRJ-05): te = (o + 4m + p) / 6 = (4 + 4·6 + 14) / 6 = (4 + 24 + 14) / 6 = 42 / 6 = 7,0 тижня. Найімовірніша оцінка враховується вчетверо, тому проста середня арифметична трьох оцінок дає інше, неправильне число.

Джерело: тема 14 «Управління проектами», п. 14.3 «Сіткове планування та управління», с. 124, очікувана тривалість за трьома оцінками (PRJ-05) Гевко І. Операційний менеджмент, 2017 (перевірено 23.09.2026)

]]> 1 0 0 t07-q012 7 Правильно: (4 + 4·6 + 14) / 6 = 42 / 6 = 7,0 тижня.

]]> 0.01 8 Так вийде, якщо порахувати просту середню арифметичну трьох оцінок (4+6+14)/3, а не зважену формулу PRJ-05, де m враховується вчетверо.

]]> 0.01 9 Так вийде, якщо порахувати середнє лише оптимістичної й песимістичної оцінок (4+14)/2, проігнорувавши найімовірнішу оцінку.

]]> 0.01 6 Це просто найімовірніша оцінка m без урахування оптимістичної й песимістичної — формула PRJ-05 враховує всі три.

]]> 0.01 0 0.1 3 0 bloom-apply topic-t07 Робота має ранній старт 10 і ранній фініш 16 тижнів; пізній старт 14 і пізній фініш 20 тижнів. Чому дорівнює її резерв часу, тижнів?

]]> Резерв часу роботи (PRJ-03): Резерв = LS − ES = 14 − 10 = 4 тижні. Перевірити можна й другим способом: LF − EF = 20 − 16 = 4 тижні — те саме число.

Джерело: розділ 10, п. 10.11 «Методи сітьового планування. Техніка управління проектами методом критичного шляху (СРМ)», с. 308, повний резерв часу роботи (PRJ-03) Капінос Г.І., Бабій І.В. Операційний менеджмент, 2013 (перевірено 23.09.2026)

]]> 1 0 0 t07-q013 4 Правильно: LS − ES = 14 − 10 = 4 тижні (те саме дає LF − EF = 20 − 16 = 4).

]]> 0.01 6 Це тривалість самої роботи (EF − ES = 16 − 10 = 6), а не її резерв часу.

]]> 0.01 10 Це значення раннього старту (ES) роботи, а не резерв часу.

]]> 0.01 14 Це значення пізнього старту (LS) роботи самого по собі, а не різниця LS − ES, яка і дає резерв.

]]> 0.01 0 0.1 3 0 bloom-apply topic-t07 Роботу можна стиснути з 6 до 4 тижнів; нормальна вартість — 500 тис. грн, вартість стиснення — 900 тис. грн. Максимально можливе скорочення тривалості цієї роботи становить {1:NUMERICAL:=2:0.01#Правильно: 6 − 4 = 2 тижні максимально можливого скорочення.~4:0.01#Це мінімально можлива (crash) тривалість роботи саму по собі, а не величина можливого скорочення.~6:0.01#Це нормальна тривалість роботи, а не величина, на яку її можна скоротити.} тижні. Нахил вартості дорівнює {1:NUMERICAL:=200:0.01#Правильно: (900 − 500) / (6 − 4) = 400 / 2 = 200 тис. грн за тиждень.~400:0.01#Це різниця вартостей (900 − 500), без ділення на кількість тижнів можливого скорочення.~100:0.01#Так вийде, якщо поділити різницю вартостей на нормальну тривалість (400 / 4) замість величини скорочення (400 / 2).} тис. грн за тиждень скорочення.

]]> Максимальне скорочення — це різниця між нормальною і мінімально можливою (crash) тривалістю: 6 − 4 = 2 тижні. Нахил вартості (PRJ-08): (Вартість стиснення − Нормальна вартість) / (Нормальна тривалість − Тривалість стиснення) = (900 − 500) / (6 − 4) = 400 / 2 = 200 тис. грн за тиждень.

