1 0 dictionary 1 1 1 0 0 1 0 10 Діяльність з управління ресурсами і процесами, які перетворюють входи організації на товари та послуги: проєктування операційної системи, планування її завантаження, організація і контроль виконання операцій. Терміни «управління виробництвом», «виробничий менеджмент» і «операційний менеджмент» вживаються як рівнозначні, бо та сама логіка працює і на заводі, і в лікарні, і в банку.

Див. також: Операційна функція, Операційний менеджер, Операція, Продуктивність.

]]> 1 0 0 1 1 0 Сукупність дій, унаслідок яких організація створює продукцію або послугу для зовнішнього споживача. Одна з трьох базових функцій підприємства поряд з маркетингом, який визначає попит, і фінансами, які оцінюють, наскільки економно цей попит задовольняється. Операційну функцію виконують усі без винятку організації, незалежно від галузі й форми власності.

Див. також: Операційний менеджмент, Операція, Процес перетворення.

]]> 1 0 0 1 1 0 Завершена частина процесу, яку виконують над одним предметом праці на одному робочому місці: закінчена сукупність цілеспрямованих дій, що має власну мету й власний результат. Операція змінює фізичні або хімічні властивості предмета, з’єднує чи роз’єднує його частини, готує його до наступної дії або створює й передає інформацію.

Див. також: Операційна функція, Процес перетворення, Операційний процес.

]]> 1 0 0 1 1 0 Ядро операційної системи: послідовність дій, у ході яких входи (матеріали, люди, обладнання, інформація, клієнти) стають виходами (продукцією чи послугою). Перетворення буває фізичним, просторовим, обмінним, складським, фізіологічним та інформаційним — за характером зміни, якої зазнає предмет операційної діяльності.

Див. також: Операційна функція, Додана вартість, Модель «вхід — перетворення — вихід».

]]> 1 0 0 1 1 0 Приріст вартості, який процес перетворення створює понад вартість спожитих ресурсів: різниця між вартістю виходу і вартістю входів. Це мірило корисності операції для споживача: дія, за яку споживач не готовий платити і яка не потрібна для отримання продукту, доданої вартості не створює і вважається втратою.

Див. також: Процес перетворення, Продуктивність, Ефективність операційної системи.

]]> 1 0 0 1 1 0 Відношення обсягу випуску операційної системи до обсягу витрачених на нього ресурсів за той самий період. Показник відповідає на питання, скільки виходу знято з одиниці входу, і зростає лише тоді, коли випуск збільшується швидше за витрати ресурсів. Залежно від того, які саме входи стоять у знаменнику, розрізняють часткову, багатофакторну й загальну продуктивність.

Див. також: Часткова продуктивність, Багатофакторна продуктивність, Ефективність операційної системи, Результативність операційної системи.

]]> 1 0 0 1 1 0 Продуктивність, у знаменнику якої стоїть один вид ресурсу: праця, матеріали, енергія або капітал. Легко вимірюється й легко тлумачиться, але показує лише одну грань роботи системи: часткова продуктивність за працею може зростати саме тому, що працю замінили дорожчим обладнанням або енергією.

Див. також: Продуктивність, Багатофакторна продуктивність, Ефективність операційної системи.

]]> 1 0 0 1 1 0 Продуктивність, у знаменнику якої стоїть сума кількох видів ресурсів, зведених до спільної одиниці вимірювання — найчастіше до грошової. Показує віддачу операційної системи загалом і не дає «поліпшити» результат простою заміною одного ресурсу іншим: заміна відображається і в чисельнику, і в знаменнику.

Див. також: Продуктивність, Часткова продуктивність, Результативність операційної системи.

]]> 1 0 0 1 1 0 Міра економності операційної системи: наскільки ощадно вона витрачає ресурси на отриманий результат. Відповідає на питання «чи правильно ми робимо роботу» і вимірюється співвідношеннями виходу і входу — продуктивністю, використанням потужності, часткою часу корисної роботи обладнання.

Див. також: Продуктивність, Результативність операційної системи, Додана вартість.

]]> 1 0 0 1 1 0 Міра досягнення поставлених цілей: наскільки повно операційна система дає той результат, заради якого її створено, — потрібний обсяг, потрібної якості, у потрібний строк. Відповідає на питання «чи ту роботу ми робимо» і не замінюється ефективністю: систему можна дуже економно завантажити випуском, який нікому не потрібен.

Див. також: Ефективність операційної системи, Продуктивність, Операційний менеджмент.

]]> 1 0 0 1 1 0 Керівник, який відповідає за ресурси і процеси створення продукту чи послуги: за структурні рішення про потужність, розміщення й технологію та за поточні рішення про завантаження, запаси, графіки й якість. Працює в циклі «планування — організація — мотивація — контроль — координація» і відповідає за результат операційної системи перед іншими функціями підприємства.

Див. також: Операційний менеджмент, Операційна функція, Результативність операційної системи.

]]> 1 0 0 1 1 0 Підхід, сформований на межі XIX і XX століть Фредеріком Тейлором і його послідовниками: замість покладатися на досвід робітника, операцію розкладають на елементарні рухи, вимірюють їх тривалість, закріплюють найкращий спосіб виконання нормою й добирають та навчають працівника під цю норму. Із цього підходу виросли нормування праці, поділ праці за операціями й сам вимір продуктивності.

Див. також: Операційний менеджмент, Продуктивність, Операція.

]]> 1 0 0 1 1 0 Розробка загальної політики та планів використання ресурсів фірми, націлених на максимально ефективну підтримку її довгострокової конкурентної стратегії. Підсистема корпоративної стратегії поряд з маркетинговою й фінансовою: розгортається у структурні рішення (процес, потужність, вертикальна інтеграція, робоча сила, технологія) і спирається на тактику як спосіб поточної реалізації.

Див. також: Операційні пріоритети, Стратегія процесу, Виражена компетентність.

]]> 1 0 0 1 1 0 Напрями, за якими підприємство обирає конкурувати своєю операційною системою: витрати, якість і надійність продукції, термін виконання замовлення та гнучкість. Жодна операційна система не може бути водночас найкращою за всіма напрямами — вибір провідного пріоритету завжди супроводжується компромісом.

