Планування операцій — це не один план, а ієрархія планів різної відстані. Довгостроковий горизонт — від року до кількох років: рішення про виробничу потужність, розміщення об’єктів, технологію. Це структурні рішення в термінології теми 1 — дорогі, повільні й майже незворотні: якщо потужності не вистачає, нову лінію не поставиш за тиждень. Середньостроковий горизонт — від кількох місяців до півтора року: агрегатне планування, яке узгоджує наявну потужність із сезонним і циклічним коливанням попиту через чисельність персоналу, понаднормовий час, запаси й субпідряд, не змінюючи самої потужності. Короткостроковий горизонт — дні й тижні: оперативно-календарне планування, диспетчерування, черговість конкретних робіт на конкретних робочих місцях. Кожен нижчий рівень працює всередині меж, які задав вищий: диспетчер не може відправити в зміну більше людей, ніж дозволяє агрегатний план, а агрегатний план не може обіцяти випуск понад потужність, яку не встигли побудувати.

Рисунок 1. Ієрархія планування операцій: довгий, середній і короткий горизонт
Рисунок 1. Ієрархія планування операцій: кожен нижчий горизонт деталізує рішення вищого і не може вийти за його межі.

Текстовий опис схеми

Піраміда з трьох горизонтальних шарів згори вниз. Верхній, найширший — довгостроковий горизонт: потужність, розміщення об’єктів, технологія, вимірюється роками. Середній, виділений карміновим, — середньостроковий горизонт: агрегатне планування персоналу, понаднормового часу, запасів і субпідряду, вимірюється місяцями. Нижній, найвужчий — короткостроковий горизонт: диспетчерування і черговість робіт, вимірюється днями й тижнями. Стрілки між шарами йдуть згори вниз і підписані «межі задає вищий рівень».

Рішення про те, коли будувати нову потужність, а коли обійтися перерозподілом наявної, ніколи не буває суто технічним: воно завжди зважує вартість надлишку проти вартості дефіциту. Компанія, яка щороку інвестує в нові сортувальні лінії під зростання обсягу, і компанія, яка десятиліттями не наближається до паспортної потужності обладнання, — це два різні способи відповісти на те саме питання горизонту, і обидва видно на прикладі того самого сектора.

Кейс. Нова Пошта: інвестиція в сортувальні лінії як рішення довгого горизонту

Кейс за пресрелізами компанії; кількісні показники — позиція компанії без незалежного аудиту
За офіційним пресрелізом групи Nova від 21.01.2026, за 2025 рік компанія доставила 522 млн посилок — на 8,8% більше, ніж роком раніше, а мережа зросла на 32% до 50 003 точок присутності. У тому самому пресрелізі названо капітальні інвестиції в Україні на суму понад 4 млрд грн, з яких 492 млн грн спрямовано саме на сортувальні лінії та хаби, а решта — переважно на транспорт і контейнери. Компанія прямо називає ці вкладення відповіддю на зростання обсягу, а не заміною зношеного обладнання.

До якого горизонту планування належить рішення про 492 млн грн інвестицій у сортувальні лінії — і чому його не можна ухвалити на рівні диспетчера зміни?

Показати розбір

Це рішення довгострокового горизонту: нову сортувальну лінію не змонтуєш за тиждень під сплеск попиту перед святами, і гроші вкладаються за рік до того, як приріст обсягу справді відбудеться. Диспетчер зміни працює всередині потужності, яку це рішення вже задало; він не може «домовитися» про додаткову пропускну здатність вузла на сьогодні. Межі кейсу: пресреліз не наводить, на скільки саме зросла пропускна здатність мережі в результаті цих 492 млн грн, і не дає показника завантаження нових ліній — зіставити інвестицію з приростом ефективності за цими даними не можна; чистий прибуток групи за 2025 рік при цьому знизився на 37% попри зростання виручки на 21%, що саме по собі не спростовує і не підтверджує окупність інвестиції в лінії.

Дзеркальний приклад показує розрив між тим, яку потужність компанія заявляє, і тим, скільки з неї справді використовується день у день, — а це вже питання не довгого горизонту, а щоденного факту, який довгий горизонт має враховувати наперед.

Кейс. Укрпошта: заявлена потужність сортування проти фактичного обсягу

Кейс за офіційними даними міністерства й позицією компанії щодо потужності ліній
За підсумками року від Міністерства розвитку громад та територій, оприлюдненими 31.12.2025, Укрпошта у 2025 році завершила автоматизацію сортувальних потужностей: побудовано 24 логістичні центри за 22 місяці, а заявлена потужність сортування сягає до 2 млн відправлень на добу. За тим самим джерелом, за весь 2025 рік компанія доставила 42,7 млн посилок — істотно менше за заявлену потужність навіть у перерахунку на добу.

Чому розрив між заявленою потужністю сортування і фактичним обсягом ілюструє відмінність проєктної, ефективної й фактичної потужності — і чому саме цей розрив не можна перевести у формулу CAP-01?

Показати розбір

Розрив тут концептуально той самий, що й коефіцієнт використання потужності з теми 1 (CAP-01): заявлена потужність — це паспортне число постачальника лінії, фактичний обсяг — те, що справді пройшло через мережу. Але порахувати сам коефіцієнт за цими даними не можна: «2 млн відправлень на добу» — заявлена потужність у відправленнях будь-якого типу (посилки, листи, періодика), тоді як 42,7 млн — обсяг лише за рік і лише посилок, тобто вужчий за складом показник за ширший період. Ділити одне на інше означало б рахувати частку від чужого цілого.

Межі кейсу: усі показники потужності сортувальних ліній («2 млн/добу», «у 8 разів швидше») — позиція компанії, навіть коли їх передруковує міністерство; незалежного аудиту цих цифр немає, і, як і в темі 1, у розрахункових задачах курсу вони не використовуються. Офіційно верифіковані державним джерелом лише мережа логістичних центрів і річний обсяг посилок. Показник «у 8 разів швидше» стосується лише операції сортування, а не наскрізного строку доставки, і переносити його на весь цикл не можна.

Підсумок розділу. Планування операцій — ієрархія трьох горизонтів: довгостроковий задає потужність і розміщення, середньостроковий узгоджує наявну потужність із сезонним попитом через агрегатний план, короткостроковий диспетчерує конкретні роботи. Кожен нижчий рівень працює в межах, які задав вищий, і жодне рішення короткого горизонту не компенсує помилки довгого.