Джерело: розділ 3 «Project Management», підрозділ «Cost-Time Trade-Offs and Project Crashing» (PRJ-08) Heizer J., Render B., Munson C. Operations Management, 2016 (перевірено 23.09.2026)

]]> 0 0 t07-q014 bloom-apply topic-t07 Критичний шлях проєкту — 20 тижнів, найближчий резервний шлях (без жодної спільної роботи з критичним) — 17 тижнів. Найдешевша робота критичного шляху має нахил вартості (PRJ-08) 200 тис. грн/тиждень і технічно допускає стиснення аж до 5 тижнів. Менеджер одразу стискає саме цю роботу на всі 5 тижнів, щоб не перераховувати графік по кроках. Що станеться зі строком проєкту?

]]> Перші 3 тижні стиснення скорочують проєкт до 17 тижнів — рівно до довжини резервного шляху. Після цього резервний шлях сам стає критичним (його резерв повністю з’їдено), і подальше стиснення тієї самої роботи вже не скорочує строку проєкту: він тримається на 17 тижнях, доки не почати стискати й другий шлях. Гроші за 4-й і 5-й тижні стиснення сплачено, а строку це не зменшило.

]]> 1 0 0 t07-q015 true true abc 0 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Незмінний нахил вартості говорить лише про ціну кожного наступного тижня стиснення, а не про те, що кожен тиждень однаково скорочує строк проєкту: після 3-го тижня резервний шлях сам стає критичним, і подальше стиснення більше не транслюється в скорочення строку.

]]> Тут сплутано дві різні межі: технічна межа стиснення самої роботи (5 тижнів) і структурна межа, після якої стиснення перестає давати ефект (різниця шляхів, 3 тижні). Стиснути роботу на всі 5 тижнів технічно можливо — просто останні 2 з них не скорочують проєкт.

]]> Робота лежить на критичному шляху, а не на резервному, і саме тому її стиснення на перші 3 тижні напряму скорочує строк проєкту. Відсутність спільності з резервним шляхом означає лише те, що вона не скорочує обидва шляхи одночасно, а не те, що вона взагалі не впливає на строк.

]]> Так. Щойно різницю в 3 тижні вичерпано, резервний шлях сам стає критичним; подальше стиснення тієї самої роботи коштує грошей, але вже не скорочує проєкт, доки не почати стискати й другий шлях теж.

]]> bloom-analyze topic-t07 Загальний менеджмент якості, показники й нормативи якості, статистичний контроль процесу, придатність процесу та управління продуктивністю.

]]> tr-t08 Яке з наведених формулювань точно відповідає означенню якості, яке курс бере за основу?

]]> Якість — рівень (ступінь), до якого сукупність власних характеристик об’єкта задовольняє сформульовані потреби чи очікування; означення робить якість відносною, а не абсолютною досконалістю.

]]> 1 0 0 t08-q001 true true abc 0 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Так. Це і є означення якості, яке бере курс: відповідність характеристик вимогам, а не абсолютна властивість самого об’єкта.

]]> Це поширена, але хибна підміна: якість — не відсутність дефектів як факт, а відповідність сформульованим вимогам; вимога сама може допускати певний рівень дефектності.

]]> Це підміняє відносне поняття якості абсолютним: продукт, зроблений «найкраще, як тільки можливо», без урахування вимог замовника, може бути і надлишково дорогим, і непридатним для конкретного застосування.

]]> bloom-remember topic-t08 Оцініть твердження. Загальний менеджмент якості (TQM) означає, що основні зусилля контролю зосереджують на перевірці готової продукції наприкінці виробничого процесу.

]]> Історично контроль зосереджувався на готовій продукції; TQM і принцип «вбудованої якості» перенесли акцент на сам процес — дефект виявляють і усувають там, де він виникає, а не там, де закінчується виробництво.

]]> 1 1 0 t08-q002 true Ні, це не так. TQM, навпаки, переносить перевірку з готової продукції на сам процес: якість вбудовують у кожен крок так, щоб дефект не міг пройти далі свого робочого місця, — це і є зміна ставлення до контролю за Демінгом.

]]> false Так, твердження хибне. TQM зосереджує зусилля не на контролі готової продукції, а на вбудовуванні якості в кожен крок процесу — контроль на виході є лише останньою, найдорожчою лінією захисту.

]]> bloom-remember topic-t08 Установіть відповідність між категорією витрат на якість (класифікація PAF) та її визначенням.