Див. також: Пріоритет витрат, Пріоритет якості та надійності, Пріоритет часу виконання, Пріоритет гнучкості, Компроміс операційних пріоритетів.

]]> 1 0 0 1 1 0 Операційний пріоритет, провідний там, де обсяг продажів сегмента ринку залежить винятково від того, наскільки низькими є витрати виробника — типово для товарів повсякденного попиту, які споживач не розрізняє між компаніями. Бути виробником з найнижчими витратами — умова необхідна для успіху на такому сегменті, але не достатня для високої рентабельності.

Див. також: Операційні пріоритети, Компроміс операційних пріоритетів, Кваліфікаційна вимога ринку.

]]> 1 0 0 1 1 0 Операційний пріоритет, що об’єднує якість продукту (рівень якої залежить від сегмента, для якого продукт призначений) і якість процесу, яка визначає, наскільки послідовно виріб виходить без дефектів і, отже, наскільки надійним є результат для споживача.

Див. також: Операційні пріоритети, Виражена компетентність, Кваліфікаційна вимога ринку.

]]> 1 0 0 1 1 0 Операційний пріоритет, що охоплює швидкість виконання замовлення чи надання послуги та надійність постачання — здатність поставити товар чи послугу точно в обіцяний термін або раніше. Для сегментів, де він провідний, обидві здатності важливі однаково: швидкий, але ненадійний постачальник програє так само, як надійний, але повільний.

Див. також: Операційні пріоритети, Виграшна характеристика замовлення, Стратегія процесу.

]]> 1 0 0 1 1 0 Операційний пріоритет — здатність компанії пропонувати споживачам широкий вибір товарів, швидко розробляти нову продукцію та перебудовувати наявні процеси під її випуск, а також швидко й адекватно реагувати на зміну попиту.

Див. також: Операційні пріоритети, Компроміс операційних пріоритетів, Життєвий цикл продукту.

]]> 1 0 0 1 1 0 Ціна, яку операційна система платить за перевагу в одному операційному пріоритеті втратою в іншому: жодна реальна система не може одночасно бути найдешевшою, найякіснішою, найшвидшою і найгнучкішою, бо кожен із цих результатів спирається на протилежні структурні рішення.

Див. також: Операційні пріоритети, Пріоритет витрат, Пріоритет гнучкості.

]]> 1 0 0 1 1 0 Критерій, якому продукт чи послуга зобов’язані відповідати, щоб узагалі потрапити до розгляду споживачем: без нього замовлення не отримати, але сама лише його наявність замовлення ще не гарантує. Термін увів професор Террі Хілл для опису конкурентних пріоритетів, орієнтованих на маркетинг.

Див. також: Виграшна характеристика замовлення, Операційні пріоритети.

]]> 1 0 0 1 1 0 Характеристика, яка серед кандидатів, що вже пройшли кваліфікацію ринку, фактично вирішує, кому дістанеться замовлення. За узагальненими даними досліджень великих виробничих фірм, низька ціна найчастіше виступає саме виграшною характеристикою, тоді як якість і вчасність постачання — типові кваліфікаційні вимоги; для кожного конкретного продукту цю пару визначають окремо.

Див. також: Кваліфікаційна вимога ринку, Пріоритет витрат.

]]> 1 0 0 1 1 0 Послідовність стадій, через які проходить продукт від виведення на ринок до зняття з виробництва: зародження, зростання, зрілість, насичення, спад. Кожна стадія вимагає іншого процесу виробництва й спирається на іншу конкурентну перевагу; розбіжність між життєвим циклом продукту і життєвим циклом процесу, яким його виготовляють, шкодить конкурентоспроможності організації.

Див. також: Пріоритет гнучкості, Стратегія процесу, Операційна стратегія.

]]> 1 0 0 1 1 0 Підхід операційного менеджменту до вибору технології, ступеня автоматизації та стандартизації, якими створюватимуть товар чи послугу, узгоджений з обраними операційними пріоритетами. Операційну систему будують або «від продукту» (стандартний шлях: конструкція товару задає вимоги до процесу), або «від процесу» (виняток для нішевих фірм, що самі є джерелом стандарту якості).

Див. також: Операційна стратегія, Життєвий цикл продукту, Операційні пріоритети.

]]> 1 0 0 1 1 0 Особлива здатність операційної системи, яку конкурентам важко швидко й дешево скопіювати і яка дає підприємству стійку перевагу саме в тих операційних пріоритетах, які воно обрало провідними. Конкурентоспроможність операційної системи — здатність утримувати цю компетентність у часі, зокрема коли зовнішні умови різко змінюються.

Див. також: Операційні пріоритети, Операційна стратегія.

]]> 1 0 0 1 1 0 Підхід до аналізу операційної діяльності, який вимагає спершу окреслити межі цілого й лише потім аналізувати частини: підприємство розглядають як цілісну систему, а операційну систему — як його частину, відокремлену суспільним поділом праці. Вимагає двох дій одразу — декомпозиції (поділу цілого на елементи) і синтезу (дослідження їхніх властивостей саме як частин цілого). Головний практичний наслідок: оптимум цілого не дорівнює сумі оптимумів частин.

Див. також: Операційна система, Переробна підсистема, Підсистема планування й контролю.

]]> 1 0 0 1 1 0 Повна система виробничої (операційної) діяльності підприємства, яка використовує ресурси, щоб перетворити вхід на продукцію чи послугу на виході. Складається з трьох підсистем — переробної, забезпечення та планування й контролю — і відповідає чотирьом критеріям сформованості: економічна самостійність, організаційна цілісність, наявність спеціалізованих інформаційних структур і можливість виділити загальний результат її роботи.

Див. також: Системний підхід, Модель «вхід — перетворення — вихід», Переробна підсистема, Підсистема забезпечення, Підсистема планування й контролю.

]]> 1 0 0 1 1 0 Універсальний опис будь-якої операційної системи: вхід (об’єкти діяльності, засоби діяльності й персонал) надходить у процес перетворення, який дає вихід (основний і другорядний результат), а зворотний зв’язок повертає вимір результату в процес перетворення й у вхід. Модель однаково описує виробничу дільницю, лікарню, банк і транспортну мережу — різниться лише предмет перетворення.

