1 0 dictionary 1 1 1 0 0 1 0 10 Діяльність з управління ресурсами і процесами, які перетворюють входи організації на товари та послуги: проєктування операційної системи, планування її завантаження, організація і контроль виконання операцій. Терміни «управління виробництвом», «виробничий менеджмент» і «операційний менеджмент» вживаються як рівнозначні, бо та сама логіка працює і на заводі, і в лікарні, і в банку.

Див. також: Операційна функція, Операційний менеджер, Операція, Продуктивність.

]]> 1 0 0 1 1 0 Сукупність дій, унаслідок яких організація створює продукцію або послугу для зовнішнього споживача. Одна з трьох базових функцій підприємства поряд з маркетингом, який визначає попит, і фінансами, які оцінюють, наскільки економно цей попит задовольняється. Операційну функцію виконують усі без винятку організації, незалежно від галузі й форми власності.

Див. також: Операційний менеджмент, Операція, Процес перетворення.

]]> 1 0 0 1 1 0 Завершена частина процесу, яку виконують над одним предметом праці на одному робочому місці: закінчена сукупність цілеспрямованих дій, що має власну мету й власний результат. Операція змінює фізичні або хімічні властивості предмета, з’єднує чи роз’єднує його частини, готує його до наступної дії або створює й передає інформацію.

Див. також: Операційна функція, Процес перетворення, Операційний процес.

]]> 1 0 0 1 1 0 Ядро операційної системи: послідовність дій, у ході яких входи (матеріали, люди, обладнання, інформація, клієнти) стають виходами (продукцією чи послугою). Перетворення буває фізичним, просторовим, обмінним, складським, фізіологічним та інформаційним — за характером зміни, якої зазнає предмет операційної діяльності.

Див. також: Операційна функція, Додана вартість, Модель «вхід — перетворення — вихід».

]]> 1 0 0 1 1 0 Приріст вартості, який процес перетворення створює понад вартість спожитих ресурсів: різниця між вартістю виходу і вартістю входів. Це мірило корисності операції для споживача: дія, за яку споживач не готовий платити і яка не потрібна для отримання продукту, доданої вартості не створює і вважається втратою.

Див. також: Процес перетворення, Продуктивність, Ефективність операційної системи.

]]> 1 0 0 1 1 0 Відношення обсягу випуску операційної системи до обсягу витрачених на нього ресурсів за той самий період. Показник відповідає на питання, скільки виходу знято з одиниці входу, і зростає лише тоді, коли випуск збільшується швидше за витрати ресурсів. Залежно від того, які саме входи стоять у знаменнику, розрізняють часткову, багатофакторну й загальну продуктивність.

Див. також: Часткова продуктивність, Багатофакторна продуктивність, Ефективність операційної системи, Результативність операційної системи.

]]> 1 0 0 1 1 0 Продуктивність, у знаменнику якої стоїть один вид ресурсу: праця, матеріали, енергія або капітал. Легко вимірюється й легко тлумачиться, але показує лише одну грань роботи системи: часткова продуктивність за працею може зростати саме тому, що працю замінили дорожчим обладнанням або енергією.

Див. також: Продуктивність, Багатофакторна продуктивність, Ефективність операційної системи.

]]> 1 0 0 1 1 0 Продуктивність, у знаменнику якої стоїть сума кількох видів ресурсів, зведених до спільної одиниці вимірювання — найчастіше до грошової. Показує віддачу операційної системи загалом і не дає «поліпшити» результат простою заміною одного ресурсу іншим: заміна відображається і в чисельнику, і в знаменнику.

Див. також: Продуктивність, Часткова продуктивність, Результативність операційної системи.

]]> 1 0 0 1 1 0 Міра економності операційної системи: наскільки ощадно вона витрачає ресурси на отриманий результат. Відповідає на питання «чи правильно ми робимо роботу» і вимірюється співвідношеннями виходу і входу — продуктивністю, використанням потужності, часткою часу корисної роботи обладнання.

Див. також: Продуктивність, Результативність операційної системи, Додана вартість.

]]> 1 0 0 1 1 0 Міра досягнення поставлених цілей: наскільки повно операційна система дає той результат, заради якого її створено, — потрібний обсяг, потрібної якості, у потрібний строк. Відповідає на питання «чи ту роботу ми робимо» і не замінюється ефективністю: систему можна дуже економно завантажити випуском, який нікому не потрібен.

Див. також: Ефективність операційної системи, Продуктивність, Операційний менеджмент.