]]> Чотири категорії разом складають витрати на якість (QC-06): дві — попередження й оцінювання — запобігають дефекту чи виявляють його до відвантаження, дві інші — внутрішні й зовнішні втрати — це вже сплачена ціна дефекту, який стався.

  • Витрати на попередження → Заходи, які запобігають виникненню дефекту до того, як він стався, — навчання персоналу, планування якості — Так. Це найдешевша з чотирьох категорій за класичною логікою вартості якості: гривня, вкладена в попередження, зазвичай заощаджує в рази більше на втратах.
  • Витрати на оцінювання → Виявлення дефекту, який уже потенційно існує, через вимірювання й контроль до відвантаження — Так. Оцінювання не запобігає дефекту, а лише виявляє вже наявний — раніше, ніж він дістанеться споживача.
  • Внутрішні втрати → Брак і переробка, виявлені до відвантаження продукції споживачу — Так. Дефект уже стався, але ще не дістався споживача — це дешевше за зовнішні втрати, хоч і дорожче за попередження.
  • Зовнішні втрати → Рекламації, повернення й гарантійний ремонт, виявлені вже після того, як продукція дісталася споживача — Так. Найдорожча категорія: до вартості самого дефекту додається вартість втраченої довіри й репутації.
]]> 1 0 0 t08-q003 true Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> bloom-remember topic-t08 Яку зміну в ставленні до контролю Едвардс Демінг сформулював як принцип управління якістю?

]]> Демінг сформулював зміну ставлення до контролю як окремий принцип: замість масового контролю готової продукції необхідно вбудовувати якість у продукцію та процеси, щоб дотримання вимог забезпечувалося самим ходом роботи.

]]> 1 0 0 t08-q004 true true abc 0 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Демінг говорив про протилежне: не про перехід до суцільного контролю, а про вбудовування якості в процес, що якраз зменшує потребу і в суцільному, і у вибірковому контролі.

]]> Це пряма протилежність принципу Демінга: він закликав переносити акцент із контролю готової продукції на сам процес, а не навпаки.

]]> Так. Це та сама зміна, яку демонструє й кейс Toyota: дефект виявляють і зупиняють у процесі, а не наприкінці лінії.

]]> bloom-remember topic-t08 Яка контрольна карта застосовна, коли показник має лише два значення — «придатна одиниця» чи «непридатна», — а не числове вимірювання?

]]> За альтернативною ознакою («так» або «ні») застосовують p-карту (QC-02), яка відстежує частку дефектних одиниць у підгрупі; карти середніх і розмахів потребують числового вимірювання.

]]> 1 0 0 t08-q005 true true abc 0 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Карта середніх застосовна лише до числового (кількісного) показника — вона відстежує середнє значення вимірювання в підгрупі, якого в альтернативній ознаці просто немає.

]]> Так. p-карта (QC-02) відстежує частку дефектних одиниць у підгрупі — саме те, що потрібно для альтернативної («так» чи «ні») ознаки.

]]> Карти кількісної ознаки (X̄ і R) непридатні до альтернативної ознаки в принципі, а не «довільно обрані» — їм нема чого вимірювати як середнє чи розмах там, де є лише «так» або «ні».

]]> bloom-remember topic-t08 Чому індекс Cpk ніколи не може бути більшим за індекс Cp того самого процесу?

]]> Cp — це ширина поля допуску, поділена на розмах природної варіації; Cpk бере менше з двох відстаней від середнього до кожної межі допуску, тому будь-яке зміщення середнього від центру знижує Cpk відносно Cp, а точне центрування — єдиний випадок, коли вони рівні.

]]> 1 0 0 t08-q006 true true abc 0 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Обидва індекси рахують за тим самим процесом і тими самими даними про розкид; розбіжність між ними пояснюється не розміром вибірки, а тим, що Cpk враховує центрування, а Cp — ні.

]]> Обидва індекси застосовують саме до кількісної ознаки процесу; поняття «альтернативна ознака» стосується контрольних карт (p-карти), а не індексів придатності процесу.

]]> Так. Саме тому зміщення середнього до однієї з меж знижує одну з двох часток формули Cpk, а Cp цього зміщення взагалі не бачить.