Див. також: Операційна система, Переробна підсистема.

]]> 1 0 0 1 1 0 Підсистема операційної системи, яка безпосередньо перетворює вхідні ресурси на кінцеву продукцію чи послугу: тут відбувається сам процес перетворення. Саме склад і послідовність її операцій визначають, до якого виду належить операційна система — проєктного, одиничного, серійного, масового чи безперервного.

Див. також: Операційна система, Підсистема забезпечення, Підсистема планування й контролю.

]]> 1 0 0 1 1 0 Підсистема операційної системи, яка виконує функції, потрібні для роботи переробної підсистеми, але сама кінцевого продукту не створює: постачання енергією й матеріалами, технічне обслуговування й ремонт обладнання, транспортування, інструментальне господарство. Зупинка підсистеми забезпечення зупиняє переробну підсистему так само надійно, як зупинка самого технологічного агрегату.

Див. також: Переробна підсистема, Операційна система.

]]> 1 0 0 1 1 0 Підсистема операційної системи, яка отримує від переробної підсистеми інформацію про її стан і незавершене виробництво й на цій основі ухвалює рішення про завантаження, послідовність і строки робіт. Саме вона робить операційну систему керованою: без неї переробна й забезпечувальна підсистеми працюють кожна на власний локальний оптимум, а система в цілому — гірше.

Див. також: Операційна система, Переробна підсистема, Системний підхід.

]]> 1 0 0 1 1 0 Операційна система, побудована навколо одного унікального результату з визначеним початком і кінцем: ресурси мобілізують під конкретний проєкт, а після його завершення систему розформовують або перебудовують під наступний. Найнижчий ступінь повторюваності серед усіх видів операційних систем; типові приклади — будівництво об’єкта, суднобудування, впровадження інформаційної системи.

Див. також: Одинична операційна система, Серійна операційна система, Масова операційна система, Безперервна операційна система.

]]> 1 0 0 1 1 0 Операційна система з високою різноманітністю виробів і низьким обсягом випуску кожного з них: універсальне обладнання, групування за технологічною ознакою, кожне замовлення може вимагати власного маршруту й наладки. Високі витрати на одиницю продукції компенсуються гнучкістю щодо номенклатури.

Див. також: Проєктна операційна система, Серійна операційна система.

]]> 1 0 0 1 1 0 Операційна система, у якій продукцію випускають партіями (серіями), що періодично повторюються: обладнання переналаштовують під чергову партію, тому випуск чергується з переналагодженням. Займає проміжне місце між одиничною і масовою системами за обсягом випуску й ступенем повторюваності; усередині виду розрізняють дрібно-, середньо- і великосерійне виробництво.

Див. також: Одинична операційна система, Масова операційна система.

]]> 1 0 0 1 1 0 Операційна система з високим обсягом випуску вузької номенклатури стандартизованої продукції: спеціалізоване обладнання й потокова лінія, закріплена за виробом, дають високу продуктивність ціною низької гнучкості щодо зміни номенклатури.

Див. також: Серійна операційна система, Безперервна операційна система.

]]> 1 0 0 1 1 0 Операційна система, у якій предмет праці рухається через переробну підсистему безперервним потоком, а не дискретними одиницями: зупинка й повторний запуск процесу коштують дорого й часто технологічно обмежені, тому лінію або запускають на повну потужність, або зупиняють — пропорційно попиту її «пригальмувати» не можна. Типова форма процесних (апаратурних) виробництв — хімія, металургія, енергетика.

Див. також: Масова операційна система, Пропускна здатність.

]]> 1 0 0 1 1 0 Співвідношення, яке в стійкому стані операційної системи (коли темп надходження дорівнює темпу виходу) зв’язує середню кількість одиниць у системі, пропускну здатність і середній час перебування одиниці в системі: незавершене виробництво дорівнює добутку пропускної здатності на тривалість проходження. Дійсне для будь-якої черги чи запасу в процесі — виробничого замовлення, пацієнта в лікарні, вагона в ремонті — незалежно від того, що саме відбувається всередині системи.

Див. також: Пропускна здатність, Операційна система.

]]> 1 0 0 1 1 0 Темп, з яким операційна система приймає в обробку й випускає готові одиниці за одиницю часу: кількість одиниць, завершених системою за період, поділена на тривалість цього періоду. У законі Літтла — темп надходження, який за стійкого стану дорівнює темпу виходу.

Див. також: Закон Літтла, Безперервна операційна система.

]]> 1 0 0 1 1 0 Діяльність підприємства, яка охоплює ресурси, процеси й результати операційної системи: залучення матеріальних, трудових, енергетичних та інформаційних ресурсів, їх перетворення операційним процесом і одержання продукції чи послуги, цінної для споживача. Три складові нерозривні — без ресурсу процес не почнеться, без процесу ресурс не стане результатом, а результат без процесу неможливо виміряти.

Див. також: Операційний процес, Виробничий цикл.

]]> 1 0 0 1 1 0 Сукупність взаємопов’язаних основних, допоміжних і обслуговуючих процесів праці й знарядь праці, спрямованих на перетворення предмета праці на готову продукцію чи послугу. Динамічна основа функціонування операційної системи: система задає статичний потенціал (ресурси, потужність, структуру), а операційний процес щоразу реалізує цей потенціал у конкретному потоці робіт.

Див. також: Операційна діяльність, Основний процес, Допоміжний процес.

]]> 1 0 0 1 1 0 Процес, у ході якого предмет праці безпосередньо змінює форму, розміри, внутрішні властивості чи стан і перетворюється на готову продукцію операційної системи. Сукупність основних процесів утворює профіль підприємства: саме за ними визначають, що підприємство виробляє.

Див. також: Допоміжний процес, Операційний процес.

]]> 1 0 0 1 1 0 Процес, який сам не перетворює предмет праці на продукцію операційної системи, а виробляє чи готує те, що фізично споживає основний процес: оснащення та інструмент, енергію, відремонтоване обладнання. На відміну від обслуговуючих процесів (транспортування, складування, контроль якості), які лише рухають, зберігають чи перевіряють, допоміжний процес щоразу постачає ресурс, який основний процес витрачає. Ресурси, які дає допоміжний процес, часто не видно в готовому продукті, але без них основний процес зупиняється.

