Тепер повернімося до двох цехів із початку теми. Щоб відповісти, хто з них працює краще, потрібен показник, який порівнює результат із тим, у що він обійшовся. Продуктивність1 — відношення обсягу випуску операційної системи до обсягу витрачених на нього ресурсів за той самий період. Показник відповідає на одне питання: скільки виходу знято з одиниці входу. Він зростає лише тоді, коли випуск збільшується швидше, ніж витрати ресурсів; випуск, що зріс разом із пропорційним зростанням витрат, продуктивності не змінює.

ПродуктивністьПродуктивність = Обсяг випуску / Обсяг витрачених ресурсівЧисельник і знаменник беруться за один і той самий період і мають бути виражені в порівнянних одиницях.

Уся складність ховається у знаменнику. Залежно від того, які саме ресурси до нього потрапляють, той самий цех дає різні — і навіть протилежні — відповіді. Тому розрізняють три види показника: часткову продуктивність, багатофакторну й загальну.

Часткова продуктивність2 ставить у знаменник один вид ресурсу: працю, матеріали, енергію або капітал. Найвідоміший її випадок — продуктивність праці, тобто випуск на відпрацьовану людино-годину. Перевага очевидна: показник легко порахувати, бо обидві величини вимірюються безпосередньо, і легко пояснити будь-кому. Недолік такий самий очевидний, щойно ви про нього згадаєте: часткова продуктивність за працею зростає й тоді, коли систему справді поліпшили, і тоді, коли працю просто замінили дорожчим обладнанням або більшою витратою енергії.

Часткова продуктивністьPROD-01Часткова продуктивність = Обсяг випуску / Обсяг одного виду витрачених ресурсівУ знаменнику — натуральний обсяг одного ресурсу: людино-години, кілограми, кіловат-години.

Багатофакторна продуктивність3 закриває цю дірку: у знаменник ставиться сума кількох ресурсів, зведених до спільної одиниці вимірювання — найчастіше до грошової, бо людино-години й кіловат-години інакше не додаються. Тепер заміна одного ресурсу іншим відображається і в чисельнику, і в знаменнику, і «поліпшити» показник простим перекладанням витрат з однієї статті на іншу вже не вийде. Ціна цієї чесності — залежність від цін: подорожчання електроенергії знизить багатофакторну продуктивність навіть тоді, коли цех фізично працює так само.

Багатофакторна продуктивністьPROD-02Багатофакторна продуктивність = Обсяг випуску / (Праця + Матеріали + Енергія + Капітал)Усі ресурси знаменника зводяться до спільної одиниці, зазвичай грошової, за цінами одного періоду.

Загальна, або сукупна, продуктивність — крайній випадок багатофакторної: у знаменник потрапляють усі ресурси без винятку, у чисельник — уся вартість випуску. Вона дає найповнішу картину віддачі підприємства, але найгірше піддається тлумаченню: коли показник впав, з нього самого не видно, яка саме стаття це спричинила. Практика тому використовує всі три рівні одночасно: загальну — щоб побачити напрям, багатофакторну — щоб оцінити віддачу системи, часткову — щоб знайти конкретне місце, де щось сталося.

Рисунок 4. Часткова й багатофакторна продуктивність: що стоїть у знаменнику
Рисунок 4. Часткова й багатофакторна продуктивність відрізняються лише знаменником — і саме тому дають різні висновки про ту саму систему.

Текстовий опис схеми

Дві дроби поруч з однаковим чисельником — обсягом випуску за період. Ліворуч часткова продуктивність: у знаменнику один вид ресурсу, наприклад відпрацьовані людино-години, результат вимірюється у виробах на людино-годину. Праворуч багатофакторна продуктивність: у знаменнику сума праці, матеріалів, енергії та утримання обладнання, зведених до гривень, результат вимірюється у виробах на тисячу гривень ресурсів. Стрілка між ними підписана словами про те, що це різні виміри. Унизу карміновий блок попереджає: заміна одного ресурсу іншим піднімає часткову продуктивність за зекономленим ресурсом і може водночас опустити багатофакторну, бо новий ресурс теж стоїть у знаменнику.

Тепер порахуймо. Усі числа нижче навчальні: вони дібрані так, щоб розрахунок легко відтворювався, і не описують якогось реального підприємства. Цех випускає однотипні вироби. У другому кварталі там встановили напівавтоматичну лінію, яка частину ручних операцій виконує сама, але потребує більше електроенергії й дорожчого обслуговування. Ось що дала система за два квартали.