]]> bloom-understand topic-t08 Оцініть твердження. Норматив, установлений законом як державний соціальний стандарт, лишається зовнішньою межею для оператора незалежно від того, наскільки власний показник компанії його перевищує.

]]> Норматив і власний показник компанії — це два різні виміри того самого поняття: перший заданий ззовні як обов’язкова межа, другий рахує сама компанія; великий запас другого над першим не скасовує норматив і не доводить, що обидва виміряні однією методикою.

]]> 1 1 0 t08-q007 true Так, це правильно. Норматив заданий актом ззовні і не переглядається розрахунком компанії; великий запас власного показника над нормативом лише показує позицію компанії, а не скасовує сам норматив як межу.

]]> false Ні, твердження правильне. Норматив, заданий актом, залишається зовнішньою межею постійно; те, що компанія перевищує його зі значним запасом, не робить норматив необов’язковим чи застарілим.

]]> bloom-understand topic-t08 Контрольна карта показала точку за верхньою межею. Оператор підлаштував обладнання так, щоб наступне вимірювання знову влізло в норму, і продовжив роботу. Що він зробив не так?

]]> Сигнал контрольної карти — привід шукати корінну причину, а не підлаштовувати обладнання чи саму карту під нове значення; компенсаційне підлаштування приховує особливу причину, замість того щоб її усунути.

]]> 1 0 0 t08-q008 true true abc 0 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Так. Це і є заборонене компенсаційне підлаштування: воно приховує особливу причину замість того, щоб її усунути, і суперечить самій дисципліні статистичного контролю процесу.

]]> Тип карти тут ні до чого: незалежно від того, кількісна ознака чи альтернативна, сигнал за межею завжди вимагає пошуку причини, а не підлаштування.

]]> Навпаки: дисципліна статистичного контролю процесу прямо забороняє підлаштовувати обладнання під сигнал замість пошуку кореневої причини — саме цю пастку курс окремо застерігає.

]]> bloom-understand topic-t08 Установіть відповідність між інструментом чи методом і задачею, яку він вирішує.

]]> Кожен інструмент цієї теми вирішує свою задачу: вибірковий контроль — рішення про партію, діаграма Парето — пріоритезацію причин, діаграма Ісікави — пошук кореневої причини, а QFD — перенесення вимог споживача в проєктування ще до того, як з’явився перший контроль.

  • Вибірковий контроль → Ухвалити рішення про партію сировини чи готової продукції за результатом перевірки її частини — Так. Вибірковий контроль — свідомий компроміс між надійністю суцільної перевірки й витратами на неї.
  • Діаграма Парето → Показати, яка нечисленна група причин дає більшість втрат від дефектів — Так. Це дозволяє спрямувати ресурс поліпшення на найважливіші причини першими.
  • Діаграма Ісікави → Структурувати можливі причини вже виявленої проблеми за категоріями для пошуку кореневої причини — Так. Схема «риб’ячий кістяк» упорядковує обговорення командою, замість того щоб зупинитися на першому поясненні.
  • Розгортання функції якості (QFD) → Перенести вимоги споживача в технічні характеристики продукту ще на стадії проєктування — Так. QFD впливає на те, що ще буде спроєктовано, а не на те, що вже зроблено.
]]> 1 0 0 t08-q009 true Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> bloom-understand topic-t08 Штраф регулятора і повернення коштів пасажирам після зриву обслуговування авіакомпанії — до якої категорії витрат на якість вони належать?

]]> Штраф і повернення коштів сплачені вже після того, як збій обслуговування дістався мільйонів пасажирів, — це зовнішні втрати за класифікацією PAF, найдорожча з чотирьох категорій.

]]> 1 0 0 t08-q010 true true abc 0 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Оцінювання — це виявлення дефекту компанією до того, як він дістанеться споживача; тут дефект (зрив обслуговування) уже дістався мільйонів пасажирів, тому це не оцінювання, а вже сплачена ціна відмови.

]]> Так. Штраф і повернення коштів — фактично сплачена ціна відмови сервісної системи вже після того, як вона зачепила споживача.

]]> Штраф справді може стимулювати майбутні інвестиції в попередження, але сам він — не інвестиція в запобігання, а плата за дефект, який уже стався; це різні категорії витрат.