Див. також: Основний процес, Операційний процес.

]]> 1 0 0 1 1 0 Принцип організації операційного процесу: узгодженість пропускної здатності суміжних ланок процесу між собою. Ділянка, потужніша за сусідню, не збільшує кінцевий випуск, а лише накопичує запас перед вузьким місцем; порушення пропорційності видно за чергою незавершеного виробництва перед конкретною операцією.

Див. також: Безперервність, Паралельність.

]]> 1 0 0 1 1 0 Принцип організації операційного процесу: скорочення або усунення перерв у русі предмета праці — часу пролежування між операціями, очікування транспорту чи простою через незбалансовану потужність. Вимірюється часткою робочого часу в загальній тривалості виробничого циклу.

Див. також: Пропорційність, Виробничий цикл.

]]> 1 0 0 1 1 0 Принцип організації операційного процесу: одночасне виконання частин процесу — кількох операцій над різними деталями партії або кількох елементів однієї операції. Паралельність скорочує тривалість виробничого циклу, але вимагає синхронізації суміжних робочих місць у часі.

Див. також: Паралельний рух партії, Безперервність.

]]> 1 0 0 1 1 0 Принцип організації операційного процесу: рух предмета праці найкоротшим шляхом, без зворотних і зустрічних переміщень між операціями. Забезпечується розміщенням робочих місць у послідовності технологічних операцій, а не за принципом однорідного обладнання.

Див. також: Пропорційність, Ритмічність.

]]> 1 0 0 1 1 0 Принцип організації операційного процесу: рівномірний випуск однакових обсягів продукції за рівні проміжки часу і відповідне рівномірне завантаження робочих місць. Порушення ритмічності — це план, виконаний авралом в останні дні періоду; воно коштує понаднормових, браку й зірваних строків.

Див. також: Пропорційність, Безперервність.

]]> 1 0 0 1 1 0 Календарний період часу, протягом якого предмет праці (партія деталей) проходить усі стадії операційного процесу — від запуску у виробництво на першій операції до здавання готової продукції на складі. Охоплює час виконання технологічних і допоміжних операцій та час перерв. Тривалість циклу залежить від виду руху партії в часі: послідовного, паралельного чи паралельно-послідовного.

Див. також: Послідовний рух партії, Паралельний рух партії, Паралельно-послідовний рух партії.

]]> 1 0 0 1 1 0 Вид руху партії деталей у часі: кожна наступна операція розпочинається лише після завершення обробки всієї партії на попередній операції. Найпростіший в організації та найдовший за тривалістю циклу з трьох видів руху, бо кожна деталь партії чекає обробки всіх інших перед переходом далі.

Див. також: Виробничий цикл, Паралельний рух партії.

]]> 1 0 0 1 1 0 Вид руху партії деталей у часі: деталі передаються з операції на операцію транспортними (передавальними) партіями одразу після обробки, тому різні операції можуть виконуватися одночасно над різними частинами партії. Дає найкоротшу тривалість циклу з трьох видів руху, але за різної тривалості суміжних операцій спричиняє простої робочих місць.

Див. також: Виробничий цикл, Послідовний рух партії, Паралельно-послідовний рух партії.

]]> 1 0 0 1 1 0 Вид руху партії деталей у часі, що поєднує ознаки послідовного й паралельного: кожна операція обробляє всю партію без перерв, а на наступну операцію деталі передають транспортними партіями, щойно це можливо без простою обладнання. Тривалість циклу — проміжна між послідовним і паралельним рухом; на практиці це найпоширеніший компроміс.

Див. також: Виробничий цикл, Послідовний рух партії, Паралельний рух партії.

]]> 1 0 0 1 1 0 Визначення складу, розміщення й способу взаємодії ресурсів, потрібних, щоб операційна система давала заданий обсяг продукції чи послуг заданої якості: вибір місця розташування, планування приміщення й обладнання, балансування потокової лінії, проєктування робіт і нормування праці. На відміну від поточного управління, створює самі межі ресурсів, а не оптимізує роботу в них.

Див. також: Вибір місця розташування, Балансування потокової лінії, Нормування праці.

]]> 1 0 0 1 1 0 Структурне рішення про розміщення виробничого чи сервісного об’єкта на основі факторів двох рівнів: макрорівня (ринки збуту, джерела сировини, трудові ресурси, енергія, політична стабільність, оподаткування) і мікрорівня (норми забудови, розмір і конфігурація ділянки, транспорт, енергозабезпечення, близькість житла і конкурентів).

Див. також: Метод вагових коефіцієнтів, Метод центру ваги.

]]> 1 0 0 1 1 0 Метод порівняння варіантів розміщення за кількома факторами одразу: кожному фактору надають вагу так, щоб сума ваг дорівнювала одиниці, кожен варіант оцінюють у балах за кожним фактором, а підсумковий бал варіанта — сума добутків ваги на оцінку. Обирають варіант із найвищим балом.

Див. також: Вибір місця розташування, Метод центру ваги.

]]> 1 0 0 1 1 0 Метод обчислення географічної точки, яка мінімізує сумарну зважену відстань до вже відомих точок — постачальників, складів чи ринків збуту: координати точки — середнє координат відомих точок, зважене обсягом перевезень до кожної з них.

Див. також: Вибір місця розташування, Метод вагових коефіцієнтів.

]]> 1 0 0 1 1 0 Тип компонування приміщення, який групує обладнання за спільністю виконуваної функції, а не за послідовністю операцій виробу. Підходить для дрібносерійного й одиничного виробництва з широкою номенклатурою: дає високу гнучкість, але подовжує маршрут предмета праці між дільницями.

Див. також: Предметне планування, Комірчасте планування, Планування з фіксованою позицією.

]]> 1 0 0 1 1 0 Тип компонування приміщення, який розставляє обладнання в тій самій послідовності, у якій виконуються операції над конкретним виробом, — потокова лінія. Дає короткий і прямий маршрут, але низьку гнучкість: виправдане лише за високого й стабільного обсягу випуску одного продукту.