]]> 1 0 0 1 1 0 Керівник, який відповідає за ресурси і процеси створення продукту чи послуги: за структурні рішення про потужність, розміщення й технологію та за поточні рішення про завантаження, запаси, графіки й якість. Працює в циклі «планування — організація — мотивація — контроль — координація» і відповідає за результат операційної системи перед іншими функціями підприємства.

Див. також: Операційний менеджмент, Операційна функція, Результативність операційної системи.

]]> 1 0 0 1 1 0 Підхід, сформований на межі XIX і XX століть Фредеріком Тейлором і його послідовниками: замість покладатися на досвід робітника, операцію розкладають на елементарні рухи, вимірюють їх тривалість, закріплюють найкращий спосіб виконання нормою й добирають та навчають працівника під цю норму. Із цього підходу виросли нормування праці, поділ праці за операціями й сам вимір продуктивності.

Див. також: Операційний менеджмент, Продуктивність, Операція.

]]> 1 0 0 1 1 0 Розробка загальної політики та планів використання ресурсів фірми, націлених на максимально ефективну підтримку її довгострокової конкурентної стратегії. Підсистема корпоративної стратегії поряд з маркетинговою й фінансовою: розгортається у структурні рішення (процес, потужність, вертикальна інтеграція, робоча сила, технологія) і спирається на тактику як спосіб поточної реалізації.

Див. також: Операційні пріоритети, Стратегія процесу, Виражена компетентність.

]]> 1 0 0 1 1 0 Напрями, за якими підприємство обирає конкурувати своєю операційною системою: витрати, якість і надійність продукції, термін виконання замовлення та гнучкість. Жодна операційна система не може бути водночас найкращою за всіма напрямами — вибір провідного пріоритету завжди супроводжується компромісом.

Див. також: Пріоритет витрат, Пріоритет якості та надійності, Пріоритет часу виконання, Пріоритет гнучкості, Компроміс операційних пріоритетів.

]]> 1 0 0 1 1 0 Операційний пріоритет, провідний там, де обсяг продажів сегмента ринку залежить винятково від того, наскільки низькими є витрати виробника — типово для товарів повсякденного попиту, які споживач не розрізняє між компаніями. Бути виробником з найнижчими витратами — умова необхідна для успіху на такому сегменті, але не достатня для високої рентабельності.

Див. також: Операційні пріоритети, Компроміс операційних пріоритетів, Кваліфікаційна вимога ринку.

]]> 1 0 0 1 1 0 Операційний пріоритет, що об’єднує якість продукту (рівень якої залежить від сегмента, для якого продукт призначений) і якість процесу, яка визначає, наскільки послідовно виріб виходить без дефектів і, отже, наскільки надійним є результат для споживача.

Див. також: Операційні пріоритети, Виражена компетентність, Кваліфікаційна вимога ринку.

]]> 1 0 0 1 1 0 Операційний пріоритет, що охоплює швидкість виконання замовлення чи надання послуги та надійність постачання — здатність поставити товар чи послугу точно в обіцяний термін або раніше. Для сегментів, де він провідний, обидві здатності важливі однаково: швидкий, але ненадійний постачальник програє так само, як надійний, але повільний.

Див. також: Операційні пріоритети, Виграшна характеристика замовлення, Стратегія процесу.

]]> 1 0 0 1 1 0 Операційний пріоритет — здатність компанії пропонувати споживачам широкий вибір товарів, швидко розробляти нову продукцію та перебудовувати наявні процеси під її випуск, а також швидко й адекватно реагувати на зміну попиту.

Див. також: Операційні пріоритети, Компроміс операційних пріоритетів, Життєвий цикл продукту.

]]> 1 0 0 1 1 0 Ціна, яку операційна система платить за перевагу в одному операційному пріоритеті втратою в іншому: жодна реальна система не може одночасно бути найдешевшою, найякіснішою, найшвидшою і найгнучкішою, бо кожен із цих результатів спирається на протилежні структурні рішення.

Див. також: Операційні пріоритети, Пріоритет витрат, Пріоритет гнучкості.

]]> 1 0 0 1 1 0 Критерій, якому продукт чи послуга зобов’язані відповідати, щоб узагалі потрапити до розгляду споживачем: без нього замовлення не отримати, але сама лише його наявність замовлення ще не гарантує. Термін увів професор Террі Хілл для опису конкурентних пріоритетів, орієнтованих на маркетинг.

Див. також: Виграшна характеристика замовлення, Операційні пріоритети.