]]> bloom-understand topic-t08 Дільниця контролю щодня бере вибірку з 80 одиниць продукції. За 25 останніх підгруп разом перевірено 2 000 одиниць, з яких дефектними виявилися 100. Обчисліть верхню контрольну межу UCLp, %.

]]> UCLp = p̄ + 3√(p̄(1 − p̄)/n) (QC-02). Середня частка дефектних: p̄ = 100 / 2 000 = 0,05. Стандартне відхилення: √(0,05 · 0,95 / 80) ≈ 0,0244. UCLp = 0,05 + 3 · 0,0244 ≈ 0,1231, тобто 12,3 %.

Джерело: Supplement 6 «Statistical Process Control», підрозділ «Control Charts for Attributes», p-chart (QC-02) Heizer J., Render B., Munson C. Operations Management, 2016 (перевірено 23.09.2026)

]]> 1 0 0 t08-q011 12.3 Правильно: p̄ = 0,05; 0,05 + 3√(0,05 · 0,95 / 80) ≈ 0,123, тобто 12,3 %.

]]> 0.1 18.1 Так вийде, якщо у формулі стандартного відхилення підставити кількість підгруп (25) замість обсягу однієї підгрупи (80). У формулі QC-02 n — це саме обсяг підгрупи.

]]> 0.1 7.4 Це межа без множника 3 — тобто на одне стандартне відхилення від середньої частки, а не на три, як вимагає формула QC-02.

]]> 0.1 0 Це нижня контрольна межа LCLp (яка тут виходить від’ємною і тому дорівнює нулю), а не верхня UCLp, яку просить питання.

]]> 0.1 0 0.1 3 0 bloom-apply topic-t08 Поле допуску процесу — від 190 до 210 (USL = 210, LSL = 190), стандартне відхилення процесу σ = 2,5. Обчисліть індекс Cp.

]]> Cp = (USL − LSL) / (6σ) (QC-04). Ширина поля допуску: 210 − 190 = 20. Cp = 20 / (6 · 2,5) = 20 / 15 ≈ 1,33.

Джерело: Supplement 6 «Statistical Process Control», підрозділ «Process Capability», Process Capability Ratio (Cp) (QC-04) Heizer J., Render B., Munson C. Operations Management, 2016 (перевірено 23.09.2026)

]]> 1 0 0 t08-q012 1.33 Правильно: 20 / (6 · 2,5) = 20 / 15 ≈ 1,33.

]]> 0.01 2.67 Це результат формули з 3σ у знаменнику (20 / 7,5) — формула Cp (QC-04) використовує саме 6σ.

]]> 0.01 8 Це ширина поля допуску, поділена просто на σ (20 / 2,5), без множника 6 у знаменнику формули QC-04.

]]> 0.01 0.75 Це перевернутий дріб (6σ поділено на ширину поля допуску, 15 / 20), а не Cp за формулою QC-04.

]]> 0.01 0 0.1 3 0 bloom-apply topic-t08 Той самий процес (USL = 210, LSL = 190, σ = 2,5) має середнє μ = 204, зсунуте до верхньої межі. Обчисліть індекс Cpk.

]]> Cpk = min[(USL − μ)/(3σ); (μ − LSL)/(3σ)] (QC-05). (210 − 204)/(3 · 2,5) = 6/7,5 = 0,8; (204 − 190)/(3 · 2,5) = 14/7,5 ≈ 1,87. Менше з двох значень: Cpk = 0,8.

Джерело: Supplement 6 «Statistical Process Control», підрозділ «Process Capability», Process Capability Index (Cpk) (QC-05) Heizer J., Render B., Munson C. Operations Management, 2016 (перевірено 23.09.2026)

]]> 1 0 0 t08-q013 0.8 Правильно: min[6/7,5; 14/7,5] = min[0,8; 1,87] = 0,8.

]]> 0.01 1.33 Це значення Cp для того самого поля допуску й розкиду (питання q012), а не Cpk: Cp не враховує зміщення середнього, тому дає інше число.

]]> 0.01 1.87 Це більше з двох значень формули QC-05 (14/7,5), а не менше; формула Cpk бере саме мінімум двох часток, бо процес обмежує та межа допуску, до якої середнє ближче.