Див. також: Технологічне планування, Комірчасте планування, Балансування потокової лінії.

]]> 1 0 0 1 1 0 Тип компонування приміщення, що групує обладнання в комірки під родину подібних деталей, а всередині комірки розміщує його в технологічній послідовності. Поєднує частину гнучкості технологічного планування з частиною швидкості предметного.

Див. також: Технологічне планування, Предметне планування.

]]> 1 0 0 1 1 0 Тип компонування приміщення для надто великого чи важкого виробу, щоб рухати його між дільницями (корабель, літак, будівля): виріб лишається нерухомим, а до нього по черзі підвозять матеріали, обладнання й бригади.

Див. також: Технологічне планування, Предметне планування.

]]> 1 0 0 1 1 0 Розподіл операцій процесу між робочими станціями так, щоб час роботи кожної станції був якомога ближчим до такту, а сумарний простій лінії — мінімальним. Спирається на мінімальну кількість станцій, фактичне закріплення операцій, ефективність і втрати на простій.

Див. також: Такт потокової лінії, Предметне планування.

]]> 1 0 0 1 1 0 Час, який лінія має витрачати на кожну одиницю продукції, щоб точно встигати за попитом: доступний час виробництва, поділений на попит за той самий період. Відправна точка балансування лінії.

Див. також: Балансування потокової лінії.

]]> 1 0 0 1 1 0 Вид управлінської діяльності, спрямований на оцінку та встановлення раціональних співвідношень витрат і результатів праці на конкретній операції за заданих організаційно-технічних умов. Завершує проєктування операційної системи конкретним числом — нормою часу чи виробітку.

Див. також: Норма часу, Норма виробітку, Штучний час.

]]> 1 0 0 1 1 0 Загальний регламентований час на виконання одиниці роботи в заданих організаційно-технічних умовах: складається з підготовчо-завершального, оперативного (основного й допоміжного) часу, часу обслуговування робочого місця й часу на відпочинок і особисті потреби.

Див. також: Штучний час, Норма виробітку, Нормування праці.

]]> 1 0 0 1 1 0 Кількість одиниць продукції визначеного виду, яку працівник чи бригада мають виготовити за заданий проміжок часу: змінний фонд робочого часу, поділений на норму часу одиниці (штучно-калькуляційний час; у масовому виробництві — штучний час).

Див. також: Норма часу, Штучний час.

]]> 1 0 0 1 1 0 Норма часу на одиницю продукції в умовах масового й великосерійного виробництва: сума оперативного часу, часу обслуговування робочого місця й часу на відпочинок та особисті потреби, без частки підготовчо-завершального часу.

Див. також: Норма часу, Норма виробітку, Нормування праці.

]]> 1 0 0 1 1 0 Оцінка майбутнього обсягу попиту на основі минулих даних і застосованого методу. Якісні методи — експертні оцінки, «мозкова атака», побудова «дерева цілей» — застосовують за браком статистики; кількісні методи спираються на числовий ряд минулих періодів і дають перевірний прогноз і перевірну похибку.

Див. також: Ковзна середня, Експоненційне згладжування, Похибка прогнозу.

]]> 1 0 0 1 1 0 Метод прогнозування, за яким прогноз на наступний період дорівнює середньому фактичному попиту за кілька останніх періодів (вікно). Що ширше вікно, то стабільніший прогноз і повільніша реакція на зміну тренду; що вужче — то чутливіший до випадкового коливання останнього періоду.

Див. також: Прогнозування попиту, Зважена ковзна середня, Похибка прогнозу.

]]> 1 0 0 1 1 0 Різновид ковзної середньої, у якому кожному з останніх періодів приписують окрему вагу (сума ваг дорівнює одиниці), причому ближчим періодам — більшу вагу. Реагує на зміну тренду швидше за просту ковзну середню, лишаючись такою ж простою у розрахунку.

Див. також: Ковзна середня, Прогнозування попиту.

]]> 1 0 0 1 1 0 Метод прогнозування, який будує новий прогноз на основі попереднього прогнозу й частки останньої похибки прогнозу, зваженої константою згладжування α (0 < α < 1). Не потребує тримати вікно останніх фактичних значень — лише попередній прогноз і одне число.

Див. також: Прогнозування попиту, Ковзна середня, Сигнал відстеження.

]]> 1 0 0 1 1 0 Різниця між фактичним попитом періоду і прогнозом, зробленим на цей самий період. Основа для всіх показників точності прогнозу: MAD бере модуль похибки, MSE — її квадрат, MAPE — відсоток від фактичного попиту, а сигнал відстеження — суму похибок зі знаком.

Див. також: Середнє абсолютне відхилення, Середня абсолютна відсоткова похибка, Сигнал відстеження.

]]> 1 0 0 1 1 0 Показник точності прогнозу: середнє значення модулів похибок прогнозу за кілька періодів. Модуль не дає додатним і від’ємним похибкам скасувати одна одну, тому MAD показує реальний середній розмір помилки в тих самих одиницях, що й сам попит.

Див. також: Похибка прогнозу, Середня абсолютна відсоткова похибка, Сигнал відстеження.

]]> 1 0 0 1 1 0 Показник точності прогнозу: середнє значення модулів похибок, виражених у відсотках від фактичного попиту кожного періоду. На відміну від MAD і MSE вимірюється у відсотках, тому придатна для порівняння точності прогнозів товарів різного масштабу попиту.

Див. також: Похибка прогнозу, Середнє абсолютне відхилення, Сигнал відстеження.

]]> 1 0 0 1 1 0 Показник, який ділить накопичену (зі знаком, а не за модулем) похибку прогнозу на MAD. На відміну від MAD, MSE й MAPE, які вимірюють розмір похибки, сигнал відстеження виявляє системне зміщення прогнозу в один бік.

Див. також: Похибка прогнозу, Середнє абсолютне відхилення, Експоненційне згладжування.