]]> 1 0 0 1 1 0 Характеристика, яка серед кандидатів, що вже пройшли кваліфікацію ринку, фактично вирішує, кому дістанеться замовлення. За узагальненими даними досліджень великих виробничих фірм, низька ціна найчастіше виступає саме виграшною характеристикою, тоді як якість і вчасність постачання — типові кваліфікаційні вимоги; для кожного конкретного продукту цю пару визначають окремо.

Див. також: Кваліфікаційна вимога ринку, Пріоритет витрат.

]]> 1 0 0 1 1 0 Послідовність стадій, через які проходить продукт від виведення на ринок до зняття з виробництва: зародження, зростання, зрілість, насичення, спад. Кожна стадія вимагає іншого процесу виробництва й спирається на іншу конкурентну перевагу; розбіжність між життєвим циклом продукту і життєвим циклом процесу, яким його виготовляють, шкодить конкурентоспроможності організації.

Див. також: Пріоритет гнучкості, Стратегія процесу, Операційна стратегія.

]]> 1 0 0 1 1 0 Підхід операційного менеджменту до вибору технології, ступеня автоматизації та стандартизації, якими створюватимуть товар чи послугу, узгоджений з обраними операційними пріоритетами. Операційну систему будують або «від продукту» (стандартний шлях: конструкція товару задає вимоги до процесу), або «від процесу» (виняток для нішевих фірм, що самі є джерелом стандарту якості).

Див. також: Операційна стратегія, Життєвий цикл продукту, Операційні пріоритети.

]]> 1 0 0 1 1 0 Особлива здатність операційної системи, яку конкурентам важко швидко й дешево скопіювати і яка дає підприємству стійку перевагу саме в тих операційних пріоритетах, які воно обрало провідними. Конкурентоспроможність операційної системи — здатність утримувати цю компетентність у часі, зокрема коли зовнішні умови різко змінюються.

Див. також: Операційні пріоритети, Операційна стратегія.

]]> 1 0 0 1 1 0 Підхід до аналізу операційної діяльності, який вимагає спершу окреслити межі цілого й лише потім аналізувати частини: підприємство розглядають як цілісну систему, а операційну систему — як його частину, відокремлену суспільним поділом праці. Вимагає двох дій одразу — декомпозиції (поділу цілого на елементи) і синтезу (дослідження їхніх властивостей саме як частин цілого). Головний практичний наслідок: оптимум цілого не дорівнює сумі оптимумів частин.

Див. також: Операційна система, Переробна підсистема, Підсистема планування й контролю.

]]> 1 0 0 1 1 0 Повна система виробничої (операційної) діяльності підприємства, яка використовує ресурси, щоб перетворити вхід на продукцію чи послугу на виході. Складається з трьох підсистем — переробної, забезпечення та планування й контролю — і відповідає чотирьом критеріям сформованості: економічна самостійність, організаційна цілісність, наявність спеціалізованих інформаційних структур і можливість виділити загальний результат її роботи.

Див. також: Системний підхід, Модель «вхід — перетворення — вихід», Переробна підсистема, Підсистема забезпечення, Підсистема планування й контролю.

]]> 1 0 0 1 1 0 Універсальний опис будь-якої операційної системи: вхід (об’єкти діяльності, засоби діяльності й персонал) надходить у процес перетворення, який дає вихід (основний і другорядний результат), а зворотний зв’язок повертає вимір результату в процес перетворення й у вхід. Модель однаково описує виробничу дільницю, лікарню, банк і транспортну мережу — різниться лише предмет перетворення.

Див. також: Операційна система, Переробна підсистема.

]]> 1 0 0 1 1 0 Підсистема операційної системи, яка безпосередньо перетворює вхідні ресурси на кінцеву продукцію чи послугу: тут відбувається сам процес перетворення. Саме склад і послідовність її операцій визначають, до якого виду належить операційна система — проєктного, одиничного, серійного, масового чи безперервного.

Див. також: Операційна система, Підсистема забезпечення, Підсистема планування й контролю.

]]> 1 0 0 1 1 0 Підсистема операційної системи, яка виконує функції, потрібні для роботи переробної підсистеми, але сама кінцевого продукту не створює: постачання енергією й матеріалами, технічне обслуговування й ремонт обладнання, транспортування, інструментальне господарство. Зупинка підсистеми забезпечення зупиняє переробну підсистему так само надійно, як зупинка самого технологічного агрегату.

Див. також: Переробна підсистема, Операційна система.

