Проєкт — одноразовий, обмежений у часі й ресурсах комплекс робіт з унікальним результатом; головна відмінність від поточної операційної діяльності — відсутність повторюваності й, відповідно, вища невизначеність тривалості кожної роботи. Життєвий цикл проєкту складається із чотирьох фаз — ініціація, планування, здійснення і контроль, завершення, — і ціна нерозв’язаної задачі зростає, якщо вона переходить із фази планування у фазу здійснення.
Метод критичного шляху бере тривалість роботи як точно відому: прямий прохід дає ранні терміни, зворотний — пізні, а критичний шлях складають роботи з нульовим резервом. Повний резерв показує, на скільки можна затримати роботу без зсуву строку проєкту, вільний резерв — на скільки можна затримати її, не зачепивши наступну роботу; це різні числа, і плутати їх небезпечно. Стискати проєкт з мінімальним подорожчанням можна, лише скорочуючи роботи критичного шляху в порядку зростання нахилу вартості.
Метод PERT задає тривалість роботи трьома оцінками — оптимістичною, найімовірнішою, песимістичною, — рахує з них очікуваний час і дисперсію, а суму дисперсій робіт критичного шляху використовує для оцінки ймовірності дотримання заданого строку через стандартний нормальний розподіл. Метод не враховує ризику, що резервний шлях сам стане критичним, якщо його роботи одночасно наблизяться до песимістичних оцінок.