]]> 1 0 0 1 1 0 Середньостроковий план випуску, персоналу й запасів на горизонт від кількох місяців до півтора року, побудований на агрегованому (сумарному за родиною продуктів) попиті й без зміни самої потужності. Розподіляє наперед відомий, але нерівномірний попит по періодах горизонту з мінімальними сумарними витратами.

Див. також: Стратегія погоні за попитом, Стратегія рівномірного виробництва.

]]> 1 0 0 1 1 0 Стратегія агрегатного плану, у якій обсяг випуску кожного періоду встановлюють рівним прогнозованому попиту саме цього періоду: запасу не накопичують, а персонал і понаднормовий час підлаштовують під коливання попиту наймом і звільненням.

Див. також: Агрегатне планування, Стратегія рівномірного виробництва.

]]> 1 0 0 1 1 0 Стратегія агрегатного плану, у якій темп випуску сталий на весь горизонт і дорівнює середньому попиту, а розбіжність між сталим випуском і фактичним попитом кожного періоду покриває запас — накопичується, коли випуск перевищує попит, і витрачається у зворотному випадку.

Див. також: Агрегатне планування, Стратегія погоні за попитом.

]]> 1 0 0 1 1 0 Товарно-матеріальні цінності, що очікують надходження до виробничого чи особистого споживання: запаси сировини й матеріалів, запаси незавершеного виробництва та запаси готової продукції. Управління запасами балансує витрати на оформлення замовлення проти витрат на зберігання.

Див. також: Оптимальний розмір замовлення, Точка замовлення, Страховий запас, ABC-аналіз запасів.

]]> 1 0 0 1 1 0 Фіксований обсяг замовлення в системі управління запасами з фіксованим розміром, за якого сума річних витрат на оформлення замовлень і витрат на зберігання запасу мінімальна. У точці EOQ річні витрати на оформлення дорівнюють річним витратам на зберігання середнього запасу.

Див. також: Виробничі запаси, Точка замовлення, ABC-аналіз запасів.

]]> 1 0 0 1 1 0 Рівень запасу, при досягненні якого подають чергове замовлення на поповнення, щоб нова партія надійшла точно до вичерпання наявного запасу (формула EOQ-03). Залежить від середнього попиту за період постачання і самого часу постачання; без страхового запасу дає лише половинний рівень обслуговування, бо не враховує можливого сплеску попиту під час постачання.

Див. також: Оптимальний розмір замовлення, Страховий запас, Виробничі запаси.

]]> 1 0 0 1 1 0 Додатковий обсяг запасу понад розрахункову точку замовлення, який тримають на випадок відхилення фактичного попиту чи часу постачання від середнього. Розмір задає бажаний рівень обслуговування через коефіцієнт z і мінливість попиту за час постачання.

Див. також: Точка замовлення, Оптимальний розмір замовлення, Виробничі запаси.

]]> 1 0 0 1 1 0 Метод, який ранжує позиції запасу за спадом частки у вартісному річному споживанні й розподіляє їх кумулятивно на групи: невелика кількість позицій із найбільшою вартісною часткою отримує найретельніший контроль, а позиції з найменшою часткою — спрощений облік.

Див. також: Виробничі запаси, Оптимальний розмір замовлення.

]]> 1 0 0 1 1 0 Метод, який переводить основний план-графік випуску готових виробів (MPS) у план замовлень на кожен компонент специфікації виробу, рівень за рівнем, з урахуванням наявного запасу й уже запланованих надходжень. Працює для залежного попиту, на відміну від EOQ і точки замовлення.

Див. також: Специфікація виробу, Брутто-потреба, Нетто-потреба.

]]> 1 0 0 1 1 0 Ієрархічний, багаторівневий перелік усіх деталей, вузлів і матеріалів, з яких складається готовий виріб, із зазначенням норми витрати кожного компонента на одиницю виробу вищого рівня. Основа розрахунку MRP: розгортання потреби йде рівень за рівнем, згори вниз.

Див. також: Планування потреби в матеріалах, Брутто-потреба, Нетто-потреба.

]]> 1 0 0 1 1 0 Повна кількість компонента, потрібна для виконання плану виробництва рівня вище, без урахування наявного запасу. На рівні 0 визначається основним планом-графіком (MPS); на нижчих рівнях — плановим замовленням батьківського рівня, помноженим на норму витрати.

Див. також: Нетто-потреба, Планування потреби в матеріалах, Специфікація виробу.

]]> 1 0 0 1 1 0 Кількість компонента, яку справді потрібно замовити чи виготовити понад те, що вже є: брутто-потреба за вирахуванням наявного запасу й запланованих надходжень, з поправкою на резервування. Від’ємне значення прирівнюють до нуля.

Див. також: Брутто-потреба, Планування потреби в матеріалах.

]]> 1 0 0 1 1 0 Оперативний розподіл конкретних робіт між конкретними виконавцями та обладнанням і контроль за ходом їх виконання в реальному часі — найкоротший горизонт оперативного управління, дні й години. Диспетчер ухвалює рішення в межах, які вже задав агрегатний план.

Див. також: Правила пріоритетів.

]]> 1 0 0 1 1 0 Формальні правила, за якими визначають порядок виконання завдань у черзі на одну потужність. Різні правила оптимізують різні критерії — SPT мінімізує середній час виконання, EDD максимальне запізнення, правило Джонсона сумарний час виконання на двох верстатах, критичне відношення поєднує строк і залишок часу обробки, — і жодне не оптимізує всі критерії одразу.

Див. також: Диспетчерування виробництва.

]]> 1 0 0 1 1 0 Одноразовий комплекс взаємопов’язаних робіт з чітко визначеними терміном початку й терміном завершення, обмеженим обсягом матеріальних, людських і фінансових ресурсів, спрямований на досягнення унікального результату. На відміну від поточної операційної діяльності, яка повторюється циклічно, проєкт має однозначний кінець і не повторюється в тому самому вигляді.

Див. також: Життєвий цикл проєкту, Сітьовий графік, Критичний шлях.

]]> 1 0 0 1 1 0 Послідовність фаз, які проходить проєкт від задуму до завершення. Найпоширеніший поділ — чотири етапи: ініціація проєкту, планування, здійснення і контроль, завершення. Кожна фаза має власний набір задач і власний ризик; пропуск фази планування не скорочує проєкт, а переносить її задачі, не розв’язані заздалегідь, у фазу здійснення, де їх розв’язання коштує дорожче.