]]> 1 0 0 1 1 0 Підсистема операційної системи, яка отримує від переробної підсистеми інформацію про її стан і незавершене виробництво й на цій основі ухвалює рішення про завантаження, послідовність і строки робіт. Саме вона робить операційну систему керованою: без неї переробна й забезпечувальна підсистеми працюють кожна на власний локальний оптимум, а система в цілому — гірше.

Див. також: Операційна система, Переробна підсистема, Системний підхід.

]]> 1 0 0 1 1 0 Операційна система, побудована навколо одного унікального результату з визначеним початком і кінцем: ресурси мобілізують під конкретний проєкт, а після його завершення систему розформовують або перебудовують під наступний. Найнижчий ступінь повторюваності серед усіх видів операційних систем; типові приклади — будівництво об’єкта, суднобудування, впровадження інформаційної системи.

Див. також: Одинична операційна система, Серійна операційна система, Масова операційна система, Безперервна операційна система.

]]> 1 0 0 1 1 0 Операційна система з високою різноманітністю виробів і низьким обсягом випуску кожного з них: універсальне обладнання, групування за технологічною ознакою, кожне замовлення може вимагати власного маршруту й наладки. Високі витрати на одиницю продукції компенсуються гнучкістю щодо номенклатури.

Див. також: Проєктна операційна система, Серійна операційна система.

]]> 1 0 0 1 1 0 Операційна система, у якій продукцію випускають партіями (серіями), що періодично повторюються: обладнання переналаштовують під чергову партію, тому випуск чергується з переналагодженням. Займає проміжне місце між одиничною і масовою системами за обсягом випуску й ступенем повторюваності; усередині виду розрізняють дрібно-, середньо- і великосерійне виробництво.

Див. також: Одинична операційна система, Масова операційна система.

]]> 1 0 0 1 1 0 Операційна система з високим обсягом випуску вузької номенклатури стандартизованої продукції: спеціалізоване обладнання й потокова лінія, закріплена за виробом, дають високу продуктивність ціною низької гнучкості щодо зміни номенклатури.

Див. також: Серійна операційна система, Безперервна операційна система.

]]> 1 0 0 1 1 0 Операційна система, у якій предмет праці рухається через переробну підсистему безперервним потоком, а не дискретними одиницями: зупинка й повторний запуск процесу коштують дорого й часто технологічно обмежені, тому лінію або запускають на повну потужність, або зупиняють — пропорційно попиту її «пригальмувати» не можна. Типова форма процесних (апаратурних) виробництв — хімія, металургія, енергетика.

Див. також: Масова операційна система, Пропускна здатність.

]]> 1 0 0 1 1 0 Співвідношення, яке в стійкому стані операційної системи (коли темп надходження дорівнює темпу виходу) зв’язує середню кількість одиниць у системі, пропускну здатність і середній час перебування одиниці в системі: незавершене виробництво дорівнює добутку пропускної здатності на тривалість проходження. Дійсне для будь-якої черги чи запасу в процесі — виробничого замовлення, пацієнта в лікарні, вагона в ремонті — незалежно від того, що саме відбувається всередині системи.

Див. також: Пропускна здатність, Операційна система.

]]> 1 0 0 1 1 0 Темп, з яким операційна система приймає в обробку й випускає готові одиниці за одиницю часу: кількість одиниць, завершених системою за період, поділена на тривалість цього періоду. У законі Літтла — темп надходження, який за стійкого стану дорівнює темпу виходу.

Див. також: Закон Літтла, Безперервна операційна система.

]]> 1 0 0 1 1 0 Діяльність підприємства, яка охоплює ресурси, процеси й результати операційної системи: залучення матеріальних, трудових, енергетичних та інформаційних ресурсів, їх перетворення операційним процесом і одержання продукції чи послуги, цінної для споживача. Три складові нерозривні — без ресурсу процес не почнеться, без процесу ресурс не стане результатом, а результат без процесу неможливо виміряти.

Див. також: Операційний процес, Виробничий цикл.

]]> 1 0 0 1 1 0 Сукупність взаємопов’язаних основних, допоміжних і обслуговуючих процесів праці й знарядь праці, спрямованих на перетворення предмета праці на готову продукцію чи послугу. Динамічна основа функціонування операційної системи: система задає статичний потенціал (ресурси, потужність, структуру), а операційний процес щоразу реалізує цей потенціал у конкретному потоці робіт.

Див. також: Операційна діяльність, Основний процес, Допоміжний процес.