Показник Квартал I Квартал II
Випуск, виробів 12 000 13 800
Праця, людино-годин 4 800 4 600
Матеріали, кілограмів 8 000 9 200
Електроенергія, кіловат-годин 40 000 69 000
Оплата праці, гривень 720 000 690 000
Вартість матеріалів, гривень 720 000 828 000
Вартість електроенергії, гривень 160 000 276 000
Утримання обладнання, гривень 400 000 606 000
Разом ресурсів, гривень 2 000 000 2 400 000

Рахуємо часткову продуктивність за трьома ресурсами. За працею: у першому кварталі 12 000 поділити на 4 800 дає 2,5 виробу на людино-годину, у другому 13 800 поділити на 4 600 дає 3,0. За матеріалами: 12 000 поділити на 8 000 дає 1,5 виробу на кілограм, і 13 800 поділити на 9 200 дає ті самі 1,5. За електроенергією: 12 000 поділити на 40 000 дає 0,3 виробу на кіловат-годину, а 13 800 поділити на 69 000 — лише 0,2.

Три показники дають три різні відповіді про ту саму систему. Продуктивність праці зросла з 2,5 до 3,0, тобто в 1,2 раза. Продуктивність за матеріалами не змінилася зовсім: питома витрата лишилася тією самою — дві третини кілограма на виріб. Продуктивність за енергією впала з 0,3 до 0,2, тобто в півтора раза: раніше на виріб ішло приблизно 3,33 кіловат-години, тепер рівно 5. Якщо керівник цеху звітує лише першим показником, його звіт формально правдивий і водночас повністю приховує, що сталося.

Тепер багатофакторна. У першому кварталі 12 000 виробів поділити на 2 000 000 гривень ресурсів дає 6,00 виробу на 1 000 гривень. У другому 13 800 поділити на 2 400 000 дає 5,75 виробу на ті самі 1 000 гривень. Показник знизився на 0,25 виробу — це рівно одна двадцять четверта частина початкового рівня. Перевірити результат можна й без ділення: випуск зріс у 1,15 раза, а витрати ресурсів — у 1,20 раза; оскільки знаменник зростав швидше за чисельник, дріб мусив зменшитися.

Від продуктивності залишається один крок до двох понять, які її оточують і які постійно плутають. Ефективність операційної системи4 — міра економності: наскільки ощадно система витрачає ресурси на отриманий результат. Вона відповідає на питання «чи правильно ми робимо роботу» і вимірюється саме співвідношеннями виходу і входу. Результативність операційної системи5 — міра досягнення цілей: наскільки повно система дає той результат, заради якого її створено, у потрібному обсязі, потрібної якості й у потрібний строк. Вона відповідає на питання «чи ту роботу ми робимо». Плутати їх дорого: систему можна дуже економно завантажити випуском, який нікому не потрібен, і отримати чудову ефективність за нульової результативності.

Крім продуктивності, стан операційної системи описують показниками використання потужності. Вони порівнюють фактичний випуск не з витраченими ресурсами, а з тим, скільки система могла б дати, і тому показують не віддачу, а резерв.

Приклад. Завантаження потужності цеху

CAP-01

Heizer J., Render B., Munson C. Operations Management, 2016, Supplement 7 «Capacity and Constraint Management», підрозділ «Design and Effective Capacity»

Дано

Той самий цех у кварталі I. Проєктна потужність — 15 000 виробів за квартал (паспортна, за безперервної роботи всього обладнання). Ефективна потужність — 13 000 виробів за квартал: вона враховує планові зупинки на переналагодження й технічне обслуговування, без яких цех фізично працювати не може. Фактичний випуск — 12 000 виробів.

Формула

Використання = Фактичний випуск / Проєктна потужність · 100 % (CAP-01); Ефективність = Фактичний випуск / Ефективна потужність · 100 % (CAP-02)

Розв’язання

  1. Коефіцієнт використання потужності: 12 000 / 15 000 = 0,8.
  2. Переводимо у відсотки: 0,8 · 100 % = 80,0 %.
  3. Ефективність використання: 12 000 / 13 000 = 0,923.
  4. Переводимо у відсотки: 0,923 · 100 % = 92,3 %.

Відповідь

Використання проєктної потужності — 80,0 %; ефективність використання — 92,3 %.

Інтерпретація

Два числа описують той самий квартал, і різниця між ними — це і є керований резерв. Розрив між проєктною і ефективною потужністю становить 2 000 виробів: цю частину цех не дасть ніколи, доки не зміниться обладнання або технологія, бо вона з’їдена плановими зупинками. Решта розриву — 1 000 виробів між ефективною потужністю й фактом — це те, за що операційний менеджер справді відповідає: позапланові простої, брак, нестача матеріалу. Керівник, який доповідає про 80 %, називає число, більша частина якого поза його впливом; керівник, який доповідає про 92,3 %, називає число, за яке відповідає.

Найточніше ж уявлення про те, куди дівається потужність, дає загальна ефективність обладнання — показник, який перемножує три частки: доступність, продуктивність і якість. Його визначення однаково фіксують і українська навчальна література, і міжнародний стандарт на показники операційного управління виробництвом.

Джерело

Загальна ефективність обладнання визначається як добуток доступності, продуктивності та якості. Це той самий склад показника, який фіксує розрахункова база курсу під кодом CAP-03.