Див. також: Проєкт, Сітьовий графік.

]]> 1 0 0 1 1 0 Графічна модель проєкту, у якій роботи та їхня послідовність показані вузлами й стрілками; кожна робота має список безпосередніх попередників. Сітьовий графік — вхідні дані для методу критичного шляху: за ним обчислюють ранні й пізні терміни кожної роботи, резерви часу та сам критичний шлях.

Див. також: Критичний шлях, Ранній початок роботи, Пізній початок роботи.

]]> 1 0 0 1 1 0 Найдовший за тривалістю шлях сітьового графіка від початкової до кінцевої події; його довжина визначає мінімально можливу тривалість усього проєкту. Сума резервів часу робіт критичного шляху дорівнює нулю: затримка будь-якої критичної роботи на день затримує проєкт на той самий день.

Див. також: Сітьовий графік, Повний резерв часу, Стиснення проєкту.

]]> 1 0 0 1 1 0 Найраніший можливий момент, коли робота може розпочатися, — максимум з ранніх фінішів усіх її безпосередніх попередників. Ранній фініш дорівнює ранньому початку плюс тривалість роботи. Розрахунок раннього початку йде від початкової події сітьового графіка до кінцевої — це «прямий прохід» методу критичного шляху.

Див. також: Сітьовий графік, Пізній початок роботи, Критичний шлях.

]]> 1 0 0 1 1 0 Найпізніший момент, коли робота може розпочатися без затримки всього проєкту, — пізній фініш мінус тривалість роботи. Пізній фініш дорівнює мінімуму з пізніх стартів усіх безпосередніх наступників роботи. Розрахунок пізнього початку йде від кінцевої події сітьового графіка до початкової — це «зворотний прохід».

Див. також: Ранній початок роботи, Повний резерв часу, Критичний шлях.

]]> 1 0 0 1 1 0 Запас часу, на який можна затримати початок або продовжити тривалість роботи без зсуву терміну завершення усього проєкту: різниця між пізнім і раннім початком роботи (або між пізнім і раннім фінішем). Повний резерв, вичерпаний на одній роботі шляху, зменшує резерв усіх інших робіт того самого шляху. Робота з нульовим повним резервом — критична.

Див. також: Вільний резерв часу, Критичний шлях, Ранній початок роботи.

]]> 1 0 0 1 1 0 Частина повного резерву, яку можна використати для затримки роботи, не зсуваючи ранній початок жодної наступної роботи: різниця між найменшим раннім початком безпосередніх наступників і раннім фінішем цієї роботи. Вільний резерв завжди не більший за повний: нульовий вільний резерв не означає, що робота критична, — вона лише передає свою затримку наступній роботі, у якої може лишатися власний резерв.

Див. також: Повний резерв часу, Ранній початок роботи, Сітьовий графік.

]]> 1 0 0 1 1 0 Лінійний графік проєкту, на якому кожна робота показана горизонтальним відрізком від раннього початку до раннього фінішу вздовж спільної шкали часу; довжина відрізка дорівнює тривалості роботи, а розрив між ним і пізнім фінішем — резерву часу. На відміну від сітьового графіка діаграма Ганта наочно показує завантаження часу, але не показує прямо логіку залежностей між роботами.

Див. також: Сітьовий графік, Повний резерв часу, Проєкт.

]]> 1 0 0 1 1 0 Метод оцінки й перегляду планів (Program Evaluation and Review Technique): на відміну від методу критичного шляху, який бере тривалість роботи як точно відому, PERT явно враховує невизначеність і задає кожну роботу трьома оцінками — оптимістичною, найімовірнішою й песимістичною. З них обчислюють очікувану тривалість роботи та її дисперсію, а суму дисперсій робіт критичного шляху використовують для оцінки ймовірності завершення проєкту в заданий строк.

Див. також: Дисперсія тривалості роботи, Критичний шлях, Проєкт.

]]> 1 0 0 1 1 0 Міра невизначеності тривалості роботи в методі PERT: квадрат стандартного відхилення, обчислений із розмаху між песимістичною і оптимістичною оцінками. Що ширший розмах трьох оцінок, то більша дисперсія й то менш надійний точковий прогноз тривалості цієї роботи. Дисперсія проєкту — сума дисперсій лише робіт критичного шляху, а не всіх робіт сітьового графіка.

Див. також: Метод PERT, Критичний шлях.

]]> 1 0 0 1 1 0 Цілеспрямоване скорочення тривалості проєкту за рахунок додаткових витрат на пришвидшення окремих робіт критичного шляху — понаднормові зміни, додаткові виконавці, паралельне ведення частин роботи. Кожна робота має нахил вартості — подорожчання на одиницю скороченого часу; щоб мінімізувати подорожчання всього проєкту, спершу стискають критичну роботу з найменшим нахилом, і лише до її мінімально можливої тривалості.

Див. також: Критичний шлях, Проєкт.

]]> 1 0 0 1 1 0 Рівень (ступінь), до якого сукупність власних характеристик об’єкта задовольняє сформульовані потреби чи очікування, загальнозрозумілі або обов’язкові. Якість — властивість не абсолютна, а відносна: та сама характеристика може бути якісною для одного замовлення і непридатною для іншого, якщо вимоги розійшлися.

Див. також: Загальний менеджмент якості, Витрати на якість, Придатність процесу.

]]> 1 0 0 1 1 0 Total Quality Management (TQM) — підхід до управління організацією, у якому якість є не окремою функцією, а способом, яким приймається кожне рішення на кожному рівні; спирається на сім принципів управління якістю та цикл PDCA і переслідує одночасно конкурентоспроможність, зниження витрат, екологічність і постійне поліпшення понад досягнуту норму.

Див. також: Якість, Витрати на якість.

]]> 1 0 0 1 1 0 Сукупні витрати підприємства на досягнення й підтримання заданого рівня якості, розкладені на чотири категорії класифікації PAF (prevention-appraisal-failure): витрати на попередження, витрати на оцінювання, внутрішні та зовнішні втрати (QC-06). Переважання витрат на невідповідність над витратами на попередження й оцінювання сигналізує про недоінвестування в запобігання дефекту.