]]> 1 0 0 1 1 0 Процес, у ході якого предмет праці безпосередньо змінює форму, розміри, внутрішні властивості чи стан і перетворюється на готову продукцію операційної системи. Сукупність основних процесів утворює профіль підприємства: саме за ними визначають, що підприємство виробляє.

Див. також: Допоміжний процес, Операційний процес.

]]> 1 0 0 1 1 0 Процес, який сам не перетворює предмет праці на продукцію операційної системи, а виробляє чи готує те, що фізично споживає основний процес: оснащення та інструмент, енергію, відремонтоване обладнання. На відміну від обслуговуючих процесів (транспортування, складування, контроль якості), які лише рухають, зберігають чи перевіряють, допоміжний процес щоразу постачає ресурс, який основний процес витрачає. Ресурси, які дає допоміжний процес, часто не видно в готовому продукті, але без них основний процес зупиняється.

Див. також: Основний процес, Операційний процес.

]]> 1 0 0 1 1 0 Принцип організації операційного процесу: узгодженість пропускної здатності суміжних ланок процесу між собою. Ділянка, потужніша за сусідню, не збільшує кінцевий випуск, а лише накопичує запас перед вузьким місцем; порушення пропорційності видно за чергою незавершеного виробництва перед конкретною операцією.

Див. також: Безперервність, Паралельність.

]]> 1 0 0 1 1 0 Принцип організації операційного процесу: скорочення або усунення перерв у русі предмета праці — часу пролежування між операціями, очікування транспорту чи простою через незбалансовану потужність. Вимірюється часткою робочого часу в загальній тривалості виробничого циклу.

Див. також: Пропорційність, Виробничий цикл.

]]> 1 0 0 1 1 0 Принцип організації операційного процесу: одночасне виконання частин процесу — кількох операцій над різними деталями партії або кількох елементів однієї операції. Паралельність скорочує тривалість виробничого циклу, але вимагає синхронізації суміжних робочих місць у часі.

Див. також: Паралельний рух партії, Безперервність.

]]> 1 0 0 1 1 0 Принцип організації операційного процесу: рух предмета праці найкоротшим шляхом, без зворотних і зустрічних переміщень між операціями. Забезпечується розміщенням робочих місць у послідовності технологічних операцій, а не за принципом однорідного обладнання.

Див. також: Пропорційність, Ритмічність.

]]> 1 0 0 1 1 0 Принцип організації операційного процесу: рівномірний випуск однакових обсягів продукції за рівні проміжки часу і відповідне рівномірне завантаження робочих місць. Порушення ритмічності — це план, виконаний авралом в останні дні періоду; воно коштує понаднормових, браку й зірваних строків.

Див. також: Пропорційність, Безперервність.

]]> 1 0 0 1 1 0 Календарний період часу, протягом якого предмет праці (партія деталей) проходить усі стадії операційного процесу — від запуску у виробництво на першій операції до здавання готової продукції на складі. Охоплює час виконання технологічних і допоміжних операцій та час перерв. Тривалість циклу залежить від виду руху партії в часі: послідовного, паралельного чи паралельно-послідовного.

Див. також: Послідовний рух партії, Паралельний рух партії, Паралельно-послідовний рух партії.

]]> 1 0 0 1 1 0 Вид руху партії деталей у часі: кожна наступна операція розпочинається лише після завершення обробки всієї партії на попередній операції. Найпростіший в організації та найдовший за тривалістю циклу з трьох видів руху, бо кожна деталь партії чекає обробки всіх інших перед переходом далі.

Див. також: Виробничий цикл, Паралельний рух партії.

]]> 1 0 0 1 1 0 Вид руху партії деталей у часі: деталі передаються з операції на операцію транспортними (передавальними) партіями одразу після обробки, тому різні операції можуть виконуватися одночасно над різними частинами партії. Дає найкоротшу тривалість циклу з трьох видів руху, але за різної тривалості суміжних операцій спричиняє простої робочих місць.

Див. також: Виробничий цикл, Послідовний рух партії, Паралельно-послідовний рух партії.

]]> 1 0 0 1 1 0 Вид руху партії деталей у часі, що поєднує ознаки послідовного й паралельного: кожна операція обробляє всю партію без перерв, а на наступну операцію деталі передають транспортними партіями, щойно це можливо без простою обладнання. Тривалість циклу — проміжна між послідовним і паралельним рухом; на практиці це найпоширеніший компроміс.

Див. також: Виробничий цикл, Послідовний рух партії, Паралельний рух партії.

]]> 1 0 0 1 1 0