ISO 22400-2:2014, KPI «Overall Equipment Effectiveness» (ISO-22400-01)перевірено 22.09.2026

Приклад. Загальна ефективність обладнання (OEE)

CAP-03

ISO 22400-2:2014, KPI «OEE index»

Дано

Одна зміна на тій самій лінії. Плановий фонд часу — 500 хвилин (тобто час зміни за вирахуванням планових перерв). Позапланові простої — 50 хвилин. Ідеальний темп лінії — 2 вироби за хвилину. Фактично виготовлено 810 виробів, з них придатних — 729.

Формула

OEE = Доступність × Продуктивність × Якість (CAP-03)

Розв’язання

  1. Робочий час: 500 − 50 = 450 хвилин. Доступність: 450 / 500 = 0,900.
  2. Ідеальний випуск за робочий час: 450 · 2 = 900 виробів. Продуктивність: 810 / 900 = 0,900.
  3. Якість: 729 / 810 = 0,900.
  4. Перемножуємо: 0,900 · 0,900 · 0,900 = 0,729.

Відповідь

OEE = 0,729, тобто 72,9 %.

Інтерпретація

Три складові по 90 % дають не 90 %, а 72,9 %: втрати не додаються, вони перемножуються. Перевірити це можна прямим рахунком. За повний плановий фонд у 500 хвилин ідеальна лінія дала б 1 000 придатних виробів; фактично цех отримав 729. Відношення 729 до 1 000 дає ті самі 72,9 %. Керівник, який дивиться лише на якість і бачить 90 %, не бачить, що з кожної тисячі можливих виробів система втратила більшу частину ще до контролю: 100 виробів не виникли через простій, ще 90 — через уповільнений темп і 81 — через брак.

Наостанок — дві пастки, у які продуктивність заводить найчастіше. Перша: продуктивність не є прибутковістю. Система може підняти віддачу ресурсів і водночас втратити гроші, якщо ціна продукту падає швидше, ніж зростає випуск на одиницю витрат; і навпаки, прибуткове підприємство на зростаючому ринку може роками працювати з посередньою продуктивністю. Друга: продуктивність двох підприємств порівнянна лише тоді, коли порівнянні їхні продукти. Цех, який робить один простий виріб великою серією, завжди покаже кращу продуктивність за працею, ніж цех, що виконує різнорідні замовлення малими партіями, — і це говорить про склад замовлень, а не про якість управління. Тому в цьому курсі продуктивність рахують у динаміці одного підприємства, а не в порівнянні різних.

Підсумок розділу. Продуктивність — відношення випуску до витрачених ресурсів. Часткова ставить у знаменник один ресурс і легко тлумачиться, але «покращується» простою заміною одного ресурсу іншим; багатофакторна зводить кілька ресурсів до спільної одиниці й такої заміни не пропускає; загальна охоплює всі ресурси, але не показує причини зміни. Ефективність — про економність, результативність — про досягнення цілей, і одне не замінює іншого. Показники використання потужності й загальна ефективність обладнання доповнюють картину, показуючи не віддачу ресурсів, а керований резерв системи.

Терміни глави

  1. Продуктивність — Відношення обсягу випуску операційної системи до обсягу витрачених на нього ресурсів за той самий період. Показник відповідає на питання, скільки виходу знято з одиниці входу, і зростає лише тоді, коли випуск збільшується швидше за витрати ресурсів. Залежно від того, які саме входи стоять у знаменнику, розрізняють часткову, багатофакторну й загальну продуктивність.
  2. Часткова продуктивність — Продуктивність, у знаменнику якої стоїть один вид ресурсу: праця, матеріали, енергія або капітал. Легко вимірюється й легко тлумачиться, але показує лише одну грань роботи системи: часткова продуктивність за працею може зростати саме тому, що працю замінили дорожчим обладнанням або енергією.
  3. Багатофакторна продуктивність — Продуктивність, у знаменнику якої стоїть сума кількох видів ресурсів, зведених до спільної одиниці вимірювання — найчастіше до грошової. Показує віддачу операційної системи загалом і не дає «поліпшити» результат простою заміною одного ресурсу іншим: заміна відображається і в чисельнику, і в знаменнику.
  4. Ефективність операційної системи — Міра економності операційної системи: наскільки ощадно вона витрачає ресурси на отриманий результат. Відповідає на питання «чи правильно ми робимо роботу» і вимірюється співвідношеннями виходу і входу — продуктивністю, використанням потужності, часткою часу корисної роботи обладнання.
  5. Результативність операційної системи — Міра досягнення поставлених цілей: наскільки повно операційна система дає той результат, заради якого її створено, — потрібний обсяг, потрібної якості, у потрібний строк. Відповідає на питання «чи ту роботу ми робимо» і не замінюється ефективністю: систему можна дуже економно завантажити випуском, який нікому не потрібен.