Див. також: Витрати на попередження, Витрати на оцінювання, Витрати на невідповідність, Загальний менеджмент якості.

]]> 1 0 0 1 1 0 Витрати на заходи, які запобігають виникненню дефекту до того, як він стався: навчання персоналу, планування якості, профілактичне обслуговування обладнання. Одна з чотирьох категорій класифікації PAF у складі витрат на якість (QC-06).

Див. також: Витрати на якість, Витрати на оцінювання, Витрати на невідповідність.

]]> 1 0 0 1 1 0 Витрати на виявлення дефекту, який уже потенційно існує, через вимірювання, випробування й контроль до того, як продукція чи послуга дійде до споживача. Одна з чотирьох категорій класифікації PAF у складі витрат на якість (QC-06).

Див. також: Витрати на якість, Витрати на попередження, Витрати на невідповідність.

]]> 1 0 0 1 1 0 Витрати, спричинені дефектом, який уже стався: внутрішні втрати виявляють до відвантаження (брак, переробка), зовнішні — вже після того, як продукція дісталася споживача (рекламації, повернення, гарантійний ремонт, штрафи). Дві з чотирьох категорій класифікації PAF у складі витрат на якість (QC-06).

Див. також: Витрати на якість, Витрати на попередження, Витрати на оцінювання.

]]> 1 0 0 1 1 0 Statistical Process Control (SPC) — застосування статистичних методів до вимірювання й аналізу варіації процесу, щоб відрізнити випадкову, природну варіацію від варіації, спричиненої особливою (усувною) причиною. Основний інструмент SPC — контрольна карта.

Див. також: Контрольна карта, Карта середніх, Карта частки невідповідних одиниць.

]]> 1 0 0 1 1 0 Графік послідовних значень показника процесу з центральною лінією та контрольними межами, розрахованими за природною варіацією процесу; сигналізує про вихід процесу з-під статистичного контролю, коли точка лягає за межу або утворює невипадкову послідовність.

Див. також: Статистичний контроль процесу, Карта середніх, Карта розмахів, Карта частки невідповідних одиниць.

]]> 1 0 0 1 1 0 X̄-карта — контрольна карта за кількісною ознакою, яка відстежує середнє значення показника процесу в послідовних підгрупах вибірок; будується в парі з картою розмахів (QC-01), бо процес може зсунутися за середнім, лишаючись стабільним за розкидом.

Див. також: Контрольна карта, Карта розмахів, Статистичний контроль процесу.

]]> 1 0 0 1 1 0 R-карта — контрольна карта за кількісною ознакою, яка відстежує розмах (різницю між найбільшим і найменшим значенням) у кожній підгрупі вибірок; будується в парі з картою середніх (QC-01), бо процес може розширити розкид, тримаючи середнє на місці.

Див. також: Контрольна карта, Карта середніх, Статистичний контроль процесу.

]]> 1 0 0 1 1 0 p-карта — контрольна карта за альтернативною ознакою («придатна деталь чи ні»), яка відстежує частку дефектних одиниць у послідовних підгрупах вибірок фіксованого обсягу (QC-02); межі будуються так, щоб нижня межа не була від’ємною.

Див. також: Контрольна карта, Статистичний контроль процесу, Вибірковий контроль.

]]> 1 0 0 1 1 0 Здатність статистично керованого процесу виробляти продукцію в межах заданого поля допуску; оцінюється парою індексів Cp і Cpk. Стабільний процес усе одно може бути непридатним, якщо розкид, з яким він стабільно працює, ширший за допустиме поле.

Див. також: Індекс Cp, Індекс Cpk, Статистичний контроль процесу.

]]> 1 0 0 1 1 0 Індекс відтворюваності процесу: зіставляє ширину поля допуску з розмахом природної варіації процесу (QC-04), не враховуючи, де саме всередині поля допуску стоїть середнє процесу; тому високий Cp можливий навіть у процесу зі зсунутим середнім.

Див. також: Індекс Cpk, Придатність процесу.

]]> 1 0 0 1 1 0 Індекс придатності процесу: враховує і розмах природної варіації, і зміщення середнього процесу відносно центру поля допуску (QC-05); завжди не більший за Cp і дорівнює йому лише тоді, коли процес точно центрований.

Див. також: Індекс Cp, Придатність процесу.

]]> 1 0 0 1 1 0 Перевірка партії сировини, матеріалів чи готової продукції за вибіркою обмеженого обсягу замість суцільного контролю кожної одиниці, з ухваленням рішення прийняти чи забракувати всю партію за результатом вибірки; свідомий компроміс між надійністю суцільного контролю і витратами на нього.

Див. також: Карта частки невідповідних одиниць, Статистичний контроль процесу.

]]> 1 0 0 1 1 0 Стовпчикова діаграма причин чи видів дефектів, упорядкованих за спаданням частоти; показує, яка нечисленна група причин дає більшість втрат, і дозволяє спрямувати ресурс поліпшення саме на неї, а не розпорошувати його на весь перелік порівну.

Див. також: Діаграма Ісікави, Витрати на якість.

]]> 1 0 0 1 1 0 Схема «риб’ячий кістяк», яка структурує можливі причини вже виявленої проблеми якості за категоріями — персонал, обладнання, матеріали, метод, середовище, вимірювання — і допомагає командному обговоренню дійти до кореневої причини, а не зупинитися на першому поясненні.

Див. також: Діаграма Парето, Статистичний контроль процесу.

]]> 1 0 0 1 1 0 Quality Function Deployment (QFD) — метод, який систематично переносить вимоги споживача в технічні характеристики продукту й процесу ще на стадії проєктування: вимоги фіксують, ранжують за важливістю для споживача і зіставляють у матриці «будинок якості» з технічними характеристиками, які їх забезпечують, щоб зосередити зусилля конструювання й контролю там, де зв’язок із вимогою споживача сильний.

Див. також: Якість, Загальний менеджмент якості.

]]> 1 0 0 1 1 0