]]> 0.01 0.4 Це результат із 6σ у знаменнику (6/15) замість 3σ, як вимагає формула Cpk (QC-05).

]]> 0.01 0 0.1 3 0 bloom-apply topic-t08 Підприємство за рік мало виручку 20 000 000 гривень. Витрати на якість за категоріями: попередження — 800 000 гривень, оцінювання — 600 000 гривень, внутрішні втрати — 1 200 000 гривень, зовнішні втрати — 1 400 000 гривень. Частка витрат на якість у виручці дорівнює {1:NUMERICAL:=20:0.1#Правильно: (800 000 + 600 000 + 1 200 000 + 1 400 000) / 20 000 000 · 100% = 20,0% (COQ-01).~13:0.1#Так вийде, якщо забути категорії попередження й оцінювання в чисельнику (2 600 000 / 20 000 000). До загальних витрат на якість (QC-06) входять усі чотири категорії.~7:0.1#Так вийде, якщо врахувати в чисельнику лише попередження й оцінювання (1 400 000 / 20 000 000). До загальних витрат на якість (QC-06) входять усі чотири категорії, зокрема й внутрішні та зовнішні втрати.} %. Частка зовнішніх втрат у загальних витратах на якість дорівнює {1:NUMERICAL:=35:0.1#Правильно: 1 400 000 / 4 000 000 · 100% = 35,0% (COQ-02).~30:0.1#Це частка внутрішніх втрат (1 200 000 / 4 000 000), а не зовнішніх — категорії переплутано.~20:0.1#Це або частка попередження в загальних витратах на якість, або частка витрат на якість у виручці (перше питання цього завдання) — не частка зовнішніх втрат.} %.

]]> Загальні витрати на якість: 800 000 + 600 000 + 1 200 000 + 1 400 000 = 4 000 000 гривень (QC-06). Частка у виручці: 4 000 000 / 20 000 000 · 100% = 20,0% (COQ-01). Частка зовнішніх втрат: 1 400 000 / 4 000 000 · 100% = 35,0% (COQ-02).

Джерело: розділ 6 «Managing Quality», підрозділ «Cost of Quality (COQ)», похідний показник — частка суми чотирьох категорій витрат на якість у виручці (COQ-01) Heizer J., Render B., Munson C. Operations Management, 2016 (перевірено 23.09.2026)

Джерело: розділ 6 «Managing Quality», підрозділ «Cost of Quality (COQ)», похідний показник — частка однієї з чотирьох категорій у сумі витрат на якість (COQ-02) Heizer J., Render B., Munson C. Operations Management, 2016 (перевірено 23.09.2026)

]]> 0 0 t08-q014 bloom-apply topic-t08 Два процеси мають однаковий Cp, але Cpk процесу Б значно нижчий, бо його середнє зсунуте до межі допуску. Менеджер пропонує підняти Cpk, домовившись із замовником про ширше поле допуску, замість того щоб центрувати сам процес. Чи розв’яже це проблему, яку виявив Cpk?

]]> Cp і Cpk обчислюються за реальним розкидом і реальним середнім процесу (QC-04, QC-05). Розширення поля допуску — це зміна вимоги на папері, а не зміна самого процесу: індекси формально зростуть, але фізичний розкид і зміщення середнього залишаться тими самими, а разом з ними — і той ризик, який Cpk мав виявити.

]]> 1 0 0 t08-q015 true true abc 0 Правильно.

]]> Частково правильно.

]]> Неправильно.

]]> Перерахунок індексів справді не потребує змін у процесі — і саме в цьому проблема: підвищення індексу без зміни розкиду чи центрування не усуває причину, яку Cpk мав виявити, а лише ховає її за новим числом.

]]> Так. Якщо замовник погодиться на ширший допуск, індекси формально зростуть, але процес фізично залишиться так само нецентрованим: ризик, який Cpk мав виявити, нікуди не дінеться.

]]> Розширення поля допуску збільшує чисельник в обох формулах (QC-04, QC-05), тому обчислені індекси зростають, а не падають; помилка тут не в напрямку зміни, а в тому, що вона нічого не виправляє в самому процесі.

]]> bloom-analyze